Ухвала КАС ВС № 420/2585/25

УХВАЛА 20 березня 2026 року м. Київ справа №420/2585/25 адміністративне провадження № К/990/5434/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів -Білак М. В., Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 420/2585/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Одеській області, ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», МВС України, ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо незвільнення ОСОБА_1 за п. 64 «б» (через хворобу) Постанови КМУ від 29.07.1991р. №114; - зобов`язати ГУ НП в Одеській області внести зміни у Наказ №10 о/с від 8.09.2023р. у частині звільнення та звільнити ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) Постанови КМУ від 29.07.1991р. №114; - визнати протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» щодо невнесення хвороб які набув ОСОБА_1 під час проходження служби в ОВС з 1.02.1992р. по 11.09.2023р., при медичному обстеженні та складанні Постанови №33 від 3.11.2023р.; - зобов`язати ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» внести виправлення у Постанову №33 від 3.11.2023р. з урахуванням періоду проходження служби в ОВС ОСОБА_1 з 1.02.1992р. по 11.09.2023р. на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, врахувати захворювання які були набутті на час звільнення зі служби станом на 11.09.2023р. та описані в Акті обстеження стану здоров`я №23/1658/т від 22.08.2023р. та Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23/1658/т від 22.08.2023р.. Виправлені відомості направити до ГУ НП в Одеській області до відома. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 01 грудня 2025 року та від 22 січня 2026 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала. 06 лютого 2026 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. 09 березня 2026 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поважні причини поновлення строків разом з касаційною скаргою у новій редакції. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що касаційна скарга подана у межах 30-денного строку. Після повернення судом скарг через формальні недоліки, позивач подавав повторно касаційні скарги, а останній раз через 9 днів. При цьому, жодного строку раніше суд не встановлював, лише ухвалою від 25.02.2026 року про залишення скарги без руху встановлено строк 10 днів. До об`єктивних причин, що унеможливили швидке усунення недоліків, скаржник вказує інвалідність 2 групи, важкий перебіг хвороб, які позбавляли адекватно мислити та приймати рішення, неспроможність ходити без сторонньої допомоги, віддаленість міста мешкання до найближчого адвоката, відсутність зв`язку та Інтернету, воєнні обставини, що ускладнюють пересування та безпека, постійно зникнення світла на вулиці. З урахуванням наведеного, скаржник просить поновити строк на усунення недоліків. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Так Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду позивач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Отже, підстави, з яких було повернуто касаційні скарги не є формальними, як вважає позивач. Разом з тим, такі дії заявника свідчать про поверхневих підхід до усунення недоліків касаційних скарг під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку. Отже, зазначені підстави причини пропуску строку не відносяться до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру. Наведене свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. А тому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Щодо посилання скаржника на військовий стан, то питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Посилання позивача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою. При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку саме із введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного. Крім того, відсутність світла, обмеженість Інтернету, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку. Водночас Суд приймає до уваги, що хвороби особи можуть впливати на строк виправлення недоліків, визначених в ухвалах Верховного Суду, однак як вбачається з самої заяви, а також з матеріалів справи, скаржник надсилав повторно касаційні скарги в незначні терміни, однак такі скарги не відповідали нормам КАС України, що як зазначено, не є об`єктивними причинами. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Водночас, в поданій на виконання ухвали Верховного Суду касаційній скарзі, скаржник не зазначає підстави касаційного оскарження, чим не враховує ухвали Верховного Суду, у яких було роз`яснено умови прийнятності посилання на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України та не вказує про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло чотири місяці, у зв`язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними. На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати підстави, наведені ОСОБА_1 , в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 420/2585/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак І.В. Желєзний