Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/1128/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/1128/24 Номер провадження 22-ц/814/1767/26Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., - розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Анни Володимирівни на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : 12.04.2024 до Великобагачанського районного суду Полтавської області на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 25.03.2024 про передачу справи за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 31.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3912282, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позикодавцем не виконала. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідачки утворилася заборгованість в розмірі 34269,12 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13017 грн.; заборгованість за відсотками 19642,12 грн.; заборгованість за комісією 1610 грн. 09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №80-МЛ. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до відповідача за кредитним договором ОСОБА_1 . Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 34269, 12 грн. Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №3912282 від 31.05.2021 у розмірі 34269 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 12 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень. З вказаним рішенням суду не погодилась представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко А.В. та подали апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема вказує, що судом першої інстанції було ухвалено рішення з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки є передчасними та необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Акцентує увагу суду, що долучена до матеріалів справи довідка про ідентифікацію містить лише загальну інформацію про використання одноразового ідентифікатора та не підтверджує ані факту особистого підписання договору, ані досягнення згоди щодо всіх його істотних умов, у тому числі кредитування, тарифів, процентів та інших обов`язкових платежів. Стверджує, що позивачем не було доведено належним та допустимими доказами факт підписання договору про споживчий кредит №3912282 від 31.05.2021 року, висновок суду першої інстанції про укладення договору є передчасним та необґрунтованим. У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ФК «Кредит-капітал» прохає апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.1 ч.1 ст.374ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3912282 від 31.05.2021 у електронній формі. Відповідно до п.1.1. Договору, позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 .Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній п.1.2.Договору ,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Згідно з п.1.2.Договору, позичальник отримав грошові кошти у сумі 16100 грн., строком на 30 днів з 31.05.2021 (п.1.3.), з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 30.06.2021 (п.1.4.); проценти за користуваннякредитом:6037,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п. 1.6.); комісія за надання кредиту: 1610 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.). Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту №3912282 (а.с. 20); анкеті-заяві на кредит №3912282 ( а.с. 14 т. 1). Згідно довідки про ідентифікацію, відповідачка ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір №3912282 від 31.05.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан», акцепт договору підписаний позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с. 22 т. 1). Позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення 47505609 від 31.05.2021 ( а.с. 21 т. 1). Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3912282 та картки обліку виконання договору, ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 здійснювала платежі за договором ( а.с. 23, 24-25 т. 1). 09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, згідно якого на умовах визначених договором кредитор передає (відступає) новому кредитору право грошової вимоги (права вимоги до боржників за кредитними договорами у реєстрі боржників укладеними між кредиторами з боржником) портфель заборгованості ( а.с. 26-30 т. 1). Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 09.02.2022 до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» реєстр боржників у кількості 3146 ( а.с. 32 т. 1). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 позивачу було передано право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3912282 від 31.05.2021 у розмірі 34269,12 грн., з яких: залишок по тілу кредиту - 13017 грн.; залишок по відсотках 19642,12 грн.; залишок по комісії 1610 грн. (а.с. 31 т. 1). Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти, однак останній належним чином зобов`язання щодо їх повернення та сплати відсотків не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що підлягає стягненню. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша - третя, п`ята, шоста статті 203 ЦК України). Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України). Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05.07.2017. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3912282 від 31.05.2021 у електронній формі. Відповідно до п.1.1. Договору, позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 .Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній п.1.2.Договору ,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Згідно з п.1.2.Договору, позичальник отримав грошові кошти у сумі 16100 грн., строком на 30 днів з 31.05.2021 (п.1.3.), з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 30.06.2021 (п.1.4.); проценти за користуваннякредитом:6037,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п. 1.6.); комісія за надання кредиту: 1610 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.). Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту №3912282 (а.с. 20); анкеті-заяві на кредит №3912282 ( а.с. 14 т. 1). Згідно довідки про ідентифікацію, відповідачка ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір №3912282 від 31.05.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан», акцепт договору підписаний позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с. 22 т. 1). Позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення 47505609 від 31.05.2021 ( а.с. 21 т. 1). Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3912282 та картки обліку виконання договору, ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 здійснювала платежі за договором ( а.с. 23, 24-25 т. 1). 09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, згідно якого на умовах визначених договором кредитор передає (відступає) новому кредитору право грошової вимоги (права вимоги до боржників за кредитними договорами у реєстрі боржників укладеними між кредиторами з боржником) портфель заборгованості ( а.с. 26-30 т. 1). Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 09.02.2022 до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» реєстр боржників у кількості 3146 ( а.с. 32 т. 1). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 позивачу було передано право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3912282 від 31.05.2021 у розмірі 34269,12 грн., з яких: залишок по тілу кредиту - 13017 грн.; залишок по відсотках 19642,12 грн.; залишок по комісії 1610 грн. (а.с. 31 т. 1). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки на підставі укладеного кредитного договору №3912282 від 31.05.2021 відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 16 100 грн. В подальшому відповідач частково погашав заборгованість, зокрема: 13.07.2021 2 777 грн., 02.08.2021 1 453 грн., 09.09.2021 1 453 грн., 30.09.2021 1 453 грн., 16.11.2021 1 453 грн. Позичальник також здійснював продовження строку кредитування (пролонгацію). У разі пролонгації на пільгових умовах проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору 1,25 % на день. Відповідно до п. 2.3.1.2 договору позичальник має право продовжити строк кредитування шляхом подальшого користування кредитними коштами після закінчення встановленого строку (з урахуванням усіх пролонгацій), однак загальний строк такого продовження не може перевищувати 60 днів. У разі пролонгації на стандартних (базових) умовах проценти нараховуються за ставкою, передбаченою п. 1.6 договору 5 % на день. Відповідно до умов договору, протягом первісного строку користування кредитом, визначеного п. 1.3 договору, сума нарахованих процентів становила 6 037,50 грн (16 100 ? 1,25 % ? 30 днів). Надалі строк дії договору було продовжено на підставі п. 2.3.1.2 договору на 13 днів, у зв`язку з чим розмір нарахованих процентів за цей період становив 10 465 грн (16 100 ? 5 % ? 13 днів). 13.07.2021 відповідач скористався правом на пролонгацію договору на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 договору, сплативши комісію у розмірі 3 % від суми заборгованості, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено на 3 дні. При цьому частина сплачених коштів була зарахована у рахунок погашення процентів у сумі 1 811 грн та тіла кредиту у сумі 483 грн. У зв`язку з цим з 14.07.2021 залишок заборгованості за тілом кредиту становив 15 617 грн (16 100 483). За період пільгової пролонгації проценти нараховані у розмірі 585,63 грн (15 617 ? 1,25 % ? 3 дні). Надалі проценти нараховувалися на загальних (базових) умовах відповідно до п. 2.3.1.2 договору. За цей період їх розмір становив 13 274,45 грн (15 617 ? 5 % ? 17 днів). 02.08.2021 відповідачем було здійснено платіж, частина якого у розмірі 650 грн була зарахована кредитодавцем у рахунок погашення основної суми кредиту. Отже, з 03.08.2021 залишок заборгованості за тілом кредиту становив 14 967 грн (15 617 650). У подальшому за період користування кредитом на стандартних умовах проценти були нараховані у сумі 20 205,45 грн (14 967 ? 5 % ? 27 днів). Таким чином, загальний розмір заборгованості за нарахованими процентами з урахуванням здійснених платежів становить 45 545,03 грн. Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача нараховані проценти в розмірі 19642,12 грн. Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Анни Володимирівни - залишити без задоволення. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2026 року. Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ____________________ О.І. Обідіна