LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/13729/25

від 18.03.2026 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13729/25 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях, в якому просила: визнати протиправними дії Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівських областях (філія ГСЦ МВС) щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зобов`язати Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівських областях (філія ГСЦ МВС) поновити державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у відкритті провадження у справі відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.03.2026. У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час апеляційного розгляду, з огляду на що, розгляд апеляційної скарги підлягає розгляду в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані дії/бездіяльність відповідача не пов`язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У даній справі, позов заявлений з підстав порушення, на думку позивача, його права власності щодо транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, в той час як відповідач відновив право власності на вказаний транспортний засіб за іншою особою, ОСОБА_2 . Натомість, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апелянт вказує на те, що дана справа є подібною за підставами позову і за предметом позову, де Верховний Суд у справі № 460/4807/23 дійшов висновку про те, що спір підлягає до розгляду за правилами адміністративного судочинства і розглянув справу по суті спору. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до вимог пункту 1 частини першої, частини другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкриття провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі суд постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви. Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Тобто, для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, ч. 1 ст. 20 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. З матеріалів справи вбачається, що позов заявлений з підстав порушення, на думку позивача, її прав щодо дій відповідача по скасуванню реєстрації за нею транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , 2016 року випуску, в той час, як відповідач відновив право власності на вказаний транспортний засіб за іншою особою, ОСОБА_2 . У позовній заяві позивач зазначила про те, що 20.08.2025 відповідачем було проведено державну реєстрацію транспортного засобу і позивачу було виписано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено, що власником автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 . Як в подальшому стало відомо позивачу, 26.08.2025 до РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях надійшов лист Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 25 серпня 2025 року № 396122025, в якому повідомлялось, що на транспортний засіб накладено арешт, без права відчуження, на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 19 серпня 2025 року. Оскільки відповідач вважав, що на дату вчинення реєстраційних дій, транспортний засіб ОСОБА_2 перебував під дією обтяження на підставі ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 19 серпня 2025 року про арешт майна, то відповідач, на підставі п. 40 Порядку № 1388 скасував державну реєстрацію транспортного засобу. Позивач зауважує, що станом на сьогоднішній день, транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_1 не зареєстрований ні за ОСОБА_1 , ні за ОСОБА_2 . Щодо висновку суду першої інстанції про те, що у цій справі існує невирішений спір про право на майно, а саме на транспортний засіб, а тому, подальше оспорювання набуття особою цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів звертає увагу на те, що оскарження рішень чи дій сервісних центрів МВС щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу підлягають розгляду саме в порядку адміністративного судочинства, при цьому, Порядок №1388 містить вичерпний перелік підстав для скасування реєстрації. Виходячи з обґрунтування позовної заяви, позивачем не ставиться питання про визнання за нею права власності на транспортний засіб та відсутні дані про оспорювання цього права власності з боку ОСОБА_2 , натомість позивачем вказується на необхідність перевірки дій саме сервісного центру у контексті можливого порушення принципу "належного врядування", а саме, що державний орган не може виправляти власні помилки щодо реєстрації авто без наявних на те підстав чи наявності заборон. Водночас, скасування державної реєстрації транспортного забобу є результатом здійснення органом МВС владних управлінських функцій. Тож, навіть якщо скасування реєстрації зачіпає право власності, у даному спорі, оскаржуються саме процедурні дії чи рішення реєстратора, тому справа має розглядатись за правилами КАС України. У випадку, якщо одночасно із оскарженням реєстрації заявлено вимогу про визнання права власності на автомобіль або якщо між двома особами (продавцем і покупцем) існує спір щодо того, кому належить транспортний засіб, такий спір віднесений до цивільного судочинства, натомість, якщо оскаржуються дії та рішення сервісного центру МВС щодо порядку реєстрації чи скасування вже проведеню реєстрації транспортного засобу, такий спір віднесений до адміністративного судочинства. Отже, спір у цій справі, виходячи з аналізу позовної заяви та заявлених в ньому підстав, є публічно-правовим та його належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, проте без вирішення питань щодо права власності на вказаний транспортний засіб. Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних. Колегія суддів вважає, що, відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права. Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Підстави для розподілу судових витрат наразі відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - скасувати. Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»