Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/23978/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23978/25 Перша інстанція суддя Дубровна В.А. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А. при секретарі Ісмієвій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 76810083 від 08 липня 2025 року про накладення штрафу, розміром 10 200,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, оскільки пенсійним органом належним чином виконано судове рішення в адміністративній справі про здійснення нарахування пенсійних виплат. При цьому, на переконання апелянта, державним виконавцем не надано належної оцінки повідомленій пенсійним органом інформації щодо виконання судового рішення в адміністративній справі, а як наслідок прийнято необґрунтовану та протиправну постанову про накладення штрафу. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, у справі № 420/22061/24, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію, в сумі 6 486,81 грн, нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року, у справі № 420/6468/22; та в сумі 212 982,70 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року, у справі № 420/7403/22. При цьому, 12 листопада 2024 року Одеським окружним адміністративним судом у зв`язку з набранням законної сили даним судовим рішенням, видано виконавчий лист № 420/22061/24. Крім того, 18 грудня 2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем (далі - старший державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76810083. В свою чергу, 23 грудня 2024 року ГУ ПФУ в Одеській області листом № 1500-0405-5/196451 повідомило відповідача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, у справі № 420/22061/24, яке набрало законної сили 24 жовтня 2024 року, Головним управлінням проведено ОСОБА_1 нарахування недоодержаної її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії та вона обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, буде виплачена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Проте, 20 травня 2025 року, керуючись ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем за невиконання рішення винесено постанову ВП № 76810083 про накладення штрафу, розміром 5 100,00 грн, оскільки вимоги виконавчого документа боржником не виконано в повному обсязі. Крім того, 08 липня 2025 року, керуючись ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем за невиконання рішення винесено постанову ВП № 76810083 про накладення штрафу, розміром 10 200,00 грн, оскільки вимоги виконавчого документа боржником не виконано в повному обсязі. В свою чергу, пенсійний орган, не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 08 липня 2025 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення позову без задоволення, так як державним виконавцем правомірно накладено на пенсійний орган штраф за невиконання у повному обсязі рішення суду про перерахунок пенсії третій особі, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. При цьому, згідно ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Згідно ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) «Про накладення штрафу» від 08 липня 2025 року, якою у ВП № 76810083 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф за невиконання рішення суду, відповідно до положень ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», розміром 10 200,00 грн. В даному випадку, згідно судового рішення, ухваленого в адміністративній справі № 420/22061/24, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсійних виплат. В свою чергу, за невиконання рішення суду без поважних причин, постановою державного виконавця від 20 травня 2025 року накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф, відповідно до положень ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», розміром 5 100,00 грн. Крім того, за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, державним виконавцем прийнято оскаржувано постанову від 08 липня 2025 року накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у подвійному розмірі. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, аналізуючи вищевикладені норми права, в контексті цієї справи, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення штрафу державним виконавцем є невиконання судового рішення без поважних причин. Між тим, колегією суддів встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року, у справі № 420/17142/25, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №76810083 від 20 травня 2025 року про накладення штрафу, в розмірі 5100 грн. В даному випадку, судом зроблено висновок, що невиконання пенсійним органом судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. В свою чергу, як зазначено колегією суддів вище, оскаржуваною постановою від 08 липня 2025 року у ВП № 76810083 накладено на пенсійний орган штраф за повторне невиконання без поважних причин рішення суду. Таким чином, враховуючи факт скасування у судовому порядку першої постанови про накладення штрафу на пенсійний орган, з підстав її протиправності, оскаржувана постанова про повторне накладення штрафу у подвійному розмірі також є протиправною та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про залишення без задоволення позовних вимог не встановлено усіх обставин даної справи, а як наслідок допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Між тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл понесених пенсійним органом судових витрат та стягнути з відповідача на користь пенсійного органу понесені судових витрат у вигляді судового збору. При цьому, колегія суддів зазначає, у цьому спорі пенсійний орган діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як юридична особа публічного права, яка оскаржує постанови державного виконавця, винесені в рамках виконавчого провадження, будучи його стороною, а тому він має право на розподіл судових витрат зі сплати судового збору. Вказаний висновок колегія суддів відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 травня 2023 року (справа № 815/4246/17). Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу від 08 липня 2025 року у ВП № 76810083. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області понесені судові витрати зі сплати судового збору, розміром 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук