Постанова 4852 № 160/26996/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26996/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року (суддя Озерянська Світлана Іванівна) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 047050033139 від 15.08.2025 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди роботи з 20.12.1989 по 02.08.2011 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського» згідно з відповідним записам трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.08.1988; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 , починаючи з 07.08.2025 з дня подачі заяви про призначення пенсії до управління ПФУ, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державні пенсійне страхування». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 047050033139 від 15.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №

2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 20.12.1989 по 02.08.2011. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 07.08.2025 звернулася до Пенсійного Фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15.08.2025 № 047050033139 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Згідно з названим рішенням до страхового стажу роботи заявника зараховано всі періоди роботи згідно з поданими документами, до пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно до наданих документів, оскільки вони не відповідають додатку № 5 до постанови № 637 від 12.08.1993, де має бути зазначено періоди роботи, тривалість пільгового стажу, професія (посада), характер виконуваних робіт списки, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Страховий стаж становить 36 років 1 місяць 25 днів, пільговий стаж 0 років 0 місяців 0 днів. Вважаючи протиправними таке рішення УПФУ, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005. Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується, що остання в період з 20.12.1989 по 02.08.2011 працювала газорізальником в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського». Суд апеляційної інстанції зауважує, що посада (професія) «газорізальник» на час роботи позивача була передбачена Списком № 2: позиція 23200000-11618 розділу XXXIII Загальні професії, затвердженим постановою КМУ № 162 від 11.03.1994; пунктом 33 розділу XXXIII Загальні професії, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003. Відмова пенсійного органу в зарахуванні вказаного періоду до пільгового стажу за Списком № 2 в оспорюваному рішенні мотивована тим, що надані позивачем документи не відповідають додатку № 5 до постанови № 637 від 12.08.1993. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була надана архівна довідка № Л-21/2-09/777 від 30.05.2025, яка дійсно не відповідає додатку № 5 до постанови № 637 від 12.08.1993. Відповідач, у свою чергу, в оскаржуваному рішенні звернув увагу, що в довідці має бути зазначено періоди роботи, тривалість пільгового стажу, професія (посада), характер виконуваних робіт списки, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Разом з цим варто зауважити, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17. Суд апеляційної інстанції зазначає, що індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 містять відомості по спеціальному стажу за період з 1999 року по серпень 2011 року вказано код підстави для обліку спецстажу: ЗП3013Б1, до якого належать працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам. Колегія суддів повторно звертає увагу відповідача, що законодавство вимагає надати уточнюючі довідки у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. У цій справі записами трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 підтверджено пільговий стаж позивача за Списком №

2. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 047050033139 від 15.08.2025 та, як наслідок, необхідності його скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року в адміністративній справі № 160/26996/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з 19 березня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 19 березня 2026 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров