Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/19741/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/19741/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року (м. Дніпро, суддя Голобутовський Р.З.) у справі № 160/19741/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: 11 червня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046350007619 від 09.06.2021, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди: 31.01.1991 - 30.08.1991; 18.05.1992 - 03.12.1994; 03.12.1994 - 03.06.1997; 03.06.1997 - 16.03.1998; 26.05.1998 - 31.12.1998 на посадах гірника підземного, прохідника підземного, гірничого майстра підземного відповідно до відомостей трудової книжки; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період з 01.04.2021 по 28.06.2021 включно на посаді прохідника підземного 5 розряду; - зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статей 114, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з 29.06.2021. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046350007619 від 09.06.2021 про відмову у призначенні пенсії позивачу; - зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди: 31.01.1991 - 30.08.1991; 18.05.1992 - 03.12.1994; 03.12.1994 - 03.06.1997; 03.06.1997 - 16.03.1998; 26.05.1998 - 31.12.1998 на посадах гірника підземного, прохідника підземного, гірничого майстра підземного відповідно до відомостей трудової книжки; - зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 02.06.2021, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи позивача. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не є належним суб`єктом, уповноваженим здійснювати повторний розгляд заяви позивача від 02.06.2021 про призначення пенсії. Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжні відомостей, шо визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №

637. Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжні відсутні відомості, шо визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно з п. 3 Порядку № 383 основним документом/що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами прані є уточнюючі довідки та наказ по підприємству, організації. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наявні правові підстави для зарахування до пільгового стажу періодів з 31.01.1991 по 30.08.1991, з 18.05.1992 по 03.12.1994, з 03.12.1994 по 03.06.1997, з 03.06.1997 по 16.03.1998, з 26.05.1998 по 31.12.1998 на посадах гірника підземного, прохідника підземного, гірничого майстра підземного, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови прані, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, тому підтвердження спеціального трудового стажу відбувається на підставі уточнюючої довідки підприємства. За спірні періоди відсутнє підтвердження залучення позивача до робот із шкідливими і важкими умовами праці. Також позивачем не зазначені причини не надання уточнюючих довідок. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить за апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою згідно з довідкою від 30.01.2017 № 6247. Позивач 02.06.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046350007619 про відмову в призначенні пенсії (за списком №1). В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-2 зазначено, що страховий стаж позивача складає 18 років 2 дні, пільговий стаж складає 7 років 5 місяців 22 дні. Для зарахування періодів: 31.01.1990 - 30.08.1991, 18.05.1992 - 16.03.1998, 26.05.1998 - 31.12.1998 до пільгового стажу необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №

637. Зазначено, що позивач матиме право на пенсійну виплату 29.06.2024. Не погоджуючись із зазначеною відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки: - робота позивача повний робочий день на роботах за Списком №1 з 31.01.1991 року по 30.08.1991 року, 18.05.1992 року по 16.03.1998 року, 26.05.1998 року по 31.12.1998 року підтверджується записами у трудовій книжці позивача; - на час розгляду питання про призначення пенсії за віком, відомості про страховий стаж позивача за квітень, травень та червень 2021 року були відсутні, тому розрахунок стажу проведено по 31.03.2021; - призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем; - позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 02.06.2021 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке визначене за принципом екстериторіальності; - неналежне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області його повноважень щодо розгляду заяви позивача призвело до порушення прав позивача, тому саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області має здійснити повторний розгляд заяви позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, з огляду на наступне. Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. Згідно зі статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок. Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. З трудової книжки позивач у спірні періоди працював: - з 31.01.1991 року по з 31.01.1991року - гірник підземний другого розряду з повним робочим днем у шахті (Шахтоуправління «Зуєвське» ПО «Жовтеньвугілля»); - з 18.05.1992 по 03.12.1994 - гірником підземним другого розряду з повним робочим днем у шахті (Шахтоуправління «Зуєвське» ПО «Жовтеньвугілля»); - з 03.12.1994 по 03.06.1997 - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті (Шахтоуправління «Зуєвське» ПО «Жовтеньвугілля»); - з 03.06.1997 по 16.03.1998 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті (ДВАТ «Шахта Зуєвська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля»); - з 26.05.1998 по 31.12.1998 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті (ДВАТ «Шахта Зуєвська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля»). Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (далі Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Відповідачі у справі не заперечують, що робота у спірні періоди на зазначених посадах була перед бачена Списками №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, які діяли на час роботи позивача. Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637). Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Разом з тим, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 09.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такі висновки не суперечать висновкам Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Отже, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 09.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, записи у трудовій книжці підтверджують роботу позивача повний робочий день на роботах за Списком №1 у періоди роботи з 31.01.1991 по 30.08.1991, з 18.05.1992 по 16.03.1998, з 26.05.1998 по 31.12.1998. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046350007619 від 09.06.2021 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 спірні періоди на посадах гірника підземного, прохідника підземного, гірничого майстра підземного відповідно до відомостей трудової книжки. Стосовно доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про те, що управління не може здійснювати повторний розгляд заяви позивача, адже саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є уповноваженим органом для вирішення заяв про призначення пенсії осіб, які проживають на території Дніпропетровської області, суд зазначає наступне. Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV в редакції на час виникнення спірних правовідносин призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На виконання названих норм Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.1.1 Порядку 22-1 в редакції на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду із заявою від 02.07.2021 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Відповідно до розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 в редакції Постанови Пенсійного фонду № 25-1 від 16.12.2020, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1 Порядку№ 22-1). Пунктом 4.2 цього Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа. В даному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке оскаржується в рамках даної справи. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останньою має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення саме обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити повторний розгляд заяви позивача. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 160/19741/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.М. Панченко Суддя С.М. Іванов Суддя В.Є. Чередниченко