Ухвала КАС ВС № 440/13272/24

УХВАЛА 17 березня 2026 року м. Київ справа №440/13272/24 адміністративне провадження № К/990/11225/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі № 440/13272/24. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини першої та третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року суд відмовив у відкритті апеляційного провадження та керуючись частиною другою, третьою статті 299 КАС України виходив з того, що відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою після спливу одного року із дня прийняття рішення. Суд апеляційної інстанції встановив з матеріалів справи, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 30 грудня 2024 року, тоді як апеляційну скаргу направлено на адресу Другого апеляційного адміністративного суду 12 лютого 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Отже, суд врахувавши той факт, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення та зазначені винятки в статті 299 КАС України до скаржника по справі в даному випадку не застосовуються, що відповідно до частини другої цієї ж статті Кодексу є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Разом з тим, податковий орган, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи вказані касатором не відміняють імперативного припису частини другої статті 299 КАС України та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження у розумінні вказаної норми. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 440/13272/24. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді О.В. Білоус Н.Є. Блажівська