Постанова Рівненський апеляційний суд № 571/49/26

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2026 року м. Рівне Справа № 571/49/26 Провадження № 33/4815/431/26 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. З матеріалів справи вбачається, що05 січня 2026 року о 02 годині 20 хвилин в с. Березове, вул. Садова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW530», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно порушив п.2.1 а ПДР України. Крім того, 05 січня 2026 року о 02 годині 20 хвилин в с. Березове, вул. Садова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW530», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2026 року справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 було об`єднано в одне провадження. В поданій апеляційній скарзі захисник Сіренко М.Ю. просить постанову місцевого суду скасувати та справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у розумінні ПДР України. Автомобіль перебував у припаркованому стані, не здійснював руху, а ОСОБА_1 знаходився в салоні без факту приведення транспортного засобу в рух, що виключає наявність об`єктивної сторони правопорушення. Справа була призначена до розгляду на 06 березня 2026 року, однак за клопотанням захисника Сіренка М.Ю. розгляд справи було відкладено. 13 березня 2026 року захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційний суд не з`явилися. Захисник повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, а також те, що явка осіб у цій категорії справ не є обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 та ч.1 ст.130 КУпАП. Так, диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові місцевого суду, підтверджується дослідженими в судовому засіданні: - протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 559137 та 559142; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічного засобів,згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд також не проводився у зв`язку з відмовою водія; - довідкою до адміністративного протоколу серії ЕПР1 № 559142, згідно якої ОСОБА_1 : до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався; посвідчення водія не отримував; права керування не позбавлявся; - довідкою з інформаційного порталу Національної поліції України з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Штраф було сплачено 27 жовтня 2025 року; - відеозаписом події, яка мала місце 05 січня 2026 року, з яких вбачається рух т.з. «BMW530», номерний знак НОМЕР_1 (файл Рух, час 00:10)та якими зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0021, час 05:00) та у медичному закладі (файл 0021, час 05:22), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв напередодні (файл 0021, час 04:50). Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не вчиняв інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є безпідставними та такими, що спростовуються сукупністю належних і допустимих доказів, досліджених судом. Зокрема, із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається рух транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , а також зафіксовано момент його зупинки. Після зупинки за кермом вказаного автомобіля перебуває саме ОСОБА_1 , що чітко відображено на відео з нагрудної камери працівника поліції. Крім того, з відповідного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції фактично не заперечував факту керування транспортним засобом, зазначивши, що усвідомлює порушення та має намір доїхати додому (файл 0021, час 00:35). Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 36, 38 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ч.5 ст.126 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Сіренка М.Ю. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович