Постанова 4857 № 260/5933/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/5933/24 пров. № А/857/34604/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Гінди О. М., Матковської З. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, головуючий суддя Калинич Я.М., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2023 року по 12.04.2023 року, з 30.01.2024 року по 21.02.2024 року, з 14.05.2024 року по 28.05.2024 року та пропорційно дням перебування у відпустках за станом здоров`я, рекомендованих довідками ГВЛК від 12.12.2023 року №4861 на 30 календарних днів; від 21.02.2024 року №350 на 30 (тридцять) календарних днів; від 28.05.2024 року №564 на 30 (тридцять) календарних днів, з урахування фактично виплачених сум; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.04.2023 року по 12.04.2023 року, з 30.01.2024 року по 21.02.2024 року, з 14.05.2024 року по 28.05.2024 року та пропорційно дням перебування у відпустках за станом здоров`я, рекомендованих довідками ГВЛК від 12.12.2023 року №4861 на 30 календарних днів; від 21.02.2024 року №350 на 30 (тридцять) календарних днів; від 28.05.2024 року №564 на 30 (тридцять) календарних днів, з урахування фактично виплачених сум. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов`язків та захисту Батьківщини, перебував на довготривалому стаціонарному лікуванні та перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії через таке поранення. Відповідач протиправно, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за №168 від 28.02.2022 не нарахував та не виплатив йому додаткову винагороду за спірні періоди та пропорційно дням перебування у відпустках за станом здоров`я, рекомендованих довідками ГВЛК від 12.12.2023 року №4861 на 30 календарних днів; від 12.12.2023 року №4861 на 30 (тридцять) календарних днів; від 28.05.2024 року №564 на 30 (тридцять) календарних днів у збільшеному до 100000 гривень розмірі, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 за період з 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, з 08 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, 14 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, з 08 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, 14 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії, з урахуванням виплачених сум.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач не має права на отримання збільшеної додаткової допомоги, встановленої постановою від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оскільки відповідно до Акту №534-23 травма позивача була спричинена 09.04.2023 року, разом з тим, як слідує з вищевказаних Особливостей та Порядку перерв у лікуванні не допускається, за винятком часу добирання до лікувальних закладів. Разом з тим, як слідує з вимог позивача, то наявні великі перерви у лікуванні. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 березня 2023 року за №144-ОС «Про особовий склад», старшого солдата ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення (а.с.84). Згідно з актом №534-23 від 08.08.2023 року розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ) встановлено наступні обставини, за яких стався нещасний випадок: з пояснення інспектора прикордонної служби 3 категорії стрільця відділення інспекторів прикордонної служби (на ББА) НОМЕР_3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 старшого солдата ОСОБА_1 стало відомо, що він виконував бойове завдання із захисту Батьківщини від збройної агресії рф, беручи участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні противника на околиці н.п. Бахмут, близько 17:30 год. 09.04.2023 року противник наніс масований артилерійський обстріл по позиціям військовослужбовців. Внаслідок розриву одного із снарядів біля позиції, де перебував старший солдат ОСОБА_1 , він отримав поранення. В подальшому був доставлений до медичного закладу в н.п. Новодмитрівка (а.с.16-17). Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №0611723 Відділення травматології №1 КНП «МКЛ №6» ДМР ОСОБА_1 з 10.04.2023 року по 12.04.2023 року знаходився на стаціонарному лікування (а.с.17 (на звороті)-18). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2023 року за №677-ОС «Про особовий склад», старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 25.10.2023 року. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.09.2023 року №1381-ОС зарахований в розпорядження НОМЕР_4 прикордооного загону та вибув для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 з 25.10.2023 року (а.с.84 на звороті). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 жовтня 2023 року за №808-ОС «Про особовий склад» старшого солдата ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та поставлено на всі види грошового забезпечення з 26.10.2023 року (а.с.100). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08 листопада 2023 року №382-ВВ «Про особовий склад» старшому солдату ОСОБА_1 наказано надати відпустку для лікування в зв`язку з хворобою з 08 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року, на підставі списку начальника служби охорони здоров`я від 08.11.2023 року №30/49954/23-Вн, рапорту старшого солдата ОСОБА_2 від 08.11.2023 року №43/49957, довідка ВЛК Головного військово-медичного центру ДПСУ від 07.11.2023 року №4324 (а.с.100 на звороті). Відповідно до довідки гарнізонної ВЛК Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 12.12.2023 року №4861 поранення (травма), так, пов`язане із захистом Батьківщини (акти службового розслідування: Нвс-1 та Нвс-5 №534-23 затверджені начальником ЗПЗ від 09.08.2023р.). Ступінь важкості травми важка (а.с.117). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13 грудня 2023 року №432-ВВ «Про особовий склад» старшому солдату ОСОБА_1 наказано надати відпустку для лікування в зв`язку з хворобою з 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, на підставі рапорту ОСОБА_2 від 13.12.2023 року №43/56110-23-Вн, довідка ВЛК Головного військово-медичного центру ДПСУ №4861 від 12.12.2023 року (а.с.101). Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №400/43 Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 з 30.01.2024 року по 21.02.2024 року знаходився у нейрохірургії (а.с.117 (на звороті)-118). Відповідно до довідки госпітальної ВЛК Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 21.02.2024 року №350 поранення (травма), так, пов`язане із захистом Батьківщини (акти службового розслідування: Нвс-1 та Нвс-5 №534-23 затверджені начальником ЗПЗ від 09.08.2023р.). Ступінь важкості травми важка (а.с.118 на звороті). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22 лютого 2024 року №83-ВВ «Про особовий склад» старшому солдату ОСОБА_1 наказано надати відпустку для лікування в зв`язку з хворобою з 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року, на підставі рапорту старшого солдата ОСОБА_1 від 22.02.2024 року №0.3/11210/24-Вн, довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 №350 від 21.02.2024 року, службова записка начальника служби охорони здоров`я від 22.02.2024 року №13.1/11210/24-Вн (а.с.101 на звороті). Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1119 Львівського військово-медичного клінічного центру ДПСУ позивач з 14.05.2024 року по 28.05.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні (а.с.119). Зі змісту довідки, виданої госпітальною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 (в/ч НОМЕР_5 ) №564 від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 , вбачається, що поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини; захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини. Визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с.120). Представником позивача було надіслано до військової частини НОМЕР_1 заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року. Листом від 14.05.2024 року №09/5713-24-Вих військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу у такій виплаті. Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за період стаціонарного лікування в різних закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та за період перебування у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, що охоплюється період з 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, з 08 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, 14 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року, має право на виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до ч.1-3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 року, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Як визначено статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Частинами 1 - 4 ст. 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Згідно з п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260). Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022, прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168). Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року. 01.04.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №400 до Постанови №168 внесено зміни, згідно з якими, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, належить включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Відповідно до пункту 11 Розділу XXXIV Порядку 260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 року, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022 року). Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 24.08.2008 року, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. У Довідці слід обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо). Наведені правові норми дають підстави дійти висновку, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди. При цьому Постановою №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Колегія суддів зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода. При цьому, для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні або відпустці. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини. Колегія суддів наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260. Пунктом 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції чинній на момент перебування позивача у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою) встановлено, що у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою не надається. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець (пункт 18). Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» за №3379-ІХ від 06.09.2023 року у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у статті 10-1: у першому реченні абзацу другого пункту 2 слова «та військової служби за призовом осіб офіцерського складу» виключено; абзац перший пункту 11 викладено в такій редакції: «

11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд». Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402). Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно пункту 1.3 розділу І Положення №402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних. Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів. Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців урегульований нормами глави 6 розділу ІІ Положення №402. Відповідно до пункту 6.9 Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Відповідно до пункту 6.12 Положення №402 у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби. Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів. Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки. Пунктом 6.17 Положення №402 передбачено, що медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі. Згідно з п.6.35. Положення №402 у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров`я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЖ, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров`я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою. Якщо після продовження відпустки за станом здоров`я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов`язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби. За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно. Аналіз норм Положення №402 дає підстави для висновку, що лікування травми (поранення, каліцтва, контузії) військовослужбовця завершується у військовому лікувальному закладі. Лікування завжди завершується проходженням військовослужбовцем військово-лікарської експертизи для встановлення ступеня придатності до військової служби. Відпустка за станом здоров`я після стаціонарного лікування надається виключно після його закінчення. При незакінченому лікуванні, за відсутністю визначеного лікарсько-експертного наслідку (результату) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії) військово-лікарська експертиза не проводиться. Як слідує з матеріалів справи, відповідно до змісту довідки, виданої госпітальною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 (в/ч НОМЕР_5 ) №564 від 28 травня 2024 року ОСОБА_1 , вбачається, що поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини; захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини. Відтак, позивач отримав поранення, внаслідок захисту Батьківщини, в періоди з 10 квітня 2023 року по 12 квітня 2023 року, 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, 30 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, 14 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року перебував на стаціонарному лікування в різних закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою. При цьому, як зазначалося вище, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних із тяжким пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000,00 гривень винагорода, а відтак доводи відповідача в цій частині колегія суддів до уваги не приймає. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за період з 13 грудня 2023 року по 11 січня 2024 року, з 08 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року по 21 лютого 2024 року, 14 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, 22 лютого 2024 року по 22 березня 2024 року у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії, з урахуванням виплачених сум. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню. В іншій частині рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №260/5933/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Гінда З. М. Матковська