Постанова 4852 № 160/12006/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12006/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної установи «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», у якому позивач просить: визнати дії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» протиправними; скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № 3723 від 19.03.2025; зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» провести новий огляд, у відповідності до чинного законодавства, із встановленням групи інвалідності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача наявні стійкі наслідки ЗЧМТ (20.11.1997), забою головного мозку ІІ ступеню, перелом свода черепа, дефект кісткової тканини скроневої кістки розміром 45/45 мм, частково прикритий кістковим лоскутом 33/36 мм у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІІ ступеню зі стійким цефалічним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю у кінцівках, лівосторонньої гемігіпостезії, легкими когнітивними розладами, лікворо судинною дисциркуляцією, помірною координаційною недостатністю, вегетативною дисфункцією, кризами змішаного характеру до 3-4 разів на місяць, тривожно депресивного синдрому. У зв`язку із вищевикладений наявні достатні підстави для встановлення позивачу 3 групи інвалідності. Підставою у відмові надання групи інвалідності Правобережною міжрайонною МСЕК зазначено про зниження життєдіяльності легкого ступеню, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, а при подальшому оскарженні взагалі відсутнє обґрунтування відмови. Відповідно до п. 10 оскаржуваного рішення, в останньому зазначено, що форма розгляду скарги здійснювалась заочно, що суперечить вищезазначеному додатку, оскільки діагноз позивача не входить до вищезазначеного переліку. Більш того, фактично оцінювання повсякденного функціонування особи проводилось не заочно, оскільки позивач з 07.03.2025 по 13.03.2025 перебував у стаціонарі відділення експертизи. Проте під час виписки йому не повідомили результати, та сказали очікувати висновок поштою. При цьому необхідно зазначити, що огляд профільними лікарями здійснено не було, та не було здійснено додаткових досліджень, наприклад МРТ головного мозку чи рентген черепу, а наявні у позивача результати дослідження не були прийняті експертами, тим паче їх результати не були досліджені під час прийняття оскаржуваного рішення. Необхідно зазначити, що жодна комісія не прийняла, не дослідила та не надала оцінку наявному результату МРТ головного мозку та рентгелогічному дослідженню позивача. Як вбачається з оскаржуваного рішення комісією не було здійснено досліджень щодо встановлення ступеню обмеження життєдіяльності позивача, оскільки не було здійснено навіть огляду з боку лікаря невропатолога, а рішення прийнято на не повній медичні документації, оскільки медичні дослідження позивача не були прийняті та досліджені, а нових при експертному дослідженні здійснено не було, що підтверджується випискою стаціонарного хворого. Також в жодному рішенні не повідомлено підстави для відмови у встановленні групи інвалідності, хоча наявні очевидні достатні підстави для її встановлення. Лише в усному порядку повідомлено, що відмова пов`язана із тим, що позивач звернувся для встановлення групи інвалідності через надто тривалий час, після отриманої травми, не зважаючи на те, що чим старше становиться позивач тим наслідки отриманої травми дедалі більше. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням №1317 та Інструкцією №561. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на норми законодавства, які регулюють призначення, проведення медико-соціальних експертиз та прийняття в результаті проведення експертиз рішень про встановлення інвалідності. Підставою скасування консультативного висновку зазначає обов`язковість повного медичного обстеження особи з інвалідністю та проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я. Необхідно зазначити, що підставою у відмові надання групи інвалідності Правобережною міжрайонною МСЕК зазначено про зниження життєдіяльності легкого ступеню, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності, а при подальшому оскарженні взагалі відсутнє обґрунтування відмови. Відповідно до п. 10 оскаржуваного рішення, в останньому зазначено, що форма розгляду скарги здійснювалась заочно, що суперечить вищезазначеному додатку, оскільки діагноз позивача не входить до вищезазначеного переліку. Більш того, фактично оцінювання повсякденного функціонування особи проводилось не заочно, оскільки позивач з 07.03.2025 по 13.03.2025 перебував у стаціонарі відділення експертизи. Проте під час виписки йому не повідомили результати, та сказали очікувати висновок поштою. В оскаржуваному рішенні зазначено, що «Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце нерізкі патологічні зміни з боку нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності, та не дають підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю.» Як вбачається з оскаржуваного рішення комісією не було здійснено досліджень щодо встановлення ступеню обмеження життєдіяльності позивача, оскільки не було здійснено навіть огляду з боку лікаря нейрохірурга, а рішення прийнято на не повній медичні документації, оскільки медичні дослідження позивача не були прийняті та досліджені, а нових при експертному дослідженні здійснено не було, що підтверджується випискою стаціонарного хворого. Також в жодному рішенні не повідомлено підстави для відмови у встановленні групи інвалідності, хоча наявні очевидні достатні підстави для її встановлення. Лише в усному порядку повідомлено, що відмова пов`язана із тим, що позивач звернувся для встановлення групи інвалідності через надто тривалий час, після отриманої травми, не зважаючи на те, що чим старше становиться позивач тим наслідки отриманої травми дедалі більше. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 був оглянутий Міжрайонною правобережною МСЕК. За результатами вищезазначеного огляду був складений акт № 1299 огляду МСЕК, відповідно до якого група інвалідності не була встановлена. Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», яким складено Довідку про невизнання інвалідом від 06.11.2024 №

482. Вказане рішення було оскаржено позивачем до ДУ «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 19.03.2025 №3723 підтверджено рішення, що оскаржується. В обґрунтування рішення зазначено, що Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце нерізкі патологічні зміни з боку нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності, та не дають підстав для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2005 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV) . За визначенням статті 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Відповідно до статті 3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю. Відповідно до статті 1 Закону №2961-IV особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. Згідно зі статтею 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Рішенням від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, Рада національної безпеки і оборони України визначила необхідність утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та проведення у тримісячний строк перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування. Наказом від 26 жовтня 2024 року №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» Міністерство охорони здоров`я України надало права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ. Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26 жовтня 2024 року №1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 №4170-IX (далі - Закон № 4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності. Зокрема, відповідно до статті 3 Закону №875-XII в редакції Закону №4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів). Відповідно до пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-IX повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України. 15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. За змістом пункту 3 Постанови №1338 повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами. Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі Порядок). Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком. За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення. Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізації лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи. Відповідно до пунктів 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, за наявності відповідного рішення експертної команди. З урахуванням приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком. Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії). За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи. Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв. Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді. Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов`язково відображаються в протоколі засідання. Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, позбавивши позивача права на участь у засіданні. Разом з тим, відповідно до приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення. Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. Також колегія суддів звертає увагу на недотримання відповідачем Закону України «Про адміністративну процедуру». Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону №2073-IХ). Стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу відмовлено у встановлені інвалідності, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні. Частини друга та третя статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта. Отже, колегія суддів вважає, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК яким позивачу відмовлено у встановлені інвалідності, за наслідками якого прийняте спірне рішення, здійснена відповідачем з порушенням процедури, визначеної Постановою №1338. Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування. Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, а й інші надані особою документи. Колегія суддів вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про відмову у встановлені інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії. Вирішуючи зазначений спір, колегія суддів не надає оцінку зазначеному у рішенні відповідача висновку про необґрунтованість встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності та відсутність підстав для визнання його особою з інвалідністю, оскільки така оцінка виходить за межі повноважень суду, який не є спеціалізованою установою в медичній сфері. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів діючого законодавства. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року скасувати та прийняти у справі нове судове рішення. Позов задовольнити. Визнати дії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» протиправними. Скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № 3723 від 19.03.2025. Зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» провести новий огляд, у відповідності до чинного законодавства, із встановленням групи інвалідності. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 2 665,20 грн. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко