Постанова 4813 № 521/20885/25

Номер провадження: 22-ц/813/4964/26 Справа № 521/20885/25 Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.03.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сєвєрової Є.С. (суддя доповідач), Вадовської Л.М., Погорєлової С.О., учасники справи: заявник - Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 21 січня 2026 року у складі судді Ганошенка С.А., встановив: 2.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувають матеріали заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 21 січня 2026 року зупинено провадження у справі № 521/20885/25 за заявою Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна до набуття законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 521/18637/23 за заявою ОСОБА_1 про подовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, заінтересовані особи Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 . Ухвала суду мотивована тим, що оскільки одночасно з розглядом даної цивільної справи у провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді цивільна справа № 521/18637/23 за заявою ОСОБА_1 про подовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, заінтересовані особи Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , тому рішення у цій справі має безпосереднє значення для вирішення цивільної справи № 521/20885/25, у зв`язку іх чим є необхідність зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 521/18637/23. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить суд скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 21 січня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не дотримано встановлених законом строків розгляду даного виду провадження, зокрема судом не було вирішено заяву по суті у межах встановленого законом місячного строку, передбаченого ст. 75 ЦПК України та ч.2 ст. 300 ЦПК України, тому суд допустив істотне порушення процесуальних строків розгляду справи, що само по собі є підставою для скасування ухвали. Крім того, зупинення провадження у справі №521/20885/25 фактично призводить до необґрунтованого та невизначеного у часі затягування розгляду справи, що суперечить принципам розумності строків судового розгляду, закріпленим у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 ЦПК України. Доводи скарги також мотивовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права щодо підстав для зупинення провадження у справі. Зокрема суд не навів жодних конкретних причин, які б свідчили про те, що без вирішення справи №521/18637/23 неможливо розглянути справу №521/20885/25. В ухвалі суду відсутнє обґрунтування, у чому саме полягає така «об`єктивна неможливість». Предметом розгляду у справі №521/20885/25 є питання звільнення опікуна від виконання його обов`язків, тоді як у справі №521/18637/23 вирішується питання продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною. Ці справи мають різний предмет розгляду та різні правові підстави, а тому результат розгляду справи №521/18637/23 не визначає можливість розгляду справи №521/20885/25. Крім того, зупинення провадження у справі №521/20885/25 на строк до набрання законної сили рішенням у справі №521/18637/23 фактично блокує розгляд заяви про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов?язків опікуна. Підопічний ОСОБА_2 також має право на стабільне правове становище свого опікуна, що забезпечує його захист та інтереси. Зупинення провадження та будь-які дії, що можуть призвести до затягування вирішення справи, порушують законні інтереси як опікуна, так і підопічного. Позиція заявника та інших заінтересованих осіб в суді апеляційної інстанції У відзиві на апеляційну скаргу, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, посилаючись на її необґрунтованість, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 21 січня 2026 року без змін, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України визнання фізичної особи недієздатною є обов`язковою та первинною юридичною підставою для вирішення питання про встановлення/зняття над нею опіки. Лише після набрання законної сили судового рішення від 22.01.2026 по справі №521/18637/23 (за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження стоку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, встановлення опіки) виникають правові підстави для розгляду питання щодо опіки, а, відповідно, і призначення та/або звільнення опікуна. Таким чином, відсутні правові підстави для розгляду питання щодо призначення / зняття обов`язків опікуна на даному етапі, оскільки воно є похідним від факту визнання особи недієздатною. Неможливо вирішувати наслідки без настання юридичного факту, з якого такі наслідки випливають. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про зупинення провадження у справі (п.14 ст.353 ЦПК України). Згідно зі ст.369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників. 3.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Встановлені обставини по справі, визначені відповідно до них правовідносини Встановлено, що в провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувають матеріали заяви Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звільнення від обов`язків опікуна. Одночасно з розглядом даної цивільної справи у провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси також перебуває на розгляді цивільна справа № 521/18637/23 за заявою ОСОБА_1 про подовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, заінтересовані особи Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 . Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на наведене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у цій справі має значення для цивільної справи, яка розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Звертаючись до суду із даною апеляційною скаргою ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права щодо підстав для зупинення провадження у справі. Зокрема суд не навів жодних конкретних причин, які б свідчили про те, що без вирішення справи №521/18637/23 неможливо розглянути справу №521/20885/25. В ухвалі суду відсутнє обґрунтування, у чому саме полягає така «об`єктивна неможливість». Колегія суддів погоджується із вищевказаними доводами ОСОБА_2 . Так, відповідно до п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинивши провадження по вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 521/18637/23, суд першої інстанції в порушення вимог п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України, не навів обґрунтованих мотивів та не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що відсутність остаточного рішення у справі № 521/18637/23 виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими Орган опіки та піклування обґрунтовувало свої вимоги. Посилання суду першої інстанції на те, що обставини встановлені у справі № 521/18637/23 мають суттєве значення для вирішення у даній справі та правильного вирішення даного спору не може бути перешкодою для розгляду даної цивільної справи, оскільки звільнення від обов`язків опікуна не залежить від вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною та може бути вирішено незалежно від таких обставин. Окрім того, суд першої інстанції також не вказав про тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в справі № 521/18637/23, будуть мати преюдиціальне значення для справи, що переглядається. Таким чином, суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі. При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Підстави, порядок та строк касаційного оскарження Згідно пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Таким чином, частиною першою статті 389 ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України) після її перегляду в апеляційному порядку.

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст.ст.374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 21 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Є.С. Сєвєрова Судді: Л.М. Вадовська С.О. Погорєлова