Постанова 4807 № 331/1770/25

Дата документу 04.03.2026 Справа № 331/1770/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/1770/25 Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В. Провадження № 22-ц/807/174/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Трофимової Д.А. суддів: Гончар М.С., Онищенка Е.А. при секретарі Смокотіній В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про захист прав споживачів, В С Т А Н О В И В: У березні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначали, що вони зареєстровані, мешкають та є власниками, наймачами житлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Позивачі є побутовими споживачами природного газу, житлові приміщення яких обладнані лише однією газовою плитою для приготування їжі. При цьому вони ведуть розрахунки за спожитий газ відповідно до норм, встановлених діючим законодавством України, до встановлення у житлових приміщеннях лічильників газу. З 2020 року з наданих ТОВ «Запоріжгаз збут» платіжних документів позивачі дізналися про те, що норми споживання природного газу значно зросли. У зв`язку з цим, позивачі звернулися до ТОВ «Запоріжгаз збут» та до АТ «Запоріжгаз», з якими у них укладені договори про приєднання до газової мережі щодо незаконного нарахування підвищеної плати за газ. Працівники ПАТ «Запоріжгаз збут» на усні звернення повідомили, що вони являються лише постачальниками газу населенню і приймають плату за нього. Визначенням об`єму спожитого газу побутовим споживачам займається АТ «Запоріжгаз», який подає відповідні дані до ТОВ «Запоріжгаз збут» та ТОВ «Нафтогаз» і вони виставляють рахунки. АТ «Запоріжгаз» на звернення позивачів повідомив, що на їх багатоквартирний будинок встановлено загальнобудинковий лічильник газу (ЗВОГ). Відповідно до його показів і проходить нарахування об`єму спожитого газу на кожне житлове приміщення. Позивачі звернулись з претензією до АТ «Запоріжгаз» про скасування відповідних нарахувань, проведення перерахунку та встановлення в їх житлове приміщення індивідуальних лічильників газу, однак їм було відмовлено. Виходячи з цього, позивачі з 2017 року сплачують не по встановленим нормам 3 м.куб., а по показам загальнобудинкового лічильника газу, який не відображає фактичну кількість природного газу, який споживається кожним конкретно споживачем. Позивачі вважають, що дії відповідача щодо невизнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Запоріжгаз», прийняття рішення про об`єднання побутових споживачів багатоквартирного будинку, в якому позивачі є власниками житлових приміщень та співвласниками всіх інженерних мереж, ЗВОГ, не включення багатоквартирного будинку в перелік будинків, де повинні бути встановлені індивідуальні лічильники газу, порушує законні права позивачів як побутових споживачів природного газу. Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд: - визнати за ними право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»; - визнати незаконним та скасувати рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про об`єднання споживачів будинку АДРЕСА_1 в єдину групу; - визнати незаконним та скасувати рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо включення будинку АДРЕСА_1 до плану розвитку газорозподільної системи міста Запоріжжя по встановленню загальнобудинкового вузла обліку природного газу; - зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» внести зміни до плану розвитку газорозподільної системи міста Запоріжжя шляхом включення будинку АДРЕСА_1 до переліку багатоквартирних будинків, де повинні бути встановлені лічильники газу в кожне житлове приміщення побутових споживачів-власників житлових приміщень; - зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити демонтаж об`єкта газорозподільної системи-вузла обліку газу з допоміжними пристроями та металевою шафою, який встановлений на газовій мережі будинку АДРЕСА_1 ; - зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» після демонтажу об`єкту газорозподільної мережі - загальнобудинкового вузла обліку газу - здійснити роботи по відновленню газопостачання на газовій мережі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , привівши її у попередній стан, який існував до встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу; - зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» за свій рахунок здійснити встановлення індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам в квартирах позивачів в будинку АДРЕСА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про комерційний облік природного газу»; - зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об`єму спожитого природного газу відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08 червня 1996 року «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» у розмірі 3 куб.м. по особовим рахункам побутових споживачів позивачів з січня 2020 року; - зобов`язати ТОВ «Запоріжгаз Збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів позивачів з січня 2020 року по 01.05.2022 року; - зобов`язати ТОВ «ГК Нафтогаз України» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів позивачів з 01.05.2022 року - судові витрати покласти на відповідачів. Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» про захист прав споживачів задоволено частково. Зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуальних газових лічильників в квартирах побутових споживачів: ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_4 ; ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_5 ; ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_6 ; ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_7 ; ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_8 ; ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_9 ; ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_10 . Зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести перерахунок об`єму спожитого природного газу по особовим рахункам побутових споживачів-позивачів, а саме: ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_10 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 , ОСОБА_8 по особовому рахунку № НОМЕР_8 , ОСОБА_9 по особовому рахунку № НОМЕР_9 з січня 2020 року відповідно до норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 619 в розмірі 3 м.куб. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з січня 2020 року - ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_4 по особовому рахунку № НОМЕР_4 , ОСОБА_5 по особовому рахунку № НОМЕР_5 , ОСОБА_10 по особовому рахунку № НОМЕР_6 , ОСОБА_7 по особовому рахунку № НОМЕР_7 , ОСОБА_8 по особовому рахунку № НОМЕР_8 , ОСОБА_9 по особовому рахунку № НОМЕР_9 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» Васільєв В.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволених вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут»; судові витрати по сплаті судового збору повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» згідно вимог чинного законодавства. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Запоріжгаз збут», відповідно до приписів Правил постачання природного газу, Закону України «Про ринок природного газу», кодексу ГРС є гарантованим постачальником природного газу в м. Запоріжжя, який не здійснює розподіл природного газу, не змінює об`єми розподіленого природного газу споживачам, не здійснює їх перерахунки, а також не встановлює режими нарахування об`ємів спожитого газу. Позивачі не надали суду жодного належного доказу щодо наявності у ТОВ «Запоріжгаз збут» повноважень встановлювати режими нарахування об`ємів спожитого природного газу, а також, що саме ТОВ «Запоріжгаз збут» встановив позивачам режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового приладу обліку газу. 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно технологічного управління, тобто серед суб`єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи. В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року (далі Кодекс ГРС), зазначено, що оператор газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Пунктом 13 розділу 3 Правил визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ. Відповідно п. 5 ч. 4 розділу 9 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Це підтверджуються правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №210/5132/19 (провадження № 61-4893св20), від 20.07.2020 року у справі №212/1796/18-ц (провадження № 61-23124св19), від 22.12.2021р. у справі № 210/3912/19 (провадження № 61-15246св20). В даній справі суд зобов`язав саме ТОВ «Запоріжгаз збут» здійснити перерахунок обсягів спожитого газу, при тому, що відповідач такими повноваженнями не наділений і не має правових підстав, оскільки повноваженнями щодо визначення обсягів спожитого газу та його перерахунок наділені виключно Оператори ГРМ відповідно норм Кодексу ГРМ, Кодексу ГТС, Правил постачання природного газу, ліцензії на розподіл природного газу, і в даному випадку це є АТ «Запоріжгаз». Вважає, що залишення рішення суду першої інстанції в такій редакції унеможливить його виконання. Зауважує, що ТОВ «Запоріжгаз збут» відповідно до Правил постачання природного газу та Закону України «Про ринок природного газу», був постачальником природного газу, до обов`язків якого не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам, а також встановлення режимів нарахування об`ємів спожитого газу та здійснення їх перерахунків. І такі обов`язки виконуються оператором ГРМ на відповідній території згідно ліцензійних умов діяльності. Також вважає, що суд першої інстанції за відсутності жодних доказів визнав встановленими недоведені обставини, що саме ТОВ «Запоріжгаз збут» встановив позивачам режим нарахування споживачам об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового приладу обліку газу; дослідив неіснуючі докази у справі та встановив, що ТОВ «Запоріжгаз збут від позивачів приймало оплату за послугу з розподілу природного газу; визнав встановленими недоведені обставини щодо режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань встановленого загальнобудинкового приладу обліку газу. На думку представника ТОВ «Запоріжгаз збут», суд першої інстанції прийняв законне рішення відносно ТОВ «ГК «Нафтогаз України», зазначивши, що у позовній заяві позивачами хоч і вказано ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як співвідповідача у справі, проте позивачами не наведено жодного обґрунтування того, яким чином ТОВ «ГК «Нафтогаз України» порушено право позивачів, та яким чином і на якій підставі можуть бути поновлені їх права саме постачальником природного газу. ТОВ «Запоріжгаз збут» такий же постачальник природного газу, як і ТОВ «ГК «Нафтогаз України», тільки ТОВ «Запоріжгаз збут» здійснював постачання до 01.05.2022, а ТОВ «ГК «Нафтогаз України» після 01.05.2022, і при цьому суд вважає, що з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз України» права споживачів порушені не були, а з боку ТОВ «Запоріжгаз збут» було порушення, і дане порушення суд кваліфікує діями Оператора ГРМ, а не постачальника природного газу. Звертає увагу, що суд першої інстанції, крім того, що прирівняв ТОВ «Запоріжгаз збут» до оператора ГРМ, ще й вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачі розділяли період нарахування між ТОВ «Запоріжгаз збут» і ТОВ «ГК Нафтогаз України», а суд зобов`язав ТОВ «Запоріжгаз збут» провести перерахунок, в тому числі, за період не заявлений до Товариства - за період, в якому ТОВ «Запоріжгаз збут» не було їх постачальником, так як відповідно до наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022р. на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» покладено обов`язок, зокрема з 01 травня 2022 року здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, яких на дату прийняття цього наказу внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 та базової річної пропозиції. Зауважує, що оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Оператор ГРМ зобов`язаний вносити відомості на інформаційну платформу в межах місяця, протягом якого здійснювалось споживання природного газу. Внесення відомостей на інформаційну платформу за попередній період не допускається і сама Інформаційна платформа Оператора ГТС не має такої технічної можливості. Відповідне узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.05.2023 у справі № 910/3232/22, згідно якої Кодекс ГТС не передбачає можливості здійснення ретроспективної реєстрації на інформаційній платформі Оператора ГТС на минулий період. Положення кодексу ГТС не передбачають порядку здійснення коригувань в інформаційній платформі та внесення даних після завершення звітного періоду. У разі, якщо позивачі вважають, що їхнє право порушене, єдиним належним способом захисту буде це звернення з позовом до Оператора ГРМ про перерахунок обсягів спожитого природного газу, і в разі задоволення позову, Оператор лише матиме можливість здійснити коригування об`ємів у діючому періоді постачання на момент здійснення коригувань і вже в залежності від проведених коригувань, і тільки після того, як такі коригування будуть здійснені, пред`являти відповідні вимоги до діючого постачальника природного газу. Зауважує, що в силу положень Правил постачання природного газу, Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, Кодексу ГРМ, ТОВ «Запоріжгаз збут» є лише постачальником природного газу та не має повноважень встановлювати режими нарахування об`ємів спожитого природного газу, у зв`язку з чим не має повноважень здійснювати перерахунок вартості послуг з газопостачання відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. Вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини щодо наявності у Товариства повноважень встановлювати режим нарахування об`єму спожитого природного газу та повноважень здійснювати перерахунок вартості послуг з газопостачання відповідно до норм споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не зазначив жодної норми матеріального права, якою визначається обов`язок Товариства, або хоча б повноваження, встановлювати режими нарахування об`ємів спожитого природного газу, здійснювати перерахунок вартості послуг з газопостачання відповідно до норм споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників. Більш того, судом, зобов`язано ТОВ «Запоріжгаз збут» робити те, що не передбачено законодавством. Судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог відносно ТОВ «Запоріжгаз збут» не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року по справі № 161/15083/16-ц, від 08.07.2020 року у справі № 210/5132/19, від 20.07.2020 року у справі № 212/1796/18-ц, від 22.12.2021р. у справі № 210/3912/19, а відносно ТОВ «ГК «Нафтогаз України» враховано. Також представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» Васільєв В.О. сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що відповідно до резолютивної частини рішення, суд першої інстанції зобов`язав Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» провести з січня 2020 року перерахунок об`єму спожитого природного газу по особовим рахункам побутових споживачів відповідно до норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу відповідно до норм, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 619 в розмірі 3 м.куб. З врахуванням встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 619 норми споживання і ТОВ «Запоріжгаз збут» повинно здійснити перерахунок плати (як зазначалось в апеляційній скарзі, відповідач не є Оператором ГРМ, до повноважень якого входить визначення/перерахування обсягів спожитого природного газу, а без визначення таких обсягів, перерахування плати не можливо). Постанова КМУ № 619 встановлювала такі норми споживання: - Плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 куб. метрів на одну людину; - Плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб. метрів на одну людину; - Плита газова та водонагрівач - 9 куб. метрів на одну людину. Тобто, Постанова КМУ встановлювала різні норми споживання на одну людину, в залежності від виду споживання (3, 4, 5, 9 м.куб), а суд зобов`язав відповідачів провести перерахунок за нормою 3 м.кубічних, при цьому, по жодному споживачу матеріали справи не містять ані інформації, ані доказів того, який режим нарахування обсягів природного газу був встановлений у споживачів. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не уточнив чи діє ще постанова КМУ № 619, за якою він зобов`язав провести перерахунок, чи ні, а якщо не діє, то з якого періоду. Так, пунктом 4 Постанови КМУ від 27.02.2019 року № 143 «Питання споживання природного газу» встановлено: визнати такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, законної сили постанова набрала 07.03.2019 року. Тобто, починаючи з 07.03.2019 року Постанова КМУ № 619 вже не діє, а суд першої інстанції зобов`язує відповідачів з 01.08.2019 року її застосувати. Інші учасники справи судове рішення не оскаржили. Представник АТ «Запоріжгаз» Яцутко Г.М. сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення по справі, в яких просив рішення в частині задоволення позовних вимог до Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Запоріжгаз» скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволені позовних вимог до Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Запоріжгаз»; судові витрати покласти на позивачів. Зазначає, що не погоджуючись із рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11.09.2025 року по справі № 331/1770/25, АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» вважає за необхідне надати свої додаткові пояснення. Вказує, що не закріплено за суб`єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, обов`язку з встановлення споживачам категорії населення саме індивідуальних лічильників газу, відповідно саме в квартирах та приватних будинках таких споживачів, і що це є виключно єдиним заходом, яким забезпечується населення даної категорії лічильниками газу. Поряд з цим, під лічильником газу слід вважати будь-який засіб вимірювальної техніки без обмеження за критерієм їх функціонального призначення - індивідуальний або загальнобудинковий (на групу споживачів). Комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу може здійснюватись відповідно до загальнобудинкового вузла обліку у разі відсутності у споживача індивідуального вузла обліку. На виконання Інвестиційної програми відповідно до приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено загальнобудинковий лічильник та здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником. Встановлення індивідуальних лічильників газу, є заходом забезпечення лічильниками газу споживачів категорії населення, поряд з заходом, за яким забезпечення лічильниками здійснюється шляхом встановленням загальнобудинкових лічильників газу. В залежності від наявності тих чи інших технічних та економічних чинників Оператор ГРМ у відповідності до своїх повноважень приймає рішення та визначає потребу у запровадженні того чи іншого способу забезпечення лічильниками, дії з чого становлять запровадження заходів, передбачених Інвестиційною програмою Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ». При цьому реалізація Оператором ГРМ визначених ним заходів з встановлення лічильників, що становить зміст Інвестиційної програми Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» забезпечено заходами регуляторного впливу на споживача і не передбачає права споживача від них відмовитись або впливати на них. Наголошує, що у редакції закону, яка діяла на момент встановлення загальнобудинкового ВОГ, була відсутня деталізація, що вузол обліку природного газу не може бути загальнобудинковим, адже зазначено, що за допомогою лічильника газу має бути визначено обсяг спожитого газу населенням, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для приготування їжі. Таким чином, комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу може здійснюватись відповідно до загальнобудинкового вузла обліку у разі відсутності у споживача індивідуального вузла обліку. З огляду на зазначене, повідомляє, що відповідно до законодавства, що було чинним на момент встановлення будинкового вузла обліку природного газу, АТ Запоріжгаз мав підстави для встановлення будинкового вузла обліку природного газу за зазначеною адресою. Крім того, у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти. Як було зазначено позивачами, загальнобудинниковий вузол обліку було встановлено у 2020 році, натомість, позивачі не звертались до відповідача з метою врегулювання спірних правовідносин протягом усього строку з 2020 до 2025 року. До позовної заяви не було долучено жодного документу, який би фіксував рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення позивачів є волевиявленням окремих споживачів. У зв`язку із цим, позовні вимоги, що стосуються розпорядження спільним майном не мають правового підґрунтя, а відтак, АТ «ЗАПОРІЖГАЗ», з урахуванням норм ст. 317 ЦК України, позбавлений можливості вчиняти будь-яких дій зі спільним майном. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2026 року було задоволено клопотання представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» Грамчук М.О. про заміну відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» його правонаступником ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Замінено відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» його правонаступником ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Від представника ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Швайковського А.А. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому він зазначає, що апеляційна скарга ТОВ «Запоріжгаз збут» підлягає задоволенню. Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», в іншій частині рішення суду не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Отже, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених вимог позивачів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут». Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи (крім представника ТОВ «Запоріжгаз збут» Васільєва В.О.) до апеляційного суду не з`явилися. Від представників ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Запорізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Швайковського А.А., АТ «Запоріжгаз» Яцутко Г.М. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Частиною першою статті 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Окрім того, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 372 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, скаржник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, інші учасники справи у відзиві та у додаткових поясненнях, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні. Зважаючи на вказане, колегія суддів у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності сторін, їх представників. Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника ТОВ «Запоріжгаз збут» Васільєва В.О., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За приписами частини 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в оскаржуваній частині не відповідає. Задовольняючи позов відносно ТОВ «Запоріжгаз збут» щодо зобов`язання ТОВ «Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з січня 2020 року - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суд першої інстанції виходив із того, що з травня 2022 року позивачі знаходяться в реєстрі постачальників ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (відповідно до пояснень представника ГК «Нафтогаз Україна»), а сплата за розподіл природного газу здійснюється за рахунками ТОВ «Запоріжгаз збут», тому відповідні показники підлягають переданню ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Таким чином, вимоги позивачів до ТОВ «Запоріжгаз збут» про проведення перерахунку плати за спожитий природний газ за період з 01.01.2020 р. є обґрунтованими. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є власниками (співвласниками), зареєстровані або проживають у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач Акціонерне Товариство «Оператором ГРМ «Запоріжгаз» є виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичних осіб у забезпеченні газопостачанням. З 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно технологічного управління, тобто серед суб`єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи. Відповідно до Постанови від 28.05.2015 року № 1652 про видачу ліцензії з постачання природного газу, ТОВ «Запоріжгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території Запорізької області. На виконання Інвестиційної програми відповідно до приймання комерційного вузла обліку газу в експлуатацію у 2020 році за адресою: АДРЕСА_1 , представниками ПАТ «Запоріжгаз» встановлено загальнобудинковий лічильник та здійснюється нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником. Права та обов`язки споживачів визначені Типовим договором, а саме розділом III "Умови передачі природного газу Споживачу", розділом V "Порядок обліку природного газу, що передається Споживачу", розділом VI "Порядок розрахунків" та розділом VII "Права і обов`язки Сторін". Позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору розподілу природного газу, що є у загальному доступі на офіційному сайті АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз», цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунку Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: "споживач" - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок природного газу" та Кодексі ГРС. Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" взяло на себе зобов`язання постачати природний газ споживачам в необхідних об`ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов`язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не має власника (балансоутримувача), що володіє цим будинком одноособово, оскільки даний будинок як цілісність є спільною частковою власністю власників квартир та приміщень цього будинку, тобто управління здійснюється співвласниками відповідно до положень чинного законодавства. Пунктом 5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року N 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за N 1382/27827, (далі - Правила) визначено, що постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Відповідно до визначень, наведених у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Пунктом 7.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року N 2496, визначено, що Оператор ГРМ зобов`язаний, зокрема, забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу ГРС. Відповідно до пункту 13 Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГРМ для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Суд першої інстанції, зобов`язуючи ТОВ "Запоріжгаз збут» провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з січня 2020 року, не врахував того, що такі зобов`язання не належать до повноважень ТОВ «Запоріжгаз збут» як постачальника. ТОВ "Запоріжгаз збут" як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тоді як послуги щодо обліку спожитого природного газу здійснює АТ "Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» як Оператор ГРМ, до якого позивачі не заявляли вимог щодо зобов`язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів. ТОВ "Запоріжгаз збут" не є суб`єктом, що здійснює облік об`ємів спожитого природного газу, отримує такі об`єми лише опосередковано, тобто через АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", а тому вимоги позивачів про зобов`язання ТОВ "Запоріжгаз збут" провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам споживачів є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права. Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 210/5132/19 (провадження № 61-4893св20), від 20 липня 2020 року у справі № 212/1796/18-ц (провадження № 61-23124св19). Отже, повноваженнями щодо визначення обсягів спожитого газу та його перерахунок наділені виключно Оператори ГРМ відповідно норм Кодексу ГРМ, Кодексу ГТС, Правил постачання природного газу, ліцензії на розподіл природного газу, і в даному випадку це є АТ «Запоріжгаз». Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі N 523/9076/16-ц (провадження N 14-61цс18). Виходячи зі змісту та підстав заявлених позовних вимог у цій справі, позивачі пред`явили позовну вимогу щодо зобов`язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів позивачів до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги. Оскільки у задоволення позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів позивачів відмовлено у зв`язку з пред`явленням цих вимог до неналежного відповідача, тому рішення суду першої інстанції щодо обґрунтованості таких вимог апеляційним судом не переглядається. Отже, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині позовних вимог позивачів до ТОВ «Запоріжгаз збут» про проведення перерахунку плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з січня 2020 року та в частині стягнення з ТОВ «Запоріжгаз збут» в дохід держави судового збору в розмірі 1 211,20 грн, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині вимог відмовити. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім. Щодо судових витрат у вигляді сплати судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Згідно з п.п. б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Запоріжгаз збут» підлягає задоволенню, рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню та відмові у задоволенні позову, тому сплачений ТОВ «Запоріжгаз збут» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 13 080,96 гривень необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивачі, як споживачі, звільняються від сплати судового збору в силу вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» задовольнити. Рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2025 року у цій справі в частині задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» про проведення перерахунку плати за спожитий природний газ по особовим рахункам побутових споживачів з січня 2020 року та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» в дохід держави судового збору в розмірі 1 211,20 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині вимог відмовити. В іншій частині судове рішення не оскаржувалось, тому апеляційним судом не переглядалось. Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 13 080 (тринадцять тисяч вісімдесят) грн 96 коп компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року. Головуючий Д.А. Трофимова Судді: М.С. Гончар Е.А. Онищенко