LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/14046/25

від 16.03.2026 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Гулкевич І.З. 16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14046/25 пров. № А/857/105/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 380/14046/25 за адміністративним позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійного фонду Ліцей про стягнення адміністративно-господарських санкцій,- В С Т А Н О В И В : 10.07.2025р. позивач, Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся з позовом до Благодійного фонду Ліцей, у якому просив суд: стягнути заборгованість у розмірі - 102556,09 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2025р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Благодійний фонд Ліцей (далі БФ Ліцей) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 22360064. БФ Ліцей перебуває на обліку в Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Львівський обласний відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформував розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, та розміщено його в електронному кабінеті БФ Ліцей на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025р. Згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік: - середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 8 осіб; - середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0 осіб; - норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цього значення) - 1 особа; - фонд оплати праці штатних працівників 1574759,23 гривень; - середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 196844,90 гривень; - кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0 осіб; - сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 98422,45 гривень. Львівським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, БФ Ліцей нараховано пеню у розмірі 4133,64 гривень. Оскільки відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2024 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2025р. самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 98422,45 гривень та пені в розмірі 4133,64 гривень за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач звернувся за стягненням до суду. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991р. №875-XII (далі Закон №875-XII). Згідно ч.1 ст.17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. ч.1, ч.3 ст.18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (ч.3 ст.18-1 Закону Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні № 875-ХІІ). ч.1,-ч.8 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2025р. у справі №280/3642/23 зробив наступний висновок: З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні. Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. ч.11 ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (ч. 12). Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч. 13). Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування (частина 14). ч.1, ч.4 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлений Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007р. №223 (надалі - Порядок №223). п.п.2.2, 2.3 Порядку №223, встановлено, що пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом №875-ХІІ за кожний календарний день прострочення виконання зобов`язання. Адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону № 875-ХІІ, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 Про реалізацію ст.ст.19,20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. п.п. 3.4, 3.6, 3.7 Порядку № 223, передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу. У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. Згідно п. 4 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 №70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 №466) розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об`єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 №70 ( з подальшими змінами) передбачає, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 затверджена Інструкція зі статистики кількості працівників (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2005р. №1442/11722) (далі Інструкція), яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці. Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю. Із змісту п.2.2., п.2.3 розділу 2 Інструкції встановлено, що облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору. п.3.2.5., п.3.2.6. Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ...

12. Згідно пп. 2.6.1., 2.6.2. п. 2.6. розділу 2 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: працівники прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств; працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа; залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами. Так, згідно із звітними податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску БФ Ліцей за квартал 2024 року, в графі №101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: 11 осіб; за ІI квартал 2024 року, в графі №101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: 11 осіб, за ІIІ квартал 2024 року, в графі №101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: 11 осіб. Отже, з урахуванням приписів Інструкції № 286, середньооблікова кількість штатних працівників БФ Ліцей у 2024 році становила 4 осіб: (11)+(11)+(11)+(11)=44/12=3,7. Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що при поданні податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за, II, III, IV квартали 2024 року БФ Ліцей зроблена помилка у рядку 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період. Так, Порядок №4 коригування рядків 07 - 110 заголовної частини розрахунку розділом V Порядку №4 не передбачено. Отже, коригування рядку 101 Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб, в якому допущено помилку діючим законодавством не передбачене, а тому виправити помилки у звітах щодо середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період неможливо. Як видно з матеріалів справи, наказом № 1/04 Про прийняття від 10 квітня 2017 року прийнято ОСОБА_1 менеджером з обліку даних ММК Кенгуру за основним місцем роботи з 11 квітня 2017 року та з 01 листопада 2019 року наказом №1/11 к Про переведення на іншу посаду від 01 листопада 2019 року переведено на посаду Заступника координатора ММК Кенгуру. ОСОБА_1 працює за основним місцем роботи. Наказом № 1/03 Про прийняття на роботу від 30 березня 2012 року прийнято на посаду заступника координатора ММК Кенгуру з фінансових питань ОСОБА_2 з 01 квітня 2012 року та з 01 листопада 2019 року наказом №2/10 Про переведення на посаду головного бухгалтера від 31 жовтня 2019 року переведено на посаду головного бухгалтера. ОСОБА_2 працює за основним місцем роботи. Наказом №1/12 Про прийняття від 27 грудня 2001 року прийнято ОСОБА_3 на посаду координатора ММК Кенгуру за сумісництвом з 01 січня 2002 року. Наказом №2/10 Про прийняття від 06 жовтня 2017 року прийнято ОСОБА_4 на посаду експерт-консультант ММК Кенгуру за сумісництвом з 07 жовтня 2017 року. Наказом №1 від 20 січня 1999 року прийнято ОСОБА_5 на посаду директора БФ Ліцей за сумісництвом. Наказом № 4к від 14 травня 2009 року внесення змін у формулювання посади керівника фонду ОСОБА_5 виконавчий директор БФ Ліцей. Наказом №2/06 Про прийняття від 15 червня 2020 року прийнято на посаду координатора ВКФ Левеня ОСОБА_6 .. Останній працює за сумісництвом. Підтвердження лист-розпорядження № 76 від 15.06.2020р. ЛФМЛ рішення засідання кафедри фізики та астрономії. Наказом №1/09 к Про звільнення та прийняття на роботу від 30 вересня 2019 року прийнято ОСОБА_7 на посаду помічника координатора ВФК Левеня з 01 жовтня 2019 року. Остання працює за основним місцем роботи. Наказом №1/09 к Про звільнення та прийняття на роботу від 30 вересня 2019 року прийнято ОСОБА_8 на посаду експерт-консультант ММК Кенгуру з 01 жовтня 2019 року за сумісництвом. Наказом №1/09 к Про звільнення та прийняття на роботу від 30 вересня 2019 року прийнято ОСОБА_9 на посаду експерт-консультант ММК Кенгуру з 01 жовтня 2019 року за сумісництвом. Наказом №1 Про прийняття на роботу від 11 січня 2010 року прийнято ОСОБА_10 менеджером з логістики МІК Бобер з 11 січня 2010 року за основним місцем роботи. Наказом №2/04 Про прийняття від 31 березня 2009 року прийнято ОСОБА_11 на посаду координатора МІК Бобер за сумісництвом з 01 квітня 2009 року. Із затвердженого штатного розпису БФ Ліцей станом на 01 січня 2024 року та 01 квітня 2024 року видно, що останній включає 11 штатних одиниць. Відповідно до графи 21 відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2024 року, встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 працюють на БФ Ліцей (без трудової книжки) за сумісництвом. Враховуючи вищевикладені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки 7 осіб, які працювали у відповідача прийняті на роботу за сумісництвом, а не за основним місцем роботи, у зв`язку з чим такі особи мають враховуватися тільки за основним місцем роботи та з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників за 2024 рік у кількості менше 8 осіб, у відповідача відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та до БФ Ліцей не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році згідно ч.1 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні№875-ХІІ. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 380/14046/25- без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»