Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/21305/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/21305/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 16 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоборівської селищної ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоборівської селищної ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Новоборівської селищної ради Житомирської області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Новоборівської селищної ради Житомирської області щодо ненадання інформації на депутатське звернення № 647 від 16.08.2024 р., що було ОСОБА_2 ; - зобов`язати Новоборівську селищну раду Житомирської області повторно розглянути депутатське звернення ОСОБА_1 № 647 від 16.08.2024 р. та надати запитувану ним інформацію. 05 березня 2025 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 є депутатом Новоборівської селищної ради Житомирської області, що підтверджується посвідченням. Так, 16.08.2024 позивач звернувся із депутатським зверненням вх. №647 до голови Новоборівської селищної ради Житомирської області, в якому просив надати інформацію з документальним підтвердженням щодо: 1) Розміру фонду оплати праці працівників Новоборівської селишної ради, всіх відділів та всіх відділів її виконавчого комітету згідно зі структурою та штатним розписом ради та її виконавчого комітету, помісячно, починаючи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року і а за січень, лютий, березень, квітень, травень, червені, липень 2024 року з вказанням розміру заробітної плати за кожною посадою у таблиці. 2) Зазначити всі додаткові надбавки, заохочування, премії та інші виплати, вказати їх розмір по посадам, які отримують усі працівники Новоборівської селищної ради, всіх відділів та всіх відділів її виконавчого комітету згідно зі структурою та штатним розписом ради та її виконавчого комітету (без зазначення персональних даних) за період, починаючи з 01.01.202023 року по 31.12.2023 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2024 року. 3) Копії розпоряджень голови селищної ради, копії наказів, розпоряджень чи інших документів, якими визначено обсяг преміювання, підстава преміювання, особистий внесок, значні досягнення чи результати роботи відповідних працівників Новоборівської селищної ради, всіх відділів та всіх відділів її виконавчого комітету згідно структури та штатного розпису ради та її виконавчого комітету, за вказаний період. 26.08.2024 відповідач листом № 804/02-24 повідомив позивача, що інформація, яку він вимагає надати не є публічною. Вважаючи вказану відповідь такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернулась до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України, правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлення гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, визначено Законом України від 11.07.2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (Закон №93-IV). Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1)офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді. Згідно ч. 2 ст. 11 Закону №93-IV при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Частиною 1 ст. 13 Закону №93-IV визначено, що депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Згідно ч. 2 ст. 14 Закону №93-IV посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень. Таким чином, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону. Відтак, зміст депутатського звернення й відповідь на нього, інформація та документи, які просив позивач, пов`язані з його депутатською діяльністю та віднесені до відання відповідної ради. При цьому, чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату місцевої ради на його звернення. Так, запитувана позивачем інформація стосується діяльності відповідної селищної ради, депутатом якої він є, а також не наведено обґрунтування, що дана інформація є інформацією з обмеженим доступом. При цьому, Законом № 93-IV не передбачено обов`язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації, як і не передбачено обов`язку щодо подання депутатського запиту після отримання відмови на подане депутатське звернення. Щодо посилання відповідача, що запитувана інформація не є публічною, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом, крім іншого, надання інформації за запитами на інформацію. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, крім інших, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п.1 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації") Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Відповідно до статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Враховуючи те, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе право на отримання відповідної інформації, а в даному випадку також позивач, як депутат місцевої ради, має право на отримання довідкових матеріалів та іншої інформації, необхідні для здійснення депутатських повноважень, за своїм депутатським зверненням, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідач, не надавши позивачу відповіді та інформації по суті його депутатського звернення, вчинив протиправно. за таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Новоборівської селищної ради Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.