Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/14636/25

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 р. Справа № 520/14636/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/14636/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування до виплаченої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити ОСОБА_1 з 01.01.2025 виплату пенсії без обмеження граничного розміру та застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та обмеження максимальним розміром при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії. Зобов`язано Державу Україну в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсії з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення набрало законної сили. Позивачем 07.01.2026 подано до суду заяву в порядку ст.383 КАС України, в якій просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування обмежень та виплати пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 81 900 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 520/14636/25; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити доплату пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за грудень 2025 року у розмірі 47 266,8 грн., а в подальшому здійснювати пенсійні виплати у розмірі 81 900 грн., відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій від 20.06.2023 за № 21-1292вих-23, у повному обсязі, без обмеження її максимального розміру та/або застосування понижуючих (обмежуючих) коефіцієнтів, визначених діючим законодавством; В обґрунтування заяви вказано, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 не виконається відповідачем протягом тривалого часу. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року по справі № 520/14636/25 відмовлено у задоволенні заяви позивача в порядку ст.383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/14636/25 про залишення без задоволення заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України та ухвалити нову, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за грудень 2025 року у розмірі 47 266,8 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити відшкодування ОСОБА_1 судового збору у сумі 1 211,2 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що борг по виплаті пенсії за грудень 2025 року не відноситься до категорії «минулих» та відповідно до рішення суду повинен бути сплачений у повному обсязі без застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ № 1 від 03.01.2025 року. Більш того, поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідач, допустивши порушення порядку розгляду звернення позивача щодо термінів розгляду, у визначений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», який складає 15 денний строк або негайно, звернення не розглянув, переніс його розгляд на наступний фінансовий рік (січень 2026 року), чим сформував позицію про те, що пенсійні борги минулих періодів часу виплачуються з обмеженнями відповідно до Порядку. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви, яка подана в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи вчинені відповідачем дії в межах законодавчо встановленої компетенції, спрямовані на фактичне виконання рішення суду від 29.08.2025 по справі № 520/14636/25, суд дійшов висновку про відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах даної справи. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 та 9 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено. З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що заява позивача мотивована тим, що відповідач не виконав рішення суду у справі №520/14636/25, зокрема, відповідач у грудні 2025 року здійснив виплату пенсії знову тільки у обмеженому розмір, а саме 34 633,20 грн. Звертаючись до суду з даною апеляційної скаргою, позивач заявляє вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за грудень 2025 року у розмірі 47 266,8 грн. Колегія суддів зазначає, що предметом спору в адміністративній справі №520/14636/25 було питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2025. За результатом розгляду справи судом зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 по справі №520/14636/26 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області інформацію щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі №520/14636/25. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/14636/25 знаходиться на опрацюванні. Відповідачем надано пояснення, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі№520/14636/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2025 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Пенсію у перерахованому розмірі встановлено у сумі 81900 грн., що підтверджується копією перерахунку пенсії від 09.12.2025. Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_2 пенсія позивачу підлягала виплаті в наступному розмірі: січень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн., сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн.; лютий 2025 року - 81900,00 грн, фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; березень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; квітень 2025 року - 81900,00 грн, фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; травень 2025 року - 81900,00 грн, фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; червень 2025 року - 81900,00 грн, фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду -47266,80 грн; липень 2025 року - 81900,00 грн, фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; серпень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн, сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн; вересень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн., сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн.; жовтень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн., сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн.; листопад 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн., сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн.; грудень 2025 року - 81900,00 грн., фактично виплачено - 34633,20 грн., сума доплати на виконання рішення суду - 47266,80 грн. Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено розрахунок суми пенсії, встановленої до виплати ОСОБА_3 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі №520/14636/25 у загальній сумі 567201,60 грн. та повідомлено позивача, що виконання рішення суду відбувається згідно з Порядком №821. Отже, покладені судом зобов`язання щодо здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат, виконані відповідачем відповідно до судового рішення та виплата нарахованої доплат буде здійснена відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, а саме - Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025. Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-Х11 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з п. 20 та п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Виплата нарахованих коштів на виконання рішення суду підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а висловив позицію, згідно якої невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судовою рішення без поважних причин. Отже, колегія суддів вважає, що подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету па фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок №821). Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Згідно пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Пунктом 8 Порядку №821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку. За таких обставин, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року по справі № 520/14636/25 знаходиться на виконанні у пенсійного органу з врахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Враховуючи вчинені відповідачем дії в межах законодавчо встановленої компетенції, спрямовані на фактичне виконання рішення суду від 29.08.2026 по справі №520/14636/25, колегія суддів дійшла висновку про відсутність протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача в межах даної справи. Колегія суддів вважає, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати, зокрема, у грудні 2025 року пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Верховний Суд у постанові від 28 березня 2020 року по справі №611/26/17 висловив позицію, відповідно до якої правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/8133/25. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви поданої у порядку ст. 383 КАС України. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідач при розгляді звернення позивача щодо виконання даного рішення допустив порушення ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», то колегія суддів їх не приймає до уваги, оскільки вказане не було предметом спору по справі №520/14636/25. Також, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно здійснити відшкодування ОСОБА_1 судового збору у сумі 1 211,2 грн, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду у даній справі №520/14636/25 від 29.08.2025 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. підлягають виконанню в порядку, визначеному Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 за № 4901 та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за № 845, органами Державної казначейської служби, а відповідно, виконання даного рішення суду у наведеній частині не залежить від самого відповідача-боржника. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/14636/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко