Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6590/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6590/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року (суддя Лазаренко М.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 03.10.2025 року) у адміністративній справі №280/6590/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди проходження військової служби, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням періодів проходження військової служби, суд в с т а н о в и в: У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його трудового (страхового) стажу періодів проходження ним військової служби з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року, в розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та періодів його роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року; зобов`язати відповідача зарахувати до його трудового (страхового) стажу періоди проходження ним військової служби з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року, в розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та періоди роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням періодів проходження ним військової служби з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року, в розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та періодів його роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року, починаючи з 20.05.2025 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року позовні вимоги задоволено. З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що лист пенсійного органу №0800-0209-8/66330 від 03.07.2025 року є роз`ясненням на адвокатський запит, а не рішенням суб`єкта владних повноважень і не породжує для ОСОБА_1 ніяких прав. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 не звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 з 20.05.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стаж ОСОБА_1 обчислений без кратності, оскільки це не передбачено ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Апелянт зазначив, що період роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року не зараховано до страхового стажу у зв`язку з тим, що запис №4 про звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 18.02.1992 року здійснено з порушенням п.2.4 Інструкції, а саме наявні розбіжності між датою про звільнення та датою наказу про звільнення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 20.05.2024 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.05.2025 року, виданого 11.05.2025 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.06.2025 року №0800-0209-8/61492 було повідомлено, що період участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року зараховано до його страхового стажу з урахуванням вимог ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд врахував, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.07.2025 року №0800-0209-8/66330 було повідомлено, що при призначенні пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року через те, що запис №4 про звільнення в його трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.02.1992 року здійснено з порушеннями п. 2.4 Інструкції, а саме наявні розбіжності між датою про звільнення та датою наказу про звільнення. Суд врахував, що згідно довідки від 19.04.2023 року №2021, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року, перебуваючи в смт. Комишуваха Запорізького району Запорізької області. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався пунктами 2.1, 2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530; Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; статтями 57, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; частинами 2, 4 ст.24, п.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ст.2, ч.1 ст.8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами; пунктами 1, 3 Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; підпунктами 2., 2.4, 2.5, 2.6 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №16; підпунктами 2.4, 2.6, 2.8 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та прийшов до висновку про те, що зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень; загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на зарахування вищезазначених періодів до стажу періодів з розрахунку один місяць служби за три місяці. Суд врахував, що записи №3 та №4 трудової книжки ОСОБА_1 є послідовними, містять інформацію про посаду, яку він займав, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноважених посадових осіб та печатку відповідного підприємства. Су вважав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, а тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області безпідставно не було враховано до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року, підтверджений записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.02.1992 року. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.05.2024 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.05.2025 року. Згідно довідки від 19.04.2023 року №2021, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року, перебуваючи в смт. Комишуваха Запорізького району Запорізької області. Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 18.02.1992 року, ОСОБА_1 19.02.1992 року прийнятий учнем приймальника склопосуди магазину №50 ОРСа комбінату Запоріжсталь» (наказ від 19.02.1992 року №82к, запис №1); 16.09.1992 року переведений приймальником склопосуди магазину №50 (наказ від 16.09.1992 року №82к, запис №2); ОРС комбінату «Запоріжсталь» реорганізований в Запорізьке державне торгівельно-виробниче підприємство «Сталь» (наказ регіонального відділення фонду державного майна від 17.12.12.1992 року №15, запис №3); 19.06.1993 року звільнений відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України (наказ від 01.12.1993 року №103/к, запис №4). Встановлено, що листом від 03.07.2025 року №0800-0209-8/66330 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області представнику ОСОБА_1 Хомичу І. повідомило, що страховий стаж ОСОБА_1 обчислено без кратності, оскільки ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено; період з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року до страхового стажу не зараховано, оскільки запис №4 у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення здійснено з порушенням п.2.4 Інструкції, а саме наявні розбіжності між датою про звільнення та датою наказу про звільнення. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Відповідно до абзаців 1, 6 підпункту "а" п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №119) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду проходження військової служби з 02.09.2022 року по 10.10.2022 року пенсії (30.06.2025 року) діяла нова редакція Порядку №393, а тому відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах ОСОБА_1 час проходження служби, протягом якого він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії за вислугу років. Суд першої інстанції неправомірно застосував Положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей", затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 року №530, оскільки воно суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, яка має вищу юридичну силу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; Закон України «Про пенсійне забезпечення» не містять положення зарахування до стажу періоду військової служби в особливий період в кратному розмірі. Відповідно до частин 1, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пунктів 1.1, 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними 5 нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіху роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Аналізуючи докази у справі та законодавств, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що пенсійним органом безпідставно не було враховано до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року, підтверджений записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.02.1992 року. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід змінити шляхом викладення резолютивної частини в новій редакції. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у адміністративній справі №280/6590/25 змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в новій редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 20.05.2024 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.02.1992 року по 19.06.1993року, урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовити.». Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова суддя Н.А. Олефіренко