Постанова 4814 № 552/3913/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3913/25 Номер провадження 22-ц/814/1334/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я. розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2025 року (час ухвалення судового рішення 11:26:27 год, дата складання повного текста судового рішення 03 листопада 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в : У травні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4291655 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.01.2024 у розмірі 92 497,73 грн, з яких: 9 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 56 497,74 грн нарахованих процентів первісним кредитором і 26 000 грн нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції» , а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу. В обгрунтування позову вказував на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 4291655 від 12.01.2024. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» суму заборгованості за договором № 4291655 від 12.01.2024 в розмірі 74 099,92 грн, сплачений судовий збір в розмірі 1 940,58 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 8 011 грн, всього 84 051 грн 50 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення процентів, судового збору та витрат на правничу допомогу, ухвалити нове рішення, перерахувавши проценти з врахуванням 1%, та здійснити перерахунок судових витрат та витрат на правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом не було застосовано ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Українські фінансові операції», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. У підтвердження заперечень проти апеляційної скарги повторно викладені у позові обставини і доводи, звертається увага, що посилання відповідача на ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є безпідставним, оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав: Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ОСОБА_1 укладено договір № 4291655 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривнях на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) Відповідно до п. 1.2. договору сума кредиту складає 10 000 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту - 360 днів: з 12.01.2024 по 07.01.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4291655 від 12.01.2024 у період з 12.01.2024 по 23.09.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано заборгованість за кредитним договором у розмірі 66497,74 грн, яка складається з 9999,99 грн тіла кредиту, 56497,74 грн - проценти за користування кредитом, 0 грн штрафні санкції (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) На підставі Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4291655 від 12.01.2024 у період з 24.09.2024 по 05.01.2025 ТОВ «Українські фінансові операції» було нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 26000 грн (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись п.17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498 ІХ від 22.11.2023, зменшив розмір нарахованих процентів з урахуванням перехідного періоду, визначеного законом. Сторонами не заперечується факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем коштів, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість рішення у цій частині апеляційним судом не перевіряється. Перевіряючи правильність нарахування процентів, колегія суддів виходить з такого. Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів, тобто до 06.01.2025 (наявний в системі «Електронний суд», як додаток до позову) Пунктом 1.4.1 договору визначено, що стандартна денна процентна ставка становить 2,5% . Згідно з п.1.4.2. договору знижена процентна ставка становить 1,88% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо клієнт до 10.02.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку патежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 10.02.2024 було внесено оплату у розмірі 5 625 грн в рахунок погашення кредитного договору, тобто кошти внесені поза строками, визначеними первісним кредитором у п.1.4.2 договору. Тому первісним кредитором при нарахуванні відсотків застосовано стандартну процентну ставку. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»№ 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Укладений 12.01.2024 кредитний договір № 4291655 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 2,5 % в день, оскільки за станом на час укладення договору законом був чітко визначений максимальний денної ставки (1%). Передбачений пунктом 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5 %, 120 днів 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у частині 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Кредитний договір укладено 12.01.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 % є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», отже колегія суддів приходить висновку, що по зазначеному кредитному договору розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме - з 12.01.2024 по 05.01.2025. З урахуванням вимог діючого законодавства відсотки за користування кредитними коштами за період з 12.01.2024 по 09.02.2024 за ставкою 1% становить 2 900 грн, відповідно розрахунку (10 000 х 1% х 29). 10.02.2024 ОСОБА_1 було сплачено 5 625 грн, які згідно умов договору слід зарахувати на погашення процентів, а потім - на погашення тіла кредиту. 2 900 5625 = 2 725 грн, які слід зарахувати на погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, заборгованість за тілом кредиту за станом на 11.02.2024 становила 10 000 - 2725 = 7 275 грн. В подальшому ОСОБА_1 оплату на погашення заборгованості не проводив. Отже, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати процентів станом на 05.01.2025 буде становити 7 275 х 1% х 328 дні = 23 862 грн. З наведених мотивів рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, а саме про часткове задоволення позову. Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Українські фінансові операції», подаючи позовну заяву до суду, сплатило 2 422,40 грн судового збору (т.1 а.с.14) Позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» задоволено частково, на 33,66%. Таким чином, ТОВ «Українські фінансові операції» має право на стягнення з іншої сторони (відповідача) 2 422,40 х 33,66% = 815,38 грн судових витрат (сплата судового збору). Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 платив 3 633,60 грн судового збору. Апеляційна скарга задоволена на 66,34%. Таким чином, ОСОБА_1 має право на стягнення з іншої сторони (позивача) 3 633,60 х 66,34% = 2 410,53 грн судових витрат (сплата судового збору). Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Оскільки з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 815,38 грн, а з ТОВ «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 410,53грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 2 410,53- 815,38 = 1 595,15 грн, а також звільнити ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати ТОВ «Українські фінансові операції» частину судового збору. Щодо витрат на правничу допомогу, понесених позивачем. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа № 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц). Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги. слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як вбачається з матеріалів наданих позивачем до позовної заяви та знаходяться в системі «Електронний суд» правнича допомога ТОВ «Українські фінансові операції» надавалась адвокатом Дідух Є.О. та складалась з : зустрічі Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, оцінена у 440 грн; Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи оцінена у 840.00 грн; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства оцінена у 440 грн; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом оцінена у 840.00 грн; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів оцінена у 840.00 грн; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів оцінена у 840.00 грн; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4291655 від 12.01.2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 до суду Київський районний суд м. Полтави оцінена у 1640.00 грн; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) оцінена у 840.00 грн; Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, що оцінена у 1 640.00 грн; Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4291655 від 12.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 , в тому числі участь у судових засіданнях визначено 2 год та оцінено у 1 640.00 грн. Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що зустрічі Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом, письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів, проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4291655 від 12.01.2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_3 до суду Київський районний суд м. Полтави, складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), за своє суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом. Отже, визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути позивач з відповідача у розмірі 6720 грн, є завищеною та підлягає зменшенню до 2 500 грн. Складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, для професійних досвідчених адвокатів не становлять надмірної складності, не потребують допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагають великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення вищевказаних документів та збору додатків до них. Таким чином визначена вартість робіт 1 640 грн є завищеною і підлягає зменшенню до 1 000 грн. Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4291655 від 12.01.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_3 , в тому числі участь у судових засіданнях визначено 2 год, однак як вбачається з матеріалів справи представник позивача взагалі не приймав участі у справі в судових засіданнях, а отже вказана вимога не знайшла свого підтвердження і не підлягає задоволенню. Таким чином, враховуючи відсоток задоволення позовних вимог 33,66%, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» необхідно стягнути 3 500 х 33,66%=1 178,1 грн витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 4291655 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.01.2024 у розмірі 31 137 грн, з яких: 7 275 грн заборгованість за тілом кредиту, 23 862 грн нарахованих процентів. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 595,15 грн Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правничу допомогу у розмірі 1 178,10 грн Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 11 березня 2026 року. Головуючий суддя О.А. Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов