Постанова Сумський апеляційний суд № 587/5571/25

Справа №587/5571/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М. Номер провадження 33/816/963/26 Суддя-доповідач Косолап М. М. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М. М., за участю захисника Бровка Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бровка Р.М. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 22.01.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у с т а н о в и л а: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 22.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Судом установлено, що 20.11.2025 року о 00 год 40 хв. на 8 км автошляху Т 1909 на території Нижньо-Сироватської громади, Сумської громади ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caravette, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 7510», проба позитивна 1,48 проміле, з результатом не погодився. Разом з тим, прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погодившись з постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 22.01.2026, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою і просив її скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР, а всі подальші вимоги поліцейських та здобуті завдяки таким вимогам докази є недопустимими. Суддя першої інстанції не взяла до уваги доводи сторони захисту про те, що перебування особи в громадських місцях, керування транспортним засобом в період дії комендантської години не є самостійною підставою для зупинення транспортного засобу та перевірки документів, оскільки право на зупинення фізичних осіб, їх транспортних засобів та перевірки документів під час дії комендантської години, надано виключно Коменданту Сумської області та м. Суми. Таким чином, працівники поліції не можуть зупиняти транспортний засіб особи тільки на підставі руху транспортного засобу в період дії комендантської години. Також судом першої інстанції відхилені аргументи щодо безпідставності вимоги поліцейського до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейською, як підставу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, посилалась на ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, проте з відео вбачається, що поліцейська не могла зафіксувати запах алкоголю з порожнини рота за допомогою органу чуття, так як підзахисний перебував в транспортному засобі. Інші ознаки алкогольного сп`яніння також не знайшли свого підтвердження на записі з нагрудних камер поліцейських. Наведене вказує на відсутність у поліцейського повноважень зобов`язувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Докази вважає недопустимими через їх отримання з порушенням закону - зупинкою транспортного засобу за відсутності підстав, які визначені частиною 1, частиною 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно відеозаписів ОСОБА_1 є військовослужбовцем, повідомляв поліцейським, що прямує до місця з метою евакуації поранених військовослужбовців, натомість суддя першої інстанції не взяла до уваги, що огляд проведено з істотним порушенням Порядку №32 та вимог статті 266-1 КУпАП, внаслідок чого вся процедура огляду є недійсною відповідно до частини 9 статті 266-1 КУпАП, а її результати недопустимими, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Суддя першої інстанції невірно здійснила кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки в оскаржуваній постанові зазначено про порушення вимог пункту 5 ПДР, тому до нього не може бути застосовано відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. Судом не враховано пояснення сторони захисту з приводу вимоги ОСОБА_1 надати документи, що підтверджують проходження повірки вимірювальним приладом, на які поліцейські не відреагували. Позиція учасників апеляційного розгляду. У судовому засіданні захисник Бровко Р.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовільнити. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, про причини свого неприбуття суд не повідомив, що відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Мотиви суду. Вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частини 2 статті 251 КУпАП). Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ґрунтується на досліджених доказах: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №518064 від 20.11.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, сумнівів не викликає і містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.1), чеку Алкотест 7510, тест №487 від 20.11.2025 результат 1,48 проміле (а.с.2), акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де в графі «з результатом згоден» зазначено ОСОБА_1 «з результатом не згоден, від підпису відмовився» (а.с.4), відеозаписі вчиненого правопорушення (а.с. 8). На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що 20.11.2025 о 00 год 40 хв. на 8 км автошляху Т 1909 на території Нижньосироватської сільської територіальної громади, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caravette, д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, з результатами огляду з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 не погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного. Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху). Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок для водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції. Згідно із частиною 2 статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про безпідставну зупинку є необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів відеозапису, ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту під час дії комендантської години, встановленої на території Сумської області, а відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455, патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; на блокпостах мають право на перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар). Отже, доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовуються відеозаписами, на яких зафіксовано підставу зупинки - керування транспортним засобом під час дії комендантської години та проходження перевірки на блокпості. Відтак, доводи апеляційної скарги про отримання доказів з порушенням закону, а саме зупинкою транспортного засобу за відсутності законних підстав, визначених у частинах 1, 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», апеляційний суд вважає необгрунтованими. Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка що не відповідає обстановці, що було підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній погодився. Згідно з вимогами частин 2-3 статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). На долучених до протоколу відеозаписах зафіксовано, як працівники поліції пропонують пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (clip-0, час відтворення 00:44:00), на що останній погодився, поліцейська продемонструвала герметично запакований прилад Drager, роз`яснила процедуру огляду (clip-0, час відтворення 00:44:25). Результат огляду ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 становив 1,48 % проміле. ОСОБА_1 з результатами огляду не погодився, до найближчого закладу охорони здоров`я прослідувати відмовився (clip-0, час відтворення 01:23:14). Зі змістом протоколу ознайомився, копію протоколу отримав, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №518064 (а.с. 1). Матеріали відеозапису в повній мірі підтверджують дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водія на місці зупинки транспортного засобу, що відповідає вимогам статті 266 КУпАП. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Судом першої інстанції вірно зазначено, що ОСОБА_1 був зупинений і оглянутий працівниками поліції під час керування транспортним засобом Volkswagen Caravette д.н.з. НОМЕР_1 , поза межами території будь-якої військової частини на дорозі загального користування. Окрім того, ОСОБА_1 не надав працівникам поліції відповідних документів на підтвердження виконання обов`язків військової служби. В даному випадку ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР саме як водій, а не як військовослужбовець за вчинення військового адміністративного правопорушення, тому й підлягав відповідальності на загальних підставах згідно статті 15 КУпАП. З вищевказаним висновком погоджується і апеляційний суд. Матеріали справи не містять підтвердження факту виконання ОСОБА_1 при зупинці на блокпосту обов`язків військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку, як це передбачено частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Оскільки судом не встановлено факту виконання ОСОБА_1 , як військовослужбовцем обов`язків військової служби під час зупинки на блокпосту, його дії правильно кваліфіковані за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено за правилами статті 266 КУпАП. За встановлених обставин відсутні підстави для визнання доказів недопустимими на підставі частини 9 статті 266-1 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне. У абзаці 15 мотивувальної частини постанови судом дійсно зазначений пункт 5 Правил дорожнього руху, що є явною опискою. При викладенні обставин, установлених під час розгляду справи, місцевим судом встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тому вказана описка не впливає на зміст постанови та встановлені судом обставини, у зв`язку з чим не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не відреагували на вимогу ОСОБА_1 надати документи, які підтверджують проходження повірки вимірювального приладу «Драгер» на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються відеозаписами. Відповідно до наданих захисником доказів, газоаналізатор Drager Alkotest відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, що посвідчено Сертифікатом про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних засобів. Згідно з Сервісною гарантійною книжкою на газоаналізатор Drager Alkotest, серійний номер ARLM-0315, яким проводився огляд ОСОБА_1 , діапазон вимірювання (стандартне налаштування): масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі - від 0,00 до 3,00 мг/л; масова концентрація алкоголю в крові від 0 до 6,0 ‰. Виконувати операції «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка» - слід принаймні 1 раз на 12 місяців. Згідно наявних відміток така повірка проведена 15.09.2025. Дата наступної обов`язкової операції «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка» - 15.09.2026 (а.с. 61-63). Час повірки зазначений в чеку Alkotest 7510 збігається з часом повірки, вказаним у відомостях про операції «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка», що спростовує доводи захисника про надання йому документів на інший прилад. Крім того, результати огляду ОСОБА_1 не впливають на кваліфікацію його дій, оскільки його визнано винним у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Апеляційний суд не вбачає підстав для врахування наданих захисником постанов інших апеляційних судів, оскільки відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянула справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення. Керуючись статтею 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а: Постанову судді Сумського районного Сумської області від 22.01.2026 відносно ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бровка Р.М. на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.