Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/17919/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/17919/25Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є. Провадження № 33/817/141/26 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.164 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2025 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень без конфіскації майна та грошей. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 25.08.2025 близько 15.30 год. в АДРЕСА_1 , здійснювала реалізацію побутової хімії без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності, у порушення п.п. 65.1, 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України. В апеляції ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вона пропустила його з поважних причин, оскільки про існування постанови дізналась лише 17.02.2026 року та ознайомилась із мотивами прийнятого рішення 20.02.2026 року. Окрім цього, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Мотивує скаргу тим, що суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за її відсутності, дійшовши безпідставного висновку про належне повідомлення її про дату, час і місце судового засідання, тоді як у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази такого повідомлення. Зазначає, що вона не отримувала судових повісток, не підписувала повідомлень про їх вручення та не була поінформована про розгляд справи і ухвалення постанови суду від 14 жовтня 2025 року, про існування якої дізналася лише 17 лютого 2026 року після отримання повідомлення банку про арешт рахунку у межах виконавчого провадження. Вважає, що розгляд справи за її відсутності відбувся з істотним порушенням вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справа може бути розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише за умови наявності доказів її своєчасного повідомлення про розгляд справи. На її переконання, відсутність таких доказів у матеріалах справи свідчить про порушення її права на захист, що позбавило її можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, подати докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_1 ознайомилась із мотивами прийнятого рішення 20.02.2026, про що свідчить розписка, яка міститься у матеріалах справи, та лише з цього часу вона могла подати апеляційну скаргу. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, як визначено ст.245 КУпАП, є своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримався. За змістом ч. 1 ст.164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Суд визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні адмініністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накладаючи на неї адміністративне стягнення обґрунтував свій висновок даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення №998/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_1 25.08.2025 близько 15.30 год. в АДРЕСА_1 , здійснювала реалізацію побутової хімії без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності, у порушення п.п. 65.1, 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України та акті перевірки від 25.08.2025 № 12505/19-00-24-05/2188305146ГУ ДПС у Тернопільській області , у якому зафіксовано що 25.08.2025 близько 15.30 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала реалізацію побутової хімії без державної реєстрації суб`єктом господарювання та отримання дозволу на провадження виду господарської діяльності, чим порушила п.п. 65.1, 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України . З таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки наведені докази є належними, допустимими та достатніми, в сукупності та взаємозв`язку підтверджують вину ОСОБА_1 , у скоєнні адмініністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання дозволу на провадження певного виду господарської діяльності. Доводи апелянта щодо розгляду справи за її відсутності , без її належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у матеріалах адміністративної справи. Водночас направлені судом поштові відправлення були повернуті до суду з відмітками поштового відділення «невірна адреса» та «адресат відсутній». За таких обставин суд першої інстанції здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на належне повідомлення особи про розгляд справи, а повернення кореспонденції з відповідними відмітками не може свідчити про бездіяльність суду або порушення ним вимог процесуального закону. Крім того, ОСОБА_1 була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис в даному протоколі, однак, протягом часу перебування справи у суді жодним чином не цікавилася її розглядом та не вживала заходів для реалізації своїх процесуальних прав. З матеріалів справи також убачається, що судом першої інстанції, починаючи з 28.08.2025 року, тобто з моменту надходження адміністративних матеріалів до суду, і до постановлення судового рішення у справі, було вжито всіх необхідних заходів з метою забезпечення дотримання прав учасників процесу, передбачених ст. 268 КУпАП. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак її відсутність не перешкоджає розгляду справи за умови наявності даних про вжиття заходів для повідомлення такої особи та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на наведене, а також з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи та виходу за межі строків її розгляду, встановлених законом, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 . При цьому слід урахувати і практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, залучена до судового провадження, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та вживати розумних заходів для участі у розгляді справи, що включає обов`язок проявляти належну уважність до перебігу відомого їй провадження. Гарантії ст. 6 ЄКПЛ не вимагають обов`язкової фізичної присутності особи, якщо вона була належним чином повідомлена про провадження та мала можливість захистити свої інтереси. ЄСПЛ неодноразово вказував, що поведінка самої особи може свідчити про відмову від реалізації своїх процесуальних прав. Таким чином, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості участі у справі, оскільки була проінформованою про складення протоколу. Окрім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 була присутня та скористалась в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП. За таких обставин, рішення судді першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП слід залишити без змін, а подану нею апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И Л А: Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 164 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя