LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд302/685/24

від 11.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 302/685/24 Провадження № 33/4806/108/26 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 11.03.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., перевірив апеляційну скаргу захисника-адвоката Волошин Л. Я. в інтересах ОСОБА_1 , у справі № 33/4806/108/26 на постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026. Цією постановою відмовлено у відкритті провадження за заявою захисника-адвоката Волошин Л. Я. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024, у справі № 302/685/24. У постанові судді першої інстанції вказано, що постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024 ОСОБА_2 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та на нього на підставі ст. 36 цього Кодексу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. За наслідками апеляційного перегляду, Закарпатським апеляційним судом згідно з постановою від 04.02.2026, апеляційну скаргу захисника-адвоката Карпин М. П. залишено без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, - без змін. 24.02.2026 захисник-адвокат Волошин Л. Я. звернулася до суду із заявою про перегляд постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024 за нововиявленими обставинами, посилаючись на необхідність перевірки справжності підписів у наказах про преміювання шляхом призначення експертизи, а також на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та глави 34 Кримінального процесуального кодексу України. Постанова суду про відмову у відкритті провадження за заявою захисника-адвоката Волошин Л. Я. мотивована тим, що іншого, крім регламентованого ст. 294 КУпАП, порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений. На вказану постанову суду, захисник-адвокат Волошин Л. Я. подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та направлення справи на новий розгляду до суду першої інстанції. -2- Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника-адвоката підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Специфіка процесуальної діяльності при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначає особливу процедуру оскарження рішень посадових осіб, які її здійснюють. Водночас право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів. У зв`язку з чим, главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який є вихідною гарантією захисту прав учасників провадження. Разом з тим, главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31.03.2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи. Таким чином, КУпАП не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає порядок оскарження судових рішень, який в даному випадку був -3- дотриманий та реалізований стороною захисту шляхом подання апеляційної скарги на постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024, яка постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.02.2026 залишена без змін. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що національними судами України виконано положення ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо права особи на ефективний засіб юридичного захисту. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, захисник-адвокат Волошин Л. Я. звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді цього ж суду від 12.08.2024, в прийнятті якої постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026 відмовлено з посиланням на те, що положеннями КУпАП не передбачено порядку перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення. Враховуючи дану обставину, а також положення ст. 284, 294 КУпАП, рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31.03.2015, апеляційний суд вважає, що постанова судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026 про відмову у відкритті провадження за заявою захисника-адвоката Волошин Л. Я. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду, не може бути предметом апеляційного оскарження, оскільки виходячи із практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд не може діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 (заява № 23436/03), Єропейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Виходячи зі змісту вказаних норм закону, прийняття апеляційної скарги до розгляду по суті на судове рішення, оскарження якого не передбачено положеннями законодавства не відповідатиме нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у рішеннях Європейського суду з прав людини. На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що КУпАП не передбачено апеляційного оскарження вказаної постанови суду від 25.02.2026 та, виходячи з положень ст. 294 КУпАП, якими передбачена можливість тільки повернення апеляційної скарги, апеляційний суд вважаю за необхідне апеляційну скаргу захисника-адвоката Волошин Л. Я., подану в інтересах ОСОБА_1 , повернути особі, що її подала. При цьому, вказівка на можливість оскарження постанови в апеляційному порядку, зазначена в резолютивній частині постанови судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026 є помилковою, а доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Волошин Л. Я. в частині незаконності даного судового рішення за наведених вище обставин не можуть бути предметом розгляду апеляційним судом. -4- Керуючись ст. 284, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника-адвоката Волошин Л. Я., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2026, разом з доданими до неї матеріалами повернути захиснику-адвокату Волошин Л. Я., як особі, що її подала. Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»