Постанова Закарпатський апеляційний суд № 302/685/24

Справа № 302/685/24 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04.02.2026 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю секретаря судових засідань Кушнір А. І., прокурора Вакули Ю. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/683/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Карпин М. П. на постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.08.2024. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Дрогобич Львівської області, мешканець АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодружений, непрцюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та на нього на підставі ст. 36 цього Кодексу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 130 від 10.05.2024 та постанови судді від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 31.08.2022 прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ № 109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 131 від 10.05.2024 та постанови судді від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 31.08.2022 маючи на підписі наказ № 109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344 грн, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня, уповноважений орган управління - Державне агентство лісових ресурсів України, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. -2- З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 132 від 10.05.2024 та постанови судді від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 15.09.2022, маючи на підписі наказ № 112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569 грн, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня, уповноважений орган управління - Державне агентство лісових ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 133 від 10.05.2024 та постанови судді від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 15.09.2022 прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ № 112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Карпин М. М. просить постанову суду від 12.08.2024 скасувати та направити справу щодо ОСОБА_2 до суду першої інстанції на новий розгляд. Вважає, вказану постанову незаконною і такою, що винесена з істотним порушенням норм процесуального прав та прав особи, яка притягується до відповідальності. Посилається на те, що суд розглянув справу без участі сторони захисту, незважаючи на подані ОСОБА_2 та нею клопотання про відкладення судового розгляду. При цьому, судом першої інстанції прийнято постанову без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх фактичних обставин справи, а нездійснення допиту ОСОБА_2 у судовому засіданні свідчить про неправильність та передчасність судового рішення. Вважає, що оскільки оскаржувана постанова винесена за відсутності ОСОБА_2 та його захисника, у зв`язку з чим грубо порушено право ОСОБА_2 на захист та неповно встановлено фактичні обставини справи, то така підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисників-адвокатів Карпин М. М. та Волошин Л. Я. При цьому враховується те, що ОСОБА_2 та його захисники-адвокати Карпин М. М. та Волошин Л. Я. належним чином протягом тривалого часу повідомлялися про час та місце розгляду справи, і жодного разу до апеляційного суду не з`явилися, а розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника-адвоката Карпин М. М. а саме: 12.08.2024, 08.10.2024, 21.01.2025 та 13.05.2025, а також за клопотаннями захисника-адвоката Волошин Л. Я. 23.07.2025 та 26.11.2025. Апеляційний суд зауважує, що клопотання сторони захисту про необхідність відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_2 обґрунтовані неможливістю захисників-адвокатів Карпин М.М. та Волошин Л. Я. брати участь у розгляді справи, в тому числі, через перебування ОСОБА_2 на лікарняному, через зайнятість в інших судових провадженнях, однак такі не були підтверджені належними доказами. Також апеляційний суд враховує і те, що відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. -3- При цьому, апеляційний суд враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. За таких обставин, апеляційний суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався виключно за клопотаннями захисників-адвокатів Каприн М.М. та Волошин Л. Я. Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_2 та його захисників-адвокатів Карпин М. М. та Волошин Л. Я., враховуються також вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та його захисників-адвокатів Карпин М.М. та Волошин Л. Я., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. При цьому чергове клопотання захисника-адвоката Волошин Л. Я. про відкладення розгляду справи апеляційним судом через зайнятість на слідчих діях не приймається до уваги, оскільки таке жодним доказом не підтверджено. Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Вакули В. Ю., яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника-адвоката Карпин М. П. задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. -4- Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, суди зобов`язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31.10.2003), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27.01.1999), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15.05.2003), Законом України «Про запобігання корупції», КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до встановлених судом обставин, ОСОБА_2 обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 31.08.2022 маючи на підписі наказ № 109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344 грн, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня, уповноважений орган управління - Державне агентство лісових ресурсів України, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 31.08.2022 прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ № 109 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 10344 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Також, ОСОБА_2 обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 15.09.2022, маючи на підписі наказ № 112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569 грн, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме не пізніше наступного робочого дня, уповноважений орган управління - Державне агентство лісових ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. -5- ОСОБА_2 обіймаючи посаду директора ДП «Міжгірське лісове господарство» та будучи, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадовою особою державної лісової охорони, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, 15.09.2022 прийняв рішення в умовах конфлікту інтересів, а саме підписав наказ № 112 «Про преміювання працівників ДП «Міжгірське лісове господарство», в якому зазначено премію останньому в сумі 3569 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_2 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, суд послався на те, що останній є посадовою особою державної лісової охорони, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Разом з тим, відповідні заходи, щодо врегулювання конфлікту інтересів ОСОБА_2 не вживались. Встановлені та досліджені в суді першої інстанції обставини та докази, не суперечать фактичним обставинам справи, об`єктивно узгоджуються між собою, не спростовуються стороною захисту за допомогою інших доказів, і тому у своїй сукупності є достатніми для ухвалення судом рішення по справі й притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Апеляційний суд вважає неспроможними доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції порушив права ОСОБА_2 , розглянувши справу без його участі, оскільки матеріалами справи встановлено, що судові засідання неодноразово відкладалися через неявку ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Карпин М. М., які про причини своєї неявки суд не повідомляли, жодних належних документів на підтвердження поважності причин неявок суду не надавали, будь-яких клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку на адресу суду не надходило, заперечень щодо складених протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_2 та його захисник до суду не подавали. При цьому, апеляційний суд зауважує на те, що суд першої інстанції вживав всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_2 та його захисника Карпин М. М. про день та час судових засідань шляхом направлення вказаним особам судових повісток, sms-повідомлень, однак останні в судові засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час судового розгляду справи, що свідчить про свідоме ігнорування вказаними учасниками справи судових викликів та затягування розгляду даної справи з метою спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Крім того, судом першої інстанції також надсилались запити до КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава», щодо стану здоров`я ОСОБА_2 та його можливості брати безпосередню участь у судовому засіданні. При цьому, з наданої КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» відповіді вбачається, що за станом здоров`я ОСОБА_2 може приймати безпосередню участь в судовому засіданні (т. 2 а. с. 170-171), а станом на 29.07.2024, ОСОБА_2 не перебував на стаціонарному (амбулаторному) лікуванні (т. 2 а.с.205-213). У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 за станом свого здоров`я міг брати участь у судовому засіданні, що підтверджується повідомленнями КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава», проте в судові засідання на чисельні виклики суду першої інстанції не з`являвся, належних документів на підтвердження неможливості прибуття до зали суду з об`єктивних причин, на адресу суду не подавав, а тому суд обґрунтовано вважав за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 -6- Одночасно, апеляційний суд констатує, що наявні в справі письмові докази є достатніми для формування позиції з приводу складених відносно ОСОБА_2 протоколів за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Водночас апеляційний суд констатує, що у судові засідання призначені у суді апеляційної інстанції, а ні ОСОБА_2 , а ні його захисники-адвокати Карпин М. М. та Волошин Л. Я., також не з`являлися. Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративно відповідальності апеляційний суд розцінює, як свідоме затягування часу розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника-адвоката Карпин М. М. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Доводи апеляційної скарги з приводу неналежності окремих доказів носять формальний характер та такий висновок не спростовують. Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, суддя врахувала характер та ступінь адміністративних правопорушень, особу правопорушника, обставини справи й призначила останньому адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції вищевказаної статті, яке є справедливим і таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Карпин М. М. в інтересах ОСОБА_3 задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника-адвоката Карпин М. П. залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2024 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови буде проголошено 09.02.2026 о 16 год у залі № 2 Закарпатського апеляційного суду. Суддя