Постанова Сумський апеляційний суд № 588/1720/25

Справа № 588/1720/25 Номер провадження 22-ц/816/1612/26 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2026 року м.Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Сізова Д.В. (судді-доповідача), суддів Собини О.І., Щербаченко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черей Сніжани Валентинівни на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 22 грудня 2025 року (суддя Сатарова О.В.), ухвалене в м. Ямпіль, повне рішення виготовлено 22 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 12 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано наступними обставинами. 21 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав 4100 грн кредиту у безготівковій формі, на строк 104 дні, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за стандартною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КредитКапітал» укладено договір відступлення прав вимоги, за яким до позивача, за плату, перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 у розмірі 17 097 грн, з яких: 4100 грн кредит, 12 218 грн - відсотки за користування кредитними коштами, 779 грн - комісія. ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за договором про споживчий кредит не виконує, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «КредитКапітал» у розмірі 17 097 грн, яку товариство просило стягнути з нього на свою користь, а також понесені судові витрати. Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 22 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 21 січня 2023 року №9065274 в загальному розмірі 17 097 грн, а також сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що наданими позивачем доказами підтверджено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору в електронній формі, отримання позичальником грошових коштів та невиконання ним зобов`язань щодо їх повернення, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором на підставі договору відступлення прав вимоги. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Черей С.В. оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційні скарзі, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат. Зазначає, що одноразовий ідентифікатор не має відношення до ОСОБА_1 , згоди на його формування він не надавав і на свій номер телефону не отримував. Сторони письмово не погодили всі істотні умови договору, зокрема проценти, неустойку, строк кредиту та сукупну вартість кредиту. Вказує на розбіжності між анкетою-заявою та договором щодо нарахування процентів, унаслідок чого сума боргу є на 3627 грн більшою. Надане платіжне доручення від 21 січня 2023 року №91840586 не підтверджує факту перерахування коштів саме ОСОБА_1 , оскільки не є належним первинним документом і не містить підтвердження належності вказаної картки відповідачу. Розрахунок заборгованості не містить відомостей про порядок нарахувань, а доказів направлення досудової вимоги не подано. Також позивач не надав належних доказів відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та оплати за придбання права вимоги. У зв`язку з розглядом справи у спрощеному провадженні просить зменшити витрати на правничу допомогу як неспівмірні. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. На спростування доводів про неукладення відповідачем кредитного договору зазначає, що номер телефону у довідці про ідентифікацію особи збігається з номером, вказаним в апеляційній скарзі як номер відповідача. Вказує, що товариством надано належні та достатні докази перерахування позичальнику кредитних коштів первісним кредитором та доведено перехід до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Також заперечує обґрунтованість витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції 21 січня 2023 року ОСОБА_1 подана анкета-заява на кредит № 9065274, де вказані його анкетні дані, номер мобільного телефону: НОМЕР_1 , електронна пошта (а.с. 22). 21 січня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9065274, про надання 4100 грн, на строк на 104 дні, що складається з пільгового періоду (складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 04 лютого 2023 року) та поточного періодів (складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 05 травня 2023 року - дата остаточного погашення заборгованості). Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором R55526 (а.с. 23) Комісія за надання кредиту: 779 грн, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1148 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 11 070 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Також визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *57. У п.п. 6.1, 6.2 Договору зазначено: Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому. Згідно п. 6.7 Договору Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Позичальника. Додатками до кредитного договору є Графік платежів за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту. Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з яким укладено договір № 9065274 від 21 січня 2023 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Одноразовий ідентифікатор R55526; Час відправки ідентифікатора позичальнику 2023-01-21 19:08:02; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380689930763 (а.с. 30). Платіжним дорученням 91840586 від 21 січня 2023 року підтверджується перерахування ТОВ «Мілоан» 4100 грн на кредит рах. № 516875*57, Призначення платежу: кошти згідно договору 9065274 (а.с. 30 зв.). Відомість про щоденні нарахування та погашення /Кредитний договір 9065274 ПІБ ОСОБА_1 ОКПП НОМЕР_3 / також містить інформацію про 2023-01-21 Надання кредиту в сумі 4100 грн, 2023-01-21 Нарахування комісії за оформлення кредиту в сумі 779 грн, та нарахування процентів за період з 2023-01-22 по 2023-05-05 (а.с. 31-32). Згідно із витребуваною від АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 21 січня 2023 року було зараховано 4100 грн, коментар: Viplata zaima Miloan, ID платежу 2196876145 (а.с. 75). 29 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 97-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 9065274, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 32зв.-37) Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 29 травня 2023 року та витягом з Реєстру боржників до договору від 29 травня 2023 року № 97-МЛ ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтверджується набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9065274 в сумі 17097 грн (а.с. 38, 98зв.). Здійснення плати за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення прав вимоги 97-МЛ від 29 травня 2023 року, підтверджується платіжною інструкцією від 29 травня 2023 року № 71529 (а.с. 39). ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу від 12 вересня 2025 року про погашення кредитної заборгованості. Згідно із наведеним позивачем розрахунком станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 17097 грн, з яких: 4100 - заборгованість за тілом кредиту, 12218,00 грн - заборгованість за процентами, 779 - комісія (а.с. 3зв.). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, електронними доказами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України). Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, кредитний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорах. На виконання умов вказаного кредитного договору первісний кредитор на картковий рахунок відповідача у АТ КБ «Приватбанк» перерахував грошові кошти в сумі 4100 грн. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). У постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 у справі №727/2790/25 зробив висновок, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Факт переходу до позивача прав вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_2 підтверджується відповідним договором про відступлення права вимоги, складеними на його виконання Актом прийому-передачі Реєстру боржників та Реєстром боржників. Також за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Докази сплати заборгованості за кредитним договором жодному із кредиторів у матеріалах справи відсутні. У постанові від 03 липня 2025 у справі №219/10735/2013 Верховний Суд зауважив, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (також див.: пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Колегія суддів вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності є переконливими та достатніми для висновку про укладення сторонами кредитного договору, наявність між ними зобов`язання за цим договором та стягнення заборгованості за таким договором. Відповідач таких доказів не спростував і не надав доказів на підтвердження того, що кредитні кошти на підставі цього кредитного договору не зараховувалися на його картку. Разом із тим, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за комісією. Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту. Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21). У справі, яка переглядається, встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за послугу банку, пов`язану з наданням кредиту при його отриманні. При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив разову комісію. Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 1.5.1 кредитного договору від 21 січня 2023 року щодо обов`язку позичальника одноразово в момент видачі кредиту сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 779 грн, є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Колегія суддів на підставі частини 5 статті 216 ЦК України вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Ураховуючи, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення статті 216 ЦК України, сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії у розмірі 779 грн. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги сторони позивача Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України). За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення в частині визначеної до стягнення суми заборгованості по кредиту та в частині розподілу між сторонами судових витрат - зміні. У зв`язку з викладеним позов підлягає частковому задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 318 грн (17 097 грн - 779 грн), з яких: 4100 грн кредит, 12 218 грн відсотки за користування кредитними коштами. Висновки суду щодо судових витрат Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Згідно із частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу. У частинах 1-4 статті 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно із частинами 1-3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру. У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 3 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23). Апеляційний суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Представник відповідача адвокат Черей С.В. в апеляційній скарзі ставить питання про відшкодування понесених на правничу допомогу витрат, під час розгляду справи у розмірі 7000 грн. За відсутності детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених учасником витрат за надання правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з іншої сторони витрат відповідача на таку правову допомогу. Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача адвокат Черей С.В. у відзиві на позов просила стягнути із позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. До вказаної заяви надано: копію ордеру на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 24 листопада 2025 року № 118-11/25, копію платіжної інструкції від 24 листопада 2025 року про сплату ОСОБА_1 на користь ФОП Черей С.В. 7000 грн витрат на правничу допомогу за договором від 24 листопада 2025 року № 118-11/25, копію рахунку від 24 листопада 2025 року № 118-11/25 на 7000 грн. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише відзиву на позов у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому заявлений розмір судових витрат, підлягає зменшенню до 2500 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (на 95,4 %), до стягнення з позивача підлягають витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 115 грн. На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України також підлягає зміні розподіл визначених судом першої інстанції судових витрат, тому пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2311 грн (2422,40 грн х 95,4 %) та витрати на правничу допомогу в сумі 2862 грн (3000 грн х 95,4 %). Остаточно, в порядку розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, шляхом проведення взаємозаліку, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2747 грн (2862 грн - 115 грн) витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Також із позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги підлягає стягненню судовий збір у розмірі 167,14 грн (3633,60 грн х 4,6 %). Керуючись 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черей Сніжани Валентинівни задовольнити частково. Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 22 грудня 2025 року змінити в частині розміру присудженої до стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині розподілу між сторонами судових витрат, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції: «Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 21 січня 2023 року № 9065274 у розмірі 16 318 грн, з яких: 4100 грн кредит, 12 218 грн проценти за користування кредитними грошима. У частині позовних вимог про стягнення комісії відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2311 грн судового збору та 2747 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 167,14 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена «10» березня 2026 року. Головуючий (суддя-доповідач) Д.В. Сізов Судді О.І. Собина М.В. Щербаченко