Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/15260/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/15260/24 пров. № А/857/32989/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Костецький Н.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: 17 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30 серпня 2023 року; зобов`язати прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1958-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30 серпня 2023 року, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання в інституті, службу в армії, роботу на підприємствах (організаціях, установах) України та російської федерації, провадження підприємницької діяльності. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 2001 до 2021 року він був зареєстрований в АР Крим та як інвалід 2 групи з дитинства отримував пенсію по інвалідності, яку було призначено Пенсійним фондом України. З 16 березня 2022 року він зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Пустомитівської міської ради від 16.03.2022. Вказує, що після досягнення 60-річного віку 30 серпня 2023 року звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, реєстраційний номер 7602, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності його заяву розглянуло Головне управління ПФУ в Запорізькій області. Рішенням № 134450016568 від 06.09.2023 йому було відмовлено у перерахунку пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 30 років, підтвердженого документами, при розгляді його заяви пенсійний фонд не врахував періоди навчання в інституті, службу в армії, роботу в освітньому закладі російської федерації. 08 вересня 2023 року він звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області з проханням переглянути рішення №134450016568 від 06.09.2023, оскільки при розгляді його заяви від 30.08.2023 №7602 не було враховано диплом про освіту та військовий квиток, які він надавав ГУ ПФУ у Львівській області в лютому 2023 року. Листом від 15.09.2023 №24740-26178/В-52/8-1300/23 у задоволенні його звернення ГУ ПФУ у Львівській області відмовило, оскільки детальне роз`яснення щодо його пенсійного забезпечення надано листом від 23.08.2023 №22408-22809/В-52/8-1300/23. 30 квітня 2024 року він звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області з заявою, реєстраційний номер 13304/В-1300-24, в якій просив призначити пенсію за віком з 30.08.2023. Листом від 14.05.2024 №13080-13304/В-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що відповідно до Закону №1058-IV, Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. 24 червня 2024 року він звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком з 30 серпня 2023 року та врахувати у стаж/страховий стаж періоди навчання в інституті, службу в армії та роботу в освітньому закладі російської федерації, а також період його роботи як фізичної особи-підприємця. На підтвердження наявності станом на 30.08.2023 страхового стажу більше 30 років ним разом з заявою пенсійному фонду були надані трудова книжка НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , диплом НОМЕР_3 . Однак листом від 04.07.2024 № 16957-17965/В-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що роз`яснення з порушеного ним питання надано листом від 14.05.2024 № 13080-13304/В-52/8- 1300/24. Зауважує, що рішення про призначення йому пенсії за віком ГУ ПФУ у Львівській області не приймалось. Вважає, що в порушення норм Закону № 1058-ІV та положень Порядку № 22-1 ГУ ПФУ у Львівській області не направило на опрацювання за принципом екстериторіальності його заяви та долучені до них документи територіальними органами пенсійного фонду, що свідчить про протиправну відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30 серпня 2023 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка 25.04.2023, на підставі якої Головним управлінням ПФУ у Львівській області було винесено рішення №134450016568 від 03.05.2023 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності; а також 30.08.2023, на підставі якої Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області за принципом екстериторіальності було винесено рішення №134450016568 від 06.09.2023 про відмову у перерахунку пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 30 років, підтвердженого документами. Всі інші звернення позивача не були оформлені відповідно до Порядку № 22-1, тому відповідачем правомірно було надано відповіді на ці звернення в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». У листах пенсійного органу неодноразово було вказано, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Суд першої інстанції зауважив, що позивач не оскаржував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134450016568 від 03.05.2023 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №134450016568 від 06.09.2023 про відмову у перерахунку пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 30 років, підтвердженого документами. З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 та п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 щодо звернення до відповідача із заявою встановленого зразка (заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Додаток 1 до Порядку), суд першої інстанції прийщов до висновку про відсутність підстав для направлення на опрацювання за принципом екстериторіальності його заяви у відповідності до Закону № 1058-ІV та положень Порядку № 22-1 та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону № 1058-ІV та положень Порядку № 22-1, а також не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 та від 22 листопада 2023 року у справі № 300/3457/20. Зауважує, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень Порядку № 22-1, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог. Вказує, що звернення позивача до суду з цим позовом про зобов`язання Головного управління призначити пенсію за віком (перехід з виду на вид) є передчасним, оскільки є діюче рішення № 134450016568 від 03.05.2023 про відмову у поновленні пенсії по інвалідності та яке у цій справі не оскаржується. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 був зареєстрований в АДРЕСА_2 . В період з 2001 до 2021 року в АР Крим він, як інвалід 2 групи з дитинства, отримував пенсію по інвалідності, яку було призначено Пенсійним фондом України. З 16 березня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Пустомитівської міської ради від 16.03.2022. В лютому 2023 року він звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просив надати довідку про стаж/страховий стаж роботи. Листом від 27.02.2023 № 4626-3811/В-52/8-1300/23 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що згідно з копією диплому, військового квитка, трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу його страховий стаж становить 29 років 08 місяців. До стажу не враховано період роботи в кооперативі "Віка" з 20.08.1992 по 02.04.1996, оскільки в трудовій книжці в записі №10 відсутній номер наказу про прийняття на роботу (а.с.26). 25 квітня 2023 року він звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, реєстраційний номер 1658, в якій просив призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до ст.32 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки раніше призначену пенсію по інвалідності Пенсійний фонд України перестав виплачувати. До заяви були долучені довідка MCEK 12ААВ №738828, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія паспорта НОМЕР_4 , довідка Пустомитівської міської ради від 16.03.2022, копія трудової книжки НОМЕР_1 . Одночасно письмово повідомив ГУ ПФУ у Львівській області про те, що пенсію по інвалідності отримував з 2001 року до 2021 року в м. Ялта, АР Крим. (а.с.23-25). Рішенням №134450016568 від 03.05.2023 ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності з таких підстав: - згідно паспортних даних, заявник зареєстрований в Автономній Республіці Крим; - до переліку документів не долучено пенсійну справу, в якій зібрано усі необхідні документи і яка підтверджує, що пенсіонер до переїзду на постійне або тимчасове місце проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці, одержував пенсію; - до органу Пенсійного фонду за місцем свого постійного проживання не надано довідку- атестат про дату припинення виплати пенсії на попередньому місці проживання (а.с.22). 09 серпня 2023 року він повторно звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області з проханням призначити йому пенсію по інвалідності. Листом від 23.08.2023 № 22408-22809/13-52/8-1300/23 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що відповідно до Закону №1058-IV, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Вказано, що органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації та прийнято рішення від 03.05.2023 №134450016568 про відмову йому в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону 1058. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішено після внесення змін до законодавства (а.с.20). Після досягнення 60-річного віку 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, реєстраційний номер 7602, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.18-19). За принципом екстериторіальності його заяву розглянуло Головне управління ПФУ в Запорізькій області. Рішенням №134450016568 від 06.09.2023 йому було відмовлено у перерахунку пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 30 років, підтвердженого документами. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Страховий стаж, відповідно до наданих документів та електронної пенсійної справи складає 21 рік 3 місяці 20 днів. Після цього позивач неодноразово звертався до Головного управління ПФУ у Львівській області зі зверненнями та заявами про перегляд рішення про відмову йому у перерахунку пенсії, про призначення пенсії за віком, на які відповідачем було надано відповіді в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області з проханням переглянути рішення № 134450016568 від 06.09.2023, оскільки при розгляді його заяви від 30.08.2023 №7602 не було враховано диплом про освіту та військовий квиток, які він надавав ГУ ПФУ у Львівській області в лютому 2023 року (а.с.16). Листом від 15.09.2023 №24740-26178/В-52/8-1300/23 у задоволенні його звернення ГУ ПФУ у Львівській області відмовило, оскільки детальне роз`яснення щодо його пенсійного забезпечення надано листом від 23.08.2023 №22408-22809/В-52/8-1300/23 (а.с.15). 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, реєстраційний номер 13304/В-1300-24, в якій просив призначити пенсію за віком з 30.08.2023. Одночасно, він просив врахувати те, що він працював в університеті АРК більше 18 років (а.с.14). Листом від 14.05.2024 №13080-13304/В-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що відповідно до Закону №1058-IV, Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду Російської Федерації запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Вказано, що на його заяву від 25.04.2023 Головним управлінням винесено рішення про відмову у призначенні пенсії по інвалідності №134450016568 від 03.05.2023. На його заяву від 30.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення № 134450016568 від 06.09.2023. про відмову у перерахунку пенсії - перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішено після внесення змін до законодавства (а.с.12-13). 24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком з 30 серпня 2023 року та врахувати у стаж/страховий стаж періоди навчання в інституті, службу в армії та роботу в освітньому закладі російської федерації, а також період його роботи як фізичної особи-підприємця. На підтвердження наявності станом на 30.08.2023 року страхового стажу більше 30 років ним разом з заявою пенсійному фонду були надані трудова книжка НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , диплом НОМЕР_3 (а.с.11). Листом від 04.07.2024 № 16957-17965/В-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що роз`яснення з порушеного ним питання надано листом від 14.05.2024 №13080-13304/В-52/8- 1300/24 (а.с.10). Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог. Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Закону України від 09.07.2003 № 1958-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1, затвердженому постановою правління Пенсійного Фонду України на виконання положень Закону № 1058-IV (далі - Порядок № 22-1, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. Згідно пункту 1.9 Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу. За правилами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1). Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. Проаналізувавши вищезазначені норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що особа, яка претендує на призначення пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що звернення позивача щодо призначення пенсії за віком, подані позивачем, в тому числі заява від 24 червня 2024 року, не відповідають встановленій Порядком № 22-1 формі, що виключає можливість їх розгляду суб`єктом владних повноважень, тому відповідачем правомірно було надано відповіді на ці звернення в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян». Водночас з таким висновком колегія суддів не погоджується і вказує таке. Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту). Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020. Колегія суддів зауважує, що 24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком з 30 серпня 2023 року та врахувати у стаж/страховий стаж періоди навчання в інституті, службу в армії та роботу в освітньому закладі російської федерації, а також період його роботи як фізичної особи-підприємця. На підтвердження наявності станом на 30.08.2023 року страхового стажу більше 30 років ним разом з заявою пенсійному фонду були надані трудова книжка НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , диплом НОМЕР_3 (а.с.11). Суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст поданої позивачем заяви від 24 червня 2024 року, вказує, що остання є заявою про призначення пенсії за віком, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції стосовно відсутності підстав у відповідача здійснити її розгляд. У постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 Верховний Суд вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права. Колегія суддів зауважує, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яка є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту. Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 22-1, результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Судом першої інстанції встановлено, що розглянувши подану позивачем заяву про призначення пенсії від 24 червня 2024, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 04.07.2024 № 16957-17965/В-52/8-1300/24 повідомило, що роз`яснення з порушеного ним питання надано листом від 14.05.2024 №13080-13304/В-52/8- 1300/24, а також здійснено покликання на ст. 8 та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.10). Вказане дає підстави для висновку про те, що відповідачем не розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року про призначення пенсії за віком і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на те, що внесеними змінами до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1 передбачено застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року. Згідно з вимогами частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 300/3457/20. З огляду на вказане, слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1958-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30 серпня 2023 року, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання в інституті, службу в армії, роботу на підприємствах (організаціях, установах) України та російської федерації, провадження підприємницької діяльності, колегія суддів вказує на її передчасності, оскільки питання призначення позивачу пенсії за Законом № 1058-ІV відповідачем по суті розглянуто не було. Разом з тим, частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4), або застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10). На підтвердження наявності станом на 30.08.2023 року страхового стажу більше 30 років ним разом із заявою від 24 червня 2024 року пенсійному фонду були надані трудова книжка НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 , диплом НОМЕР_3 . З огляду на вказане, за результатами розгляду заяви позивача необхідно дослідити вказані документи та прийняти законне та обрунтоване рішення по суті вимог заяви. За таких обставин, враховуючи, що питання наявності чи відсутності у позивача права на призначення пенсії за нормами Закону № 1058-ІV відповідачем, за результатом заяви позивача від 24 червня 2024 року не вирішено, колегія суддів приходить до висновку щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень Закону № 1058- IV та Порядку № 22-1. Оскільки у розглядуваній справі ні відповідач, ні інший уповноважений Пенсійний орган не прийняв жодного рішення по суті вимог заяви позивача від 24.06.2024 про призначення пенсії за віком, тим самим не висловив своєї правової позиції щодо поставленого у заяві питання, при тому, що такий розгляд повинен проводитися у встановленому порядку і за принципом екстериторіальності, з огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 24 червня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та прийняти відповідне рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 380/15260/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та прийняти відповідне рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда Л. Я. Гудим