Постанова 4852 № 160/9895/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9895/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9895/25 (головуючий суддя першої інстанції - Юрков Е.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач 01.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.03.2025 року № 046350016962 про відмову у призначенні пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути його заяву від 27.02.2025 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України: з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року з розрахунку один місяць за три. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.03.2025 року № 046350016962 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 27.02.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.02.2025 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України: з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року з розрахунку один місяць за три, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що за результатом розгляду наданих позивачем документів визначено, що страховий стаж становить 38 років 06 місяців 16 днів, пільговий стаж (за Постановою №202) становить 12 років 10 місяців 29 днів, пільговий стаж (провідні професії) становить 5 років 6 місяців 22 дні. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу позивачу відмовлено у призначені пенсії на підставі частини третього статті 114 Закону № 1058-IV. Вважає, що оскільки позивач не претендує на призначення пенсії за вислугу років на підставі норм Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відсутні підстави для зарахування з розрахунку один місяць служби за три місяці період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.02.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.03.2025 року №046350016962, яке прийнято за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу передбаченого частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що страховий стаж особи становить 38 років 6 місяців 14 днів. Пільговий стаж (професії за постановою №202 (25)) становить 12 років 10 місяців 29 днів. Пільговий стаж (провідні професії (20)) становить 5 років 6 місяців 22 дні. Результати розгляду документів долучених до справи: до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Вирішено: на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Не погодившись з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії та зарахуванні періоду стажу служби в потрійному розмірі, позивач оскаржив таку відмову до суду. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакціях на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Частиною першою статті 14 Закону №1788-XII визначено, що працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року №383 (далі по тексту - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Пунктом 5 постанови Верховної Ради України №1931-Х1І від 06.12.1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: - кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих вимоєчних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; - кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців. Також, право на передбачену частиною третьою статті 14 Закону №1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список №202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону №1788-XII, частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV- не менше 20 років. Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637). Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Як встановлено судом першої інстанції, трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 19.11.1999 року підтверджено, що останній працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Записи про періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємств. Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 за №1292 від 26.03.2024 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, позивач дійсно в періоди з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Херсонській, Донецькій, Луганській та Харківській областях. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; частини третьої статті 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; військова служба у воєнний час зараховується один місяць служби за три. Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, а саме посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також в період проходження військової служби з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року брав участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - суд першої інстанції дійшов обгрунованого висновку, що відповідачем з урахуванням частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», протиправно не проведено взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими нормами, за правилами, наведеними у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення №8 від 20.01.1992 року. Згідно з цими роз`ясненнями у разі, якщо працівник, який був зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах, не має достатнього стажу підземної роботи для призначення пенсії (25 років), але має не менше 10 років такого стажу, то до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. При цьому стаж на провідних професіях зараховується до стажу підземної роботи із збільшеною кратністю 1,25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за професіями, передбаченими Списком №1, із зменшеною кратністю 0,75 (1 рік роботи за 9 місяців). Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах, а не виключно 10-річного стажу роботи на провідних професіях, як вважають відповідачі. Зміст положень частин третьої та п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування. Оскільки позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах має: пільговий стаж (професії за постановою №202 (25)) 12 років 10 місяців 29 днів, пільговий стаж (провідні професії (20)) 5 років 6 місяців 22 дні, тобто більше ніж 10 років, робота на якій дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за 1 рік роботи 3 місяці по Списку № 1 та період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець в період з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Херсонській, Донецькій, Луганській та Харківській областях, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року №8. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглядаючи питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не провів взаємозалік цих періодів роботи позивача, які дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не врахував роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року. Згідно із правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Посилання відповідача у відзиві на позов та в апеляційній скарзі на те, що відсутні підстави для зарахування з розрахунку один місяць служби за три місяці період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, оскільки позивач не претендує на призначення пенсії за вислугу років на підставі норм Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», колегія суддів вважає безпідставним, так як спірне рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу такими доводами взагалі не було обгрунтовано. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.02.2025 року, зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 01.04.2022 року по 14.06.2022 року, з 04.08.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 15.10.2022 року, з 31.10.2022 року по 23.11.2022 року, з 29.11.2022 року по 07.12.2022 року, з 07.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 23.03.2023 року по 28.08.2023 року з розрахунку один місяць за три, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9895/25 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9895/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко