Ухвала КГС ВС № 910/14930/24

УХВАЛА 09 березня 2026 року м. Київ cправа № 910/14930/24 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І. перевіривши касаційну скаргу ТОВ "ПГ Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі №910/14930/24 за позовом ТОВ "ПГ Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмарк Україна" про визнання недійсним договору про надання послуг від 08.01.2013р. №08-01/13 В С Т А Н О В И В: 18.02.2026 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ПГ Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі №910/14930/24, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду м. Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду; ухвалити нове рішення яким позовну заяву задовольнити. Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримано скаржником 27.01.2026 через підсистему «Електронний Суд». Останнім днем подання касаційної скарги є 16.02.2026. В наслідок тривалого відключення електроенергії у представника Товариства була відсутня можливість належним чином підготувати касаційну скаргу. Дані обставини на думку скаржника є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. 02.03.2026 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмарк Україна" надійшло заперечення проти поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги. Заперечення мотивоване зокрема тим, що посилання скаржника на «пізнє вручення» повного тексту постанови як на самостійну поважну причину для поновлення строку не відповідає вимогам ст. 288 ГПК України та принципам поновлення процесуальних строків, закріпленим у судовій практиці Верховного Суду. Крім того, заявник звертає увагу суду, що у період з 05 лютого 2026 року по 10 лютого 2026 року ТОВ "ПГ Інвест" через систему «Електронний суд» активно подавало об`ємні процесуальні документи в іншій справі №910/8475/25 (провадження про банкрутство), яку розглядає та сама суддівська колегія Касаційного господарського суду Верховного Суду а саме: - 05.02.2026 року клопотання про повернення касаційної скарги у справі № 910/8475/25 (про банкрутство); - 08.02.2026 року пояснення на заперечення на клопотання ТОВ «ПГ Інвест» про повернення касаційної скарги (у справі №910/8475/25 про банкрутство); - 10.02.2026 року пояснення щодо відсутності підстав для відкриття касаційного провадження (у справі №910/8475/25 про банкрутство). Усі документи були подані в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису, що об`єктивно свідчить про наявність у представника скаржника стабільного електропостачання, доступу до мережі Інтернет та технічної можливості працювати в системі «Електронний суд» саме в період, на який посилається скаржник як на час «тривалого відключення електричної енергії». Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Як вбачається з касаційної скарги Товариство зокрема не погоджується з ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції, а саме з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 ухваленою за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2024. Відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване процесуальне рішення у справі №910/14930/24, а саме рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2024 - відсутнє. Отже скаржником не конкретизовано вимоги, які б відповідали положенням статті 308 Господарського процесуального кодексу України. Для усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "ПГ Інвест" необхідно уточнити касаційні вимоги у відповідності до положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України . Згідно із положеннями статті 298 частини 2 цього Кодексу у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу. В іншому разі суд не врахує такі доповнення чи зміни. Усунувши недоліки заявнику касаційної скарги необхідно надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.42 ГПК України. Верховний Суд, оцінюючи подані заперечення та доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого. Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 повний текст якої складено 26.01.2026 тобто останнім днем подання касаційної скарги є 16.02.2026. Однак, касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надіслано 18.02.2026, що свідчить про пропуск процесуального строку. Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення. Отже зазначені скаржником причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку, оскільки залежали лише від суб`єктивної волі скаржника. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно пп. 9 п.2-1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Частиною третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 4 844,80 грн. (3028 грн. (судовий збір за подачу позову) х 200%х 0,8). Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Однак, наведені скаржником доводи не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначеного пунктом 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Скаржник не вказує, щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін. Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1.Касаційну скаргу ТОВ "ПГ Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі №910/14930/24 - залишити без руху. 2.Надати ТОВ "ПГ Інвест" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: уточнити касаційні вимоги та надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази надіслання копій відповідних змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 844,80 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3. Роз`яснити скаржнику у справі №910/14930/24, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Жуков С.В. Картере В.І.