Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/1674/26

Справа № 991/1674/26 Провадження 1-кс/991/1689/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 03 березня 2026 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, ВСТАНОВИВ: 26.01.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування У поданому клопотанні підозрюваний просить скасувати арешти накладені ухвалами Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23) та від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 у межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 на корпоративні права у статутному капіталі АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11» (далі Фонд, AT «ЗНВКІФ «11:11»), які зареєстровані за ОСОБА_3 та кошти, розміщені на банківських рахунках цього товариства, відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . Підозрюваний вважає, що арешт накладено необґрунтовано і в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба. Обґрунтовуючи свою позицію, підозрюваний вказує, що арешт майна було накладено у зв`язку з підозрами за ст. 209 та ст. 369 КК України, які згодом виділено в інше кримінальне провадження, тоді як підозру за ст. 191 КК України повідомлено лише у березні 2024 року, тобто після накладення арешту, а отже такий арешт не може ретроспективно забезпечувати інше обвинувачення, що виникло пізніше, оскільки це суперечить принципу правової визначеності. Окрім цього, підозрюваний наголошує, що у судовому засіданні 21.01.2026 прокурор визнав, що кошти, внесені до статутного капіталу товариства, отримані ним у позику від ОСОБА_6 , що підтверджує законне джерело їх походження. Той факт, що кошти є позиковими, також підтверджується рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 752/19755/23 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 8 000 000 грн заборгованості за договором позики від 04.03.2023. Відтак, підозрюваний стверджує, що вказані кошти не є доходом від злочину, не становлять предмета кримінального правопорушення та не відповідають критеріям, визначеним ст. 96-2 КК України, у зв`язку з чим підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні. Також підозрюваний зазначає, що у матеріалах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022, з якими сторони завершили ознайомлення відповідно до ст. 290 КПК України, відсутні постанови про визнання коштів або рахунків Фонду речовими доказами, а також будь-яке обґрунтування їх доказового значення, що свідчить про відсутність підстав для застосування арешту з метою збереження речових доказів. Підозрюваний зауважує, що Фонд є окремим суб`єктом права відповідно до ст. 96 ЦК України, а тому арешт його рахунків у зв`язку з підозрою, повідомленою акціонеру ( ОСОБА_3 ), фактично призводить до неправомірного ототожнення майна фізичної та юридичної особи. При цьому блокування рахунків унеможливлює здійснення господарської діяльності Фонду, перешкоджає виконанню ним зобов`язань перед кредиторами та створює для нього непропорційний тягар. Відтак, застосований захід забезпечення фактично призводить до примусового зупинення діяльності юридичної особи, яка не є суб`єктом кримінальної відповідальності. Отже, підозрюваний, з огляду на відсутність належної мети застосування арешту та відповідних ризиків, вважає таке втручання надмірним і просить скасувати накладені арешти. 2.Позиції учасників у судовому засіданні Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 також підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає, що арешт накладено обґрунтовано і в подальшій дії такого заходу забезпечення потреба не відпала. Обґрунтовуючи свою позицію прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що передбачає можливість застосування конфіскації майна як виду покарання. Також повідомив, що згідно фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , розмір предмета заволодіння грошима AT «Укрзалізниця» становить 99 878 358, 39 грн, а одержані внаслідок протиправних дій кошти переводилися в готівку та розподілялися між учасниками, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 96-2 КК України наявні підстави для арешту грошової суми, що відповідає вартості предмету кримінального правопорушення та коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України), для забезпечення виконання можливого рішення суду про їх конфіскацію. 3.Оцінка та висновки слідчого судді Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. У клопотанні підозрюваний зазначає про те, що в арешт накладено необґрунтовано та в подальшому його застосуванні відпала потреба. Так, слідчий суддя встановив, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі №991/4677/23 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий було накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_3 у статутному капіталі AT «ЗНВКІФ «11:11», шляхом заборони їх відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо них. Надалі в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2023 у справі №991/5743/23 з метою забезпечення спеціальної конфіскації накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках AT «ЗНВКІФ «11:11», відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК», а саме на: UA 86 339500 2600601386468000001, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . З наявних у справі матеріалів, слідчим суддею встановлено, що 15.08.2023 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 прийнято процесуальне рішення про виділення з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 396 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 396 КК України, якому присвоєно номер 52023000000000423 та яке наразі перебуває на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у межах судової справи №991/10619/23 (провадження №1-кп/991/127/23). Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвали у справах № 991/4677/23 та № 991/5743/23 виділені з матеріалів досудового розслідування в оригіналах. Оцінюючи можливість накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_3 у справі №991/4677/23 слідчий суддя виходив з того, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України. Відтак оскільки конфіскація майна передбачена у санкції інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, зокрема як обов`язкове додаткове покарання, суд, у разі ухвалення обвинувального вироку, повинен буде застосувати до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тож, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_3 . Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, 04.02.2026 колегією суддів Вищого антикорупційного суду в межах кримінального провадження №52023000000000423 від 15.08.2023 розглянуто аналогічне клопотання сторони захисту ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі №991/4677/23 (ухвала Вищого антикорупційного суду від 04.02.2026 у справі №991/10619/23, провадження №1-кп/991/127/23). Так, за результатом розгляду вказаного клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту, оскільки (1) арешт на це майно накладено обґрунтовано, (2) обставини, які слугували підставою для його арешту, не відпали, продовжують існувати та (3) застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Зокрема, колегією суддів враховано, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, трансформувалась в обвинувачення, а тому зберігається ймовірність того, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна. Доводи захисника про неможливість конфіскації корпоративних прав ОСОБА_3 через їх нібито легальне походження суд визнав безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, що належить засудженому, і закон не пов`язує можливість її застосування з джерелом походження коштів, за рахунок яких таке майно було набуте. Також колегія суддів наголосила, що не мають значення доводи про те, що корпоративні права не є речовими доказами, оскільки арешт на них накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а не для збереження речових доказів. Відтак, з огляду на те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі 991/4677/23 була виділена з матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 та на даний час є частиною матеріалів кримінального провадження №52023000000000423 від 15.08.2023, а колегією суддів Вищого антикорупційного суду у межах справи №991/10619/23 встановлено обґрунтованість накладення арешту, відсутність підстав вважати, що потреба в його застосуванні відпала, та те, що його дія забезпечує дієвість зазначеного кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для повторної оцінки доводів підозрюваного і доходить висновку про відсутність повноважень на розгляд клопотання в цій частині. Зі змісту вже згаданої ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.02.2026 (справа №991/10619/23, провадження №1-кп/991/127/23 вбачається, що попри те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 також була виділена з матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 та на теперішній час її оригінал перебуває у матеріалах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, дія зазначеної ухвали в частині накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках AT «ЗНВКІФ «11:11», відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК» з метою забезпечення виконання спеціальної конфіскації, продовжує забезпечувати досягнення мети та ефективність кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022. Відтак, слідчим суддею в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 може бути розглянуте клопотання підозрюваного в частині скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23. Так, оцінюючи можливість накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_3 у справі №991/5743/23 слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках AT «ЗНВКІФ «11:11», відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК», ймовірно є коштами, одержаними ОСОБА_3 злочинним шляхом, а тому такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому КК України. Тож слідчий суддя застосував такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Дослідивши надані матеріали та заслухавши доводи сторін, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках AT «ЗНВКІФ «11:11», з метою забезпечення спеціальної конфіскації накладено цілком обґрунтовано. Cлідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , за версією сторони обвинувачення, предметом заволодіння є грошові кошти АТ «Укрзалізниця» в сумі 99 878 358,39 грн. При цьому сторона обвинувачення вважає, що кошти, отримані внаслідок імовірних протиправних дій, у подальшому були переведені у готівку та розподілені між учасниками. За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 96-2 КК України, наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти у розмірі, що відповідає вартості предмета кримінального правопорушення та доходам, одержаним у результаті його вчинення (п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України), з метою забезпечення виконання можливого рішення суду про їх конфіскацію. В контексті цього слідчий суддя бере до уваги, що у мобільному телефоні ОСОБА_10 виявлене листування, зміст якого свідчить про можливе незаконне походження коштів акумульованих на рахунках ОСОБА_3 , та які були використані для оплати номінальної вартості простих іменних акцій AT «ЗНВКІФ «11:11», зокрема відповідно до протоколу огляду від 08.07.2023: - листування з абонентом « ОСОБА_11 » - використання договору позики від 27 квітня 2023 року як способу перерахування ОСОБА_12 своїх готівкових коштів на банківський рахунок та, відповідно, відсутності заборгованості; - листування з абонентами « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_14 ) та « ОСОБА_15 » про поповнення рахунку ФОП ОСОБА_3 , що підтверджує відсутність реальних цивільних відносин з надання послуг консультаційного характеру. На думку слідчого судді, вказані обставини свідчать про наявність підстав для арешту коштів на рахунках AT «ЗНВКІФ «11:11», що ймовірно сформовані за рахунок предмету кримінального правопорушення і одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення коштів та/або доходів від них (п. 1 та п. 3 ч. 1 cm. 96-2 КК України). Водночас, слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту стосовно того, що арештовані кошти не можуть бути предметом спеціальної конфіскації через їх нібито легальне походження, оскільки питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, оскільки питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і джерела походження коштів, і питання добросовісності дій ОСОБА_16 при їх внесенні до статутного капіталу AT «ЗНВКІФ «11:11». Слідчий суддя встановив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. З огляду на це, а також беручи до уваги обставини провадження і підстави, з яких було накладено арешт на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на цей час не відпала та продовжує існувати. Питання щодо можливості застосування спеціальної конфіскації відповідного майна підлягатиме вирішенню за результатами судового розгляду. Відтак, з урахуванням встановлених обставин слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження збереження арешту майна є обґрунтованим та таким, що відповідає потребам досудового розслідування і завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1