LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/12427/24

від 19.11.2024 · Антикорупційна
Резолютивна:1.Клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, залишити без задоволення.

Справа № 991/12427/24 Провадження 1-кс/991/12501/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 19 листопада 2024 року                                                                         м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власниці майна ОСОБА_3 , представників власниці майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , детектива ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, ВСТАНОВИВ: 31.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування У поданому клопотанні адвокат просить скасувати арешт накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі №991/5743/23 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_3 в АТ «КБ «РАДАБАНК», АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації. Водночас, адвокат вважає, що таке обтяження застосовано необґрунтовано, оскільки: - ОСОБА_3 не є і ніколи не була дружиною підозрюваного ОСОБА_7 , не проживала і не проживає з ним однією сім`єю, не вела і не веде побут, а тому все майно, що набувалось нею або в інтересах її дітей є приватною власністю, щодо якої останній немає жодного відношення; - ОСОБА_3 з 2005 року займається підприємницькою діяльністю і за рахунок зароблених коштів придбавала об`єкти нерухомості, які, в подальшому, здавала в оренду, отримуючи від такої діяльності дохід, який надалі інвестувала в розвиток бізнесу та/або задоволення власних потреб і потреб її дітей після сплати всіх податків; - кошти ОСОБА_3 не можуть бути конфісковані, адже вона не є підозрюваною в цьому кримінальному провадженні; - кошти ОСОБА_3 не можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації, оскільки відсутні докази щодо їх набуття протиправним шляхом, що спростовує відповідність арештованого майна ознакам, ст. 96-2 КК України. Враховуючи зазначені обставини, адвокат вважає, що арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_3 , накладений необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. 2.Позиції учасників у судовому засіданні Представники власниці майна адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з викладених в ньому підстав. ОСОБА_3 також підтримала позицію своїх представників, пояснила, що на арештованих рахунках знаходяться кошти, отримані нею як дохід від її підприємницької діяльності, а також гроші, які ОСОБА_7 періодично давав на утримання дітей. Також наголосила, що такі рахунки використовувались виключно для власних потреб, а про діяльність ОСОБА_7 вона нічого не знала. Детективи ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання та скасування арешту, оскільки переконані, що накладений він обґрунтовано та з дотриманням положень ст. 170-171 КПК України. Відповідність майна ознакам статті 96-2 КК України підтверджується доказами, які зібрані у ході слідства, зокрема матеріалами НС(Р)Д та огляду особистих технічних пристроїв підозрюваного. Більше того, детективи зауважували, що покращення матеріального стану як підозрюваного так і самої ОСОБА_3 спостерігається саме за час імовірної злочинної діяльності, яка інкримінується ОСОБА_7 . 3.Оцінка та висновки слідчого судді Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. У клопотанні адвокат зазначає про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, а тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту. Так, слідчий суддя встановив, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 (справа №991/5743/23, провадження №1-кс/991/5764/23) було накладено арешт на майно, яке в тому числі належить ОСОБА_3 . Із вказаної ухвали вбачається, що арешт був накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_3 в АТ «КБ «РАДАБАНК» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_5 , НОМЕР_6 НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 НОМЕР_16 , НОМЕР_17 ; в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 - НОМЕР_32 . Оцінюючи можливість накладення арешту на кошти, розміщені на вказаних вище банківських рахунках слідчий суддя виходив з того, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України за фактом того, що останній за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами у період з листопада грудня 2021 року розробили та запровадили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди службовою особою філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища в інтересах представників та службових осіб постачальників товарної продукції для АТ «Укрзалізниця» з метою особистого збагачення і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. З урахуванням встановлених в кримінальному провадженні обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_3 можуть бути коштами одержаними ОСОБА_7 злочинним шляхом та легалізованими останнім, шляхом зарахування через невстановлених осіб на банківські рахунки його дружини, а тому можуть підлягати спеціальній конфіскації у порядку, передбаченому КПК України. Водночас, на думку адвоката такий висновок слідчого судді є помилковим, оскільки ОСОБА_3 не є підозрюваною в кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, ніколи не перебувала з ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі, не проживала з ним однією сім`єю та не вела спільний побут, арештовані кошти зароблені нею законним шляхом за час тривалого зайняття підприємницькою діяльністю, а матеріали досудового розслідування взагалі не містять доказів того, що ОСОБА_3 знала про наявність у ОСОБА_7 незаконних джерел заробітку. Вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках ОСОБА_3 , слідчий суддя виходить з такого. Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. При цьому, відповідно до змісту ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку можливості застосування спеціальної конфіскації арешт може накладатися на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. На майно третьої особи арешт накладається у разі, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4  ч. 1 ст. 96-2 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України. Крім того, як зазначалося вище спеціальна конфіскація може бути застосована лише у разі відповідності її ознакам переліченим у ч. 1 ст. 96-2 КК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у п. 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна. Положеннями ч. 4 ст. 96-2 КК України, передбачено, що майно, зазначене в цій статті, підлягає спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Отже, про обґрунтованість накладеного арешту на майно третьої особи за п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що третя особа набула майно безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України. З наявних у справі матеріалів, слідчим суддею встановлено, що 15.08.2023 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 прийнято процесуальне рішення про виділення з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 396 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 396 КК України, якому присвоєно номер 52023000000000423 та яке наразі перебуває на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у межах судової справи №991/10619/23. Однак, за версією сторони обвинувачення арештовані кошти пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування щодо якого здійснюється у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 та матеріали щодо вчинення якого не виділялись у кримінальне провадження №52023000000000423 від 15.08.2023. При цьому, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_7 13.03.2024 повідомлено про підозру (02.04.2024 повідомлено про нову підозру) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, досудове розслідування щодо якого триває. Разом з тим, ОСОБА_3 та її представники, оспорюючи наявність шлюбних відносин із ОСОБА_7 , стверджували, що вона не має відношення до діяльності останнього, а версія слідства про використання ним її банківських рахунків задля легалізації коштів, одержаних злочинних шляхом є помилковою. Однак, слідчий суддя вважає такі доводи непереконливими, зокрема враховуючи пояснення самої заявниці ОСОБА_3 у судовому засіданні, наявність в них спільних дітей та надані детективами матеріали, які зібрані у ході проведення досудового розслідування. Зокрема, як вбачається із вказаних матеріалів, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведуть спільний побут, оскільки як при особистому спілкуванні, так і в розмовах з третіми особами ОСОБА_7 ідентифікує ОСОБА_3 , як свою дружину. В цьому контексті, показовою для слідчого судді є розмова яка відбулась між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 06.02.2023, яка зафіксована в протоколі НС(Р)Д від 21.02.2023. Так, ОСОБА_3 під час цієї розмови обурюється тим, що ОСОБА_7 не розповідає їй всі подробиці його діяльності пов`язаної з поставкою товарів на користь АТ «Укрзалізниця» та наполягає, що вона має бути обізнаною з особливостями його діяльності, оскільки є його дружиною та має розуміти як їй відповідати на питання, які можуть виникнути в тому числі у правоохоронних органів у зв`язку з діяльністю ОСОБА_7 . Так само в ході проведених слідчих (розшукових) дій отримано достатньо відомостей, які свідчать про обізнаність ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 з метою легалізації коштів, ймовірно отриманих від злочинної діяльності, використовує її банківські рахунки задля перерахування на них коштів сторонніми особами нібито за надані нею послуги оренди житла, створюючи уявлення про отримання ОСОБА_3 прибутку від здійснення нею законної господарської діяльності. При цьому, попередньо надаючи таким особам кошти у вигляді готівки та інформуючи про необхідність їх подальшого перерахування на рахунок ОСОБА_3 . Такий висновок слідчий суддя робить на підставі аналізу розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які зафіксовані в протоколі НС(Р)Д від 08.05.2023. Отже, факт обізнаності ОСОБА_3 про незаконне походження грошових коштів, як того вимагає положення ч. 4 ст. 170 КПК України, підтверджується відомостями зібраними у ході негласних слідчих (розшукових) дій, з яких вбачається надання порад та вказівок ОСОБА_7 щодо сприятливіших умов для їх легалізації. Разом з тим, доводи ОСОБА_3 про те, що трактування таких розмов не відповідає їхньому реальному змісту, слідчим суддею сприймаються критично, з огляду на суперечність позиції останньої, а також відсутність доказів того, що вона не усвідомлювала протиправний характер діяльності ОСОБА_7 та не знала, що основна частина його доходу складається із коштів, джерела походження яких мають ознаки нелегальності. До того ж, слідчий суддя відзначає, що відображені у згаданих протоколах негласних слідчих (розшукових) дій фрагменти розмов є логічно структурованими, послідовними та викладені в обсязі, який є достатнім для розуміння їх змісту та тематики обговорюваних питань, що не викликає сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам. Водночас, переконливих доводів, які б спростовували вказаний висновок, ОСОБА_3 та її представниками не надано. З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя доходить висновку, що відомостей, які містяться в долучених до клопотання виписках про рух коштів по рахунках ОСОБА_3 , недостатньо для спростування версії обвинувачення про їх використання з метою легалізації доходів ОСОБА_7 , отриманих злочинним шляхом. Такий висновок ґрунтується на сукупності інформації про періодичні надходження на такі рахунки коштів, в тому числі від ОСОБА_7 в період, коли міг бути скоєний інкримінований йому злочин, а також на матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, які відображають наміри ОСОБА_7 здійснювати легалізацію коштів, зокрема і через рахунки ОСОБА_3 під виглядом здійснення нею підприємницької діяльності, оцінка законності якої виходить за межі предмету розгляду цього клопотання. Так, слідчий суддя відзначає, що питання щодо застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду при розгляді справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, оскільки питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде дослідити і питання джерел походження наявних у ОСОБА_7 грошових коштів, і питання добросовісного набуття грошових коштів ОСОБА_3 . Питання конфіскації майна засудженого, його пов`язаної особи, вирішується в суді, якщо не буде підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно, що закріплено у п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України. Враховуючи це, слідчий суддя не буде вдаватись до більш детальної оцінки доводів адвоката, щодо законності походження арештованих грошових коштів, як підставу для скасування арешту. Враховуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку про помилковість твердження адвоката щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_3 в АТ «КБ «РАДАБАНК», АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки в ході розгляду клопотання було встановлено, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 (справа №991/5743/23, провадження №1-кс/991/5764/23), є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Клопотання адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»