Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/1479/26

Справа № 991/1479/26 Провадження №11-сс/991/174/26 Слідчий суддя: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: судді - доповідача ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , за участі: особи, яка подала апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. ВСТАНОВИЛА: 1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2026 відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий суддя встановив, що 18.02.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 (вх. 7774/26-Вх) зі змісту якої слідує, що 06.02.2026 ОСОБА_7 звернулася до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві ОСОБА_7 повідомила НАБУ про те, що за даними джерел існує список схемних українських та іноземних компаній, які системно та з порушенням законодавства, за сприяння службових осіб Національного банку України, виводить валютний капітал з України через АТ «Банк «Український Капітал». Вказані дії службових осіб Національного банку України та інших невстановлених осіб свідчать про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 191, 209, 212, 364, 365, 366, 368 КК України. Втім, усупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, відображені у заяві відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У своїй скарзі в інтересах ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 прохав, відповідно до приписів ст. 307 КПК України, зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_7 від 06.02.2026. Слідчий суддя зазначив, що зі змісту заяви й скарги не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтями 191, 209, 364, 368 КК, окрім суб`єктивних припущень заявниці й скаржника, обґрунтованих винятково посиланнями на нічим не підтверджені відомості щодо діяльності AT «Банк Український капітал», яка нібито «прикривається» заступником голови Національного банку України. Також статті 212, 365, 366 КК не належать до кримінальних правопорушень, які підслідні НАБУ, відтак і не належать до предметної підсудності ВАКС. Слідчий суддя також вказав, що можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування, але у заяві й скарзі скаржник не навів жодних ознак реального розміру предмета кримінального правопорушення чи завданої шкоди на такі суми, чи понад такі. Таким чином, дослідивши та оцінивши відомості, наведені у скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя встановив, що скаржником не доведено обов`язку НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення та як наслідок відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, а тому в задоволенні скарги належить відмовити. 2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. Адвокат ОСОБА_6 , не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність рішення слідчого судді та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при ухваленні рішення просить ухвалу слідчого судді від 19.02.2026 скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність НАБУ та зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_7 від 06.02.2026. В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ОСОБА_6 вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у не вчиненні відповідних дій, визначених КПК України у строк, визначеним цим Кодексом, у межах якого така особа зобов`язана їх вчинити. Таким чином під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 слідчий суддя мав перевірити лише наявність обов`язку уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. При розгляді скарг, поданих в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, кримінальний процесуальний закон не покладає обов`язку та повноважень на слідчого суддю досліджувати наявність в заяві даних про вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним. Адвокат ОСОБА_6 звертає увагу, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 06.02.2026, поданої в порядку ст. 214 КПК України, заявниця ОСОБА_7 зокрема зазначала: «Тож, є всі підстави вважати, що заступник голови НБУ ОСОБА_11 , діючи узгоджено, обмежиться лише штрафом у близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Різниця у 190 млн грн за цією версією може бути привласнена, а можливо - розподілена з керівництвом». Таким чином, посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на те, що скаржник у заяві не навів жодних ознак реального розміру предмета кримінального правопорушення чи завданої шкоди на такі суми, чи понад такі, є необґрунтованим та безпідставним. 3.Позиції учасників судового провадження. Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_7 , повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду (а. п. 57, 62), в судове засідання не прибула, про поважність причин неприбуття суд не повідомила. НАБУ належним чином повідомлене про дату, час і місце апеляційного розгляду (а. п. 58, 61), представника в судове засідання не направило, про поважність причин неприбуття представника суд не повідомило. Відповідно до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний перегляд здійснений за відсутності ОСОБА_7 та представника НАБУ. 4.Мотиви суду. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього учасника судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України. Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п. 4), 5) ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №

298. Частина 2 Глави 1 Розділу II вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Під час розгляду скарг, поданих в порядку, передбаченому п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, де суд зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення вказує, що за даними джерел існує список схемних українських та іноземних компаній, які системно та з порушенням законодавства, за сприяння службових осіб Національного банку України, виводить валютний капітал з України через АТ «Банк «Український Капітал». Вказані дії службових осіб Національного банку України та інших невстановлених осіб свідчать, за твердженням заявниці, про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 191, 209, 212, 364, 365, 366, 368 КК України (а. п. 2 - 3). Також у заяві ОСОБА_7 зазначає, що на лютий 2026 року Національним банком України призначено перевірку банку «Український капітал». При цьому учасники ринку прогнозують, що під час цієї перевірки може бути розіграний добре відпрацьований сценарій, коли формально будуть виявлені порушення і буде призначений штраф, але фактично це буде лише імітацією контролю, тому що банкіри, грубо порушуючи Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не вживатимуть жодних заходів відносно комерційних структур, а навпаки максимально сприятимуть протиправній діяльності «схемників». Тож, є всі підстави вважати, що заступник голови НБУ ОСОБА_11 , діючи узгоджено, обмежиться лише штрафом у розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Різниця у 190 млн грн, за твердженням заявниці, може бути привласнена, а можливо - розподілена з керівництвом. Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_6 надав суду пояснення, з яких також вбачається, що кримінальним правопорушенням та шкодою від його вчинення, за переконанням заявниці та апелянта, є саме ймовірне проведення перевірки у неналежний спосіб та ймовірне заниження штрафних санкцій, нарахованих за її результатами на суму 190 млн грн. Крім того, в матеріалах провадження міститься відповідь уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України - т. в. о. керівника управління ОСОБА_9 від 10.02.2026, з якої вбачається що детективами Національного бюро опрацьовано відомості, викладені у заяві ОСОБА_7 , та не виявлено ознак кримінальних правопорушень, які підслідні детективам НАБУ, а інформація, викладена у заяві взята до уваги та буде використана у подальшій роботі Національного бюро (а. п. 4 - 6). Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що зі змісту заяви і скарги не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтями 191, 209, 364, 368 КК, а доводи заяви зводяться до припущень про те, що у майбутньому, ймовірно, внаслідок заниження розміру штрафу, призначеного за наслідками проведення перевірки банківської установи, яка також лише планувалась у майбутньому, може бути спричинена шкода в розмірі різниці між його максимальним розміром та фактично призначеним. При цьому посилання на прогнози «учасників ринку», вочевидь, не свідчить про вчинення або підготовку до вчинення будь-якого злочину. Також колегія суддів звертає увагу, що до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.02.2026 заявниця не додала жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, а лише посилається на використані джерела у вигляді посилань на публікації у мережі Інтернет, з яких також не вбачається наявності ознак вчинення на момент спрямування заяви від 06.02.2026 заступником голови НБУ ОСОБА_10 кримінальних правопорушень.

5. Висновки суду. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. В силу вимог п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін. Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши доводи апеляційної скарги і співставівши їх з матеріалами апеляційного провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 19.02.2026 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим така апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4