Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/1955/26

Справа № 991/1955/26 Провадження №11-сс/991/206/26 Слідчий суддя: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: судді - доповідача ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026, якою повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України. ВСТАНОВИЛА: 1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026 скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невиконанні вимог ст. 214 КПК України та невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою адвоката ОСОБА_6 , повернуто особі, яка її подала. В заяві, поданій слідчому судді Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_6 просила суд зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою від 16.02.2026 про вчинення працівниками апарату Вінницького окружного адміністративного суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3761 КК України. Слідчий суддя зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Водночас кримінальне правопорушення, про яке у своїй скарзі зазначає ОСОБА_6 , не підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не уповноважений розглядати вказану скаргу та повертає її ОСОБА_6 .

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. Посилаючись на грубе порушення основоположних принципів кримінального процесу, апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026 та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд її скарги в суді першої інстанції. Також у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить визнати поважною причину пропуску строку подання апеляційної скарги та поновити процесуальні строки. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням основоположних принципів кримінального процесу та фактично нівелює передбачений законом механізм судового контролю за бездіяльністю органу досудового розслідування. Повертаючи скаргу на невнесення відомостей до ЄРДР, слідча суддя не обмежилась перевіркою предмета скарги, визначеного п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, а здійснила передчасну кримінально-правову оцінку викладених у заяві обставин, визначила можливу правову кваліфікацію події та зробила висновок про непідсудність справи Вищому антикорупційному суду. Таким чином суд фактично підмінив відповідну стадію досудового розслідування, перебрав на себе повноваження органу досудового розслідування щодо оцінки події та на цій підставі відмовив у здійсненні судового контролю, що прямо суперечить статтям 214, 303-304 КПК України та призвело до незаконного повернення скарги. Апелянт також наголошує на тому, що будь-які висновки суду про непідсудність чи непідслідність на стадії розгляду скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР є передчасними і суперечать логіці кримінального процесуального закону. Такий підхід фактично створює процесуальну ситуацію, за якої особа позбавляється можливості домогтися початку досудового розслідування, що прямо суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України, відповідно до якої кримінальне провадження має забезпечувати швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень та захист прав і свобод людини. Ухвала про повернення скарги ґрунтується на неправильному застосуванні процесуальної норми, помилковому визначенні компетенції суду та фактичному обмеженні права на ефективний судовий контроль, що є самостійною та достатньою підставою для її скасування апеляційним судом. Повернення скарги з формальних підстав у ситуації, коли заявником оскаржується бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР, фактично призвело до позбавлення особи права на судовий контроль, що суперечить як положенням кримінального процесуального законодавства України, так і міжнародним стандартам захисту прав людини. Такий підхід свідчить про формальне застосування процесуальних норм без урахування їх змісту та мети, що є несумісним із принципом доступу до правосуддя. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ОСОБА_6 вказує, що днем вручення їй оскаржуваної ували є 04.03.2026 (включно), 5-и денний строк апеляційного оскарження починається із 04.03.2026 (включно) і спливає 08.03.2026 (включно), оскільки 08.03.2026 є вихідний (святковий) день неділя, то згідно з приписами ч. 7 ст. 115 КПК України строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді закінчується першого робочого дня, а саме 09.03.2026 (включно). Апелянт зазначає, що, подаючи апеляційну скаргу 09.03.2026, вона не порушила строки апеляційного оскарження, а у разі пропуску такого строку він підлягає поновленню судом.

3. Позиції учасників судового провадження. Учасники судового провадження будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду (а. п. 40- 42, 44), в судове засідання не прибули, про поважність причин свого неприбуття суд не повідомили. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просила проводити судовий розгляд у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Колегія суддів 12.03.2026 у судовому засіданні задовольнила клопотання ОСОБА_6 та призначила розгляд апеляційної скарги на 11 год. 00 хв. 19.03.2026 в режимі дистанційного судового розгляду, про що повідомила апелянта через електронну пошту, зазначену в апеляційній скарзі (а. п. 45). Відповідно до журналу судового засідання (а. п. 47) та відомостей підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, 19.03.2026 у час, на який було призначено судове засідання, ОСОБА_6 перебувала в іншій конференції, а тому не брала участі в судовому засіданні з розгляду її апеляційної скарги. Враховуючи приписи ч. 4 ст. 405 КПК України, судовий розгляд проведено за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.

4. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026, колегія суддів вказує наступне. Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 отримала копію оскаржуваної ухвали 04.03.2026 (а. п. 11), а відтак п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді спливав 08.03.2026. Оскільки 08.03.2026 було вихідним днем, то останнім днем строку на апеляційне оскарження був наступний робочий день - 09.03.2026 (ч. 7 ст. 115 КПК України). Враховуючи, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 03.03.2026 подана 09.03.2026 в межах строку на апеляційне оскарження, то такий строк не є пропущеним, а відтак поновленню не підлягає, у зв`язку з чим клопотання про його поновлення залишається судом без розгляду. Оцінюючи доводи апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, у зв`язку з наступним. Пунктом 18) ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності (п. 22) ч. 1 ст. 3 КПК України). Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306 КПК України). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Як вбачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 17.02.2026 звернулась до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3761 КК України, яке полягало у несвоєчасному внесенні працівниками апарату Вінницького окружного адміністративного суду відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, штучному порушенні хронологічної послідовності реєстрації електронних процесуальних документів, створенні обліково-статистичної картки заяви про відвід із багатогодинною затримкою після її фактичного надходження до суду, здійсненні автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову до реєстрації відповідного процесуального документа та подальшому ручному корегуванні даних обліково-статистичної картки, що призвело до визначення складу суду поза встановленим алгоритмом функціонування ЄСІТС та АСДС і становить втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду службовими особами, які мають доступ до цієї системи. Частиною 1 статті 331 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 3662, 3663 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Своєю чергою, відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу. За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 331, ч. 5 ст. 216 КПК України, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, про що правильно зазначила слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

5. Висновки суду Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4