Постанова Полтавський апеляційний суд № 532/2728/23
від 24.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/2728/23 Номер провадження 22-ц/814/1168/26Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання частково недійсним рішення та скасування реєстрації, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання частково недійсним рішення та скасування реєстрації. В поданій позовній заяві просила суд: - визнати недійсним рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 29 від 14 травня 2021 року в частині затвердження проєкту землеустрою та надання у власність земельні ділянки площею по 0,0677 га для індивідуального дачного будівництва кадастровий номер 5321886401:01:001:0019, власник ОСОБА_2 ; - скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321886401:01:001:0019 та закрити поземельну книгу відносно вказаної земельної ділянки; - стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача судові витрати. Короткий зміст рішення місцевого суду Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання частково недійсним рішення та скасування реєстрації залишено без розгляду. Ухвала суду обґрунтована тим, що неявка належним чином повідомленого позивача перешкоджає розгляду справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року не погодилася позивач та оскаржила її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд справу за її позовом направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позиції учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, судом першої інстанції не було враховано, що позивач зверталася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. Також звертає увагу, що в судові засідання 19 червня 2025 року, 30 липня 2025 року та 06 жовтня 2025 року не була належним чином повідомлена судом про призначення справи до розгляду, судові виклики не отримувала. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції Представник позивача - адвокат Левицька Ю.В., яка заявила клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, у зв`язку з технічними несправностями, не змогла прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Інші часники справи та їх представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду у судове засідання не з`явилися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Позиція апеляційного суду Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України). Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення, в даному випадку, має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача». Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо». Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України). Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини перша - четверта статті 128 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Відповідно до частини тринадцятої статті 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Тлумачення частини тринадцятої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що повідомлення учасника про розгляд справи може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку лише за наявності відповідної письмової заяви учасника справи. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 177/547/16-ц (провадження № 61-48852св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/13021/16-ц (провадження № 61-9424св21) та інших. У справі, що переглядається, при залишенні без розгляду позову місцевий суд вказав, що позивач у судові засідання, призначені на: 19 жовтня 2023 року, 12 грудня 2023 року, 28 лютого 2024 року, 17 квітня 2024 року, 16 травня 2024 року, будучи належним чином повідомленою про день і час розгляду справи, не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надавала. З аналізу матеріалів справи вбачається, що ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі. Постановлено здійснювати виклик ОСОБА_2 як відповідача, у подальшому, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 74-78). Повістка про виклик до суду направлялися позивачу через додаток «Viber» та до електронного кабінету в ЄСІТС її представникам. Розгляд справи неодноразово відкладався, при цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що представники позивача - адвокати Прядко Д.В. і Туринський М.І. приймали участь в судових засіданнях до зупинення свідоцтв на право зайняття адвокатською діяльністю. У судові засідання призначені на 19 червня 2025 року, 30 липня 2025 року та 06 жовтня 2025 року позивач була повідомлена шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber». Відповідно до довідки про доставку повідомленнь у додаток «Vіber», складеною відповідальною особою, у додатку «Viber» повідомлення щодо судової повістки про виклик до суду на 19 червня 2025 року, яка сформована 16 травня 2025 року, доставлено одержувачу ОСОБА_1 16 травня 2025 року (том 2, а. с. 34); на 30 липня 2025 року, яка сформована та доставлена одержувачу ОСОБА_1 27 червня 2025 року (том 2, а. с. 37); на 06 жовтня 2025 року, яка сформована та доставлена одержувачу ОСОБА_1 30 липня 2025 року (а.с.43) Зазначені виклики (повідомлення) надіслані на адресу позивача не відповідають вимогам процесуального закону. Довідки про доставку повідомлень не можуть вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки, згідно із частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України, відповідний вид повідомлення можливий лише за наявності відповідної письмової заяви учасника справи. У матеріалах справи відсутня заява позивача про бажання отримувати повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії за допомогою засобів мобільного зв`язку, отже, відправлення судом першої інстанції повідомлення у додаток «Viber» не може вважатися належним повідомленням ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. Отже, суд першої інстанції належно не повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи, оскільки судова повістка їй засобами поштового зв`язку не надсилалася взагалі, а повідомлення про виклик направлено до додаток «Viber» із порушенням встановленого порядку. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130 ЦПК України. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України). Враховуючи вище викладені процесуальні норми законодавства, а також матеріали справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи відсутність належного повідомлення позивача про судові засідання колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є передчасним. Отже, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Щодо судових витрат Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц зазначено, що постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті, а тому висновки про розподіл судових витрат у такому випадку будуть вважатися передчасними. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2025 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання частково недійсним рішення та скасування реєстрації направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 лютого 2026 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко