Ухвала ККС ВС № 646/1319/26

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2026 року м. Київ справа № 646/1319/26 провадження № 51-789впс26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 646/1319/26) стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, встановив: До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло вказане вище подання апеляційного суду обґрунтоване тим, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , яке надійшло до Основ`янського районного суду м. Харкова, непідсудне цьому суду, оскільки місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, є с. Черкаське Самарівського р-ну Дніпропетровської обл., що належить до територіальної юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, однак для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання. Перевіривши наведені обґрунтування, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Приписами ч. 1 ст. 32 КПК визначено, зокрема, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі продовжено до 04 травня 2026 року. Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано, в тому числі ст. 615 КПК за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до наявних у Суду матеріалів, клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої за ч. 5 ст. 407 КК, надійшло до Основ`янського районного суду м. Харкова. Судовий розгляд у зазначеному провадженні не розпочато. Підставою кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Як неодноразово вказував Верховний Суд, приписи ч. 1 ст. 32 КПК застосовуються у взаємозв`язку із положеннями статті 6 КК. За принципами дії закону України про кримінальну відповідальність в просторі, визначеними в ст. 6 КК, кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. Отже місцем вчинення кримінального правопорушення є місце, де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, яке є триваючим. Зі змісту клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності, вбачається, зокрема, що ОСОБА_4 20 березня 2023 року під час проходження служби, з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка розташовувалась на території АДРЕСА_1 та перебував поза межами проходження служби, проводив час на власний розсуд. 27 січня 2026 року ОСОБА_4 з`явився до СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, де заявив про вчинене кримінальне правопорушення. Водночас із викладених обставин у клопотанні прокурора, всупереч твердженням апеляційного суду, не вбачається конкретного місця (адміністративно-територіальної одиниці - району), до якого саме належить с. Черкаське Дніпропетровської обл., де, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, залишивши місце дислокації підрозділу. До того ж, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду зауважує, що із загальнодоступних джерел вбачається, що у Дніпропетровській області із назвою Черкаське є два населені пункти - у Самарівському та Кам`янському районах. З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду не встановила підстав для направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оскільки з обставин, викладених у клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності, не вбачається даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення саме у с. Черкаське Самарівського р-ну Дніпропетровської обл. У зв`язку з цим подання апеляційного суду необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 32, 34, ч. 9 ст. 615 КПК, Верховний Суд постановив: Подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 646/1319/26) стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3