Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/3264/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 17 лютого 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 734/3264/24 Головуючий у першій інстанції Бараненко С. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/520/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шитченко Н.В., суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є., із секретарем: Зіньковець О.О., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор відділу із забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Остерської міської ради Кезля Валентина Миколаївна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання знесення самочинного збудованого будинку. У С Т А Н О В И В: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому, ураховуючи заяву про зміну предмету позову, просила: скасувати рішення державного реєстратора Кезлі В.М. про державну реєстрацію садового будинку за адресою: СК «Мостобудівельник», 16, Остерська територіальна громада, Чернігівського р-ну, Чернігівської області; зобов`язати відповідачку знести самочинно збудований будинок за адресою: СК «Мостобудівельник», 16, Остерська територіальна громада, Чернігівського р-ну, Чернігівської області, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7422084500:38:148:0003. Мотивуючи заявлені вимоги, зазначала, що являється власником земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 7422084500:38:148:0029 та розташованого на ній садового будинку. 20 січня 2021 року ОСОБА_2 набула у власність сусідню земельну ділянку з кадастровим номером 7422084500:38:148:0003, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для індивідуального садівництва. Надалі ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства здійснила на цій земельній ділянці будівництво житлового будинку без дозвільної документації. Позивачка вважає, що спірний житловий будинок є самочинним будівництвом, оскільки збудований на земельній ділянці, яка не відведеної для цієї мети, без відповідних документів на виконання будівельних робіт та затвердження проекту, з істотним порушенням будівельних норм і правил протипожежної безпеки, у зв`язку з чим підлягає знесенню. Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача державного реєстратора Кезлю В.М. (т. 1 а.с. 159-160). 21 жовтня 2025 року представником позивачки адвокатом Глухеньким С.О. до районного суду скеровано клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної, земельно-технічної та пожежно-технічної експертизи з переліком питань, які необхідно поставити на вирішення експертів (т. 2 а.с. 93-95). Клопотання мотивовано тим, що за доводами відповідачки збудований нею будинок відповідно до постанови КМУ від 07 червня 2017 року № 406 є тимчасовою будівлею, а стороною позивача не надано доказів щодо наявності/відсутності у зведеній споруді фундаменту та доказів щодо типу зведеної будівлі. З метою дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, наявні підстави для призначення у справі комплексної експертизи. Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2025 року клопотання представника позивачки задоволено, призначено у справі комплексну будівельно-технічну, земельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні питання: - Яка відстань від житлового будинку відповідачки (від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003 до межі суміжної земельної ділянки 7422084500:38:148:0029? - Яка відстань від житлового будинку відповідачки (від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, до будинку позивачки (до найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - Яка відстань від інших споруд, розміщених на земельній ділянці відповідачки кадастровий номер 7422084500:38:148:0003 (від найбільш виступаючої конструкції) до земельної ділянки позивачки, кадастровий номер 7422084500:38:148:0029? - Яка відстань від інших споруд, розміщених на земельній ділянці Відповідача кадастровий номер 7422084500:38:148:0003 (від найбільш виступаючої конструкції), до будинку позивачки (до найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - Який будинок було збудовано раніше житловий будинок відповідачки, розміщений на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, або будинок позивачки, розміщений на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - До якого класу наслідків (відповідальності) в розумінні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» належить будівля відповідачки, розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003? - До якого класу наслідків (відповідальності) в розумінні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» належить будівля позивачки, розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - До якого класу (класифікаційної одиниці) у відповідності до Класифікатору будівель і споруд національного класифікатору НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» відноситься будівля відповідачки, розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003? - Чи наявний фундамент або інші залізобетонні конструкції під будівлею відповідачки, яка розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003? - Який ступень вогнестійкості будівлі відповідачки, яка розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003? - Який ступень вогнестійкості будівлі позивачки, яка розміщена на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - Чи відповідає розміщення будинку відповідачки, який знаходиться на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, схемі забудови земельної ділянки, яка була надана відповідачкою на виконання ухвали Козелецького районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року про витребування доказів? - Чи відповідає розміщення будинку відповідачки, який знаходиться на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, графічним матеріалам (схематичному плану) та Експлікації до схематичного плану земельної ділянки, яка була надана відповідачкою на виконання ухвали Козелецького районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року про витребування доказів? - Чи відповідає розміщення будинку відповідачки, який знаходиться на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, схемі розташування ідентифікатора об`єкта будівництва, Реєстраційний номер: 01.3077083.5078457.20240812.06.0000.84? - Чи відповідає площа та розташування будівель, споруд та огорожі відповідачки, які знаходиться на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, відомостям, які вказані в технічному паспорті Реєстраційний номер в ЄДЕССБ TI01:4555-5422-5982-7853 та інших довільних документах? - Чи дотримано відповідачкою під час розміщення будинку норм ДБН «Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019» в частині відстані між будинком відповідачки (від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, до будинку позивачки (до найбільш виступаючої конструкції стіни споруди), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - Чи дотримано відповідачкою під час розміщення будинку норм ДБН «Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019» в частині відстані між будинком відповідачки (від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку), розміщеного на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, до інших споруд позивачки (до найбільш виступаючої конструкції стіни споруди), розміщених на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? - Чи дотримано відповідачкою під час розміщення інших будівель та споруд норм ДБН «Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019» в частині відстані між будівлями та спорудами відповідачки (від найбільш виступаючої конструкції їх стін), розміщених на земельній ділянці 7422084500:38:148:0003, до інших будівель та споруд позивачки (до найбільш виступаючої конструкції стіни споруди), розміщених на земельній ділянці 7422084500:38:148:0029? Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в описовій частині ухвали неповно викладені обставини справи та не враховано, що стороною відповідача при подачі відзиву на позовну заяву надано докази введення об`єкту будівництва в експлуатацію та реєстрації права власності на цей об`єкт. Після введення об`єкта будівництва в експлуатацію та реєстрації права власності підстави доводити статус «тимчасової будівлі» відсутні. Скаржниця зазначає, що судом у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не обґрунтовано необхідність та законність задоволення заявленого представником позивачки клопотання щодо проведення комплексної експертизи. Крім того, клопотання про призначення експертизи подано стороною позивача з порушенням процесуальних норм, зокрема після отримання відзиву на позовну заяву. У позові не відображено намір ОСОБА_1 клопотати надалі про призначення у справі експертизи, всі письмові «обґрунтування» позовних вимог зводилися лише до припущень щодо порушень прав власниці будинку. Звертає увагу суду на те, що питання, які ставляться на вирішення експертів, не стосуються введення будівлі в експлуатацію і виходять за межі позовних вимог. Висновок експертизи не підтвердить або не спростує наявність порушених законних прав та інтересів позивачки щодо введеного або не введеного в експлуатацію будинку ОСОБА_2 наголошує на тому, що наразі її будинок, зведений на земельній ділянці з кадастровим номером 7422084500:38:148:0003, введено в експлуатацію, тобто уповноваженими особами здійснювалась перевірка дотримання всіх будівельних, пожежно-технічних і санітарних норм. Установи, які здійснюють введення об`єктів в експлуатацію, мають відповідні ліцензії, сертифікати і в своїй галузі є такими, що володіють спеціальними знаннями, необхідними для відповідних висновків. Отже, призначення експертизи у цій справі правового значення для вирішення спору не має. У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду законною, обґрунтованою і такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. В обґрунтування відзиву сторона позивача зазначає, що позов подано до проведення ОСОБА_2 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на спірний об`єкт будівництва, тобто, на час звернення з позовом належний відповідачці об`єкт нерухомості не було зареєстровано жодної декларації в реєстрі будівельної діяльності та права власності, державна реєстрація речових прав та реєстрація відповідних декларацій проведена скаржницею вже під час розгляду справи судом, тому спірний об`єкт є самочинним будівництвом, що узгоджується із відповідною практикою Верховного Суду. Сторона позивача указує, що у предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про призначення експертизи, постановлена на стадії підготовчого провадження, тому суд в оскаржуваній ухвалі не міг встановлювати обставини справи і перевіряти їх доказами, такі дії можливі виключно на стадії ухвалення судового рішення. Звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста. Ураховуючи вищенаведене, клопотання про призначення експертизи має бути розглянуто і вирішено саме у підготовчому судовому засіданні, і можливість подання такого клопотання не обмежується ч. 2 ст. 83 ЦПК України. Наголошує на тому, що порядок зміни предмету позову визначено ст. 49 ЦПК України, положення якої не покладають на позивача обов`язку зазначати у такій заяві відомості про наявність або відсутність наміру подати клопотання про призначення експертизи. Подане вперше клопотання про призначення експертизи за заявою позивачки було залишено без розгляду, оскільки після державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 збирались (витребовувались та подавались) нові докази, що зумовило зміну питань, які мають бути розглянуті експертом, що не може свідчити про порушення процесуальних норм. Ураховуючи підстави позову, предмет доказування, а саме, наявність порушень ДБН та протипожежних норм в частині незабезпечення мінімальної відстані між будівлями сторін, питання, які поставлені на вирішення експерта, є обґрунтованими. Державним реєстратором Кезлею В.М. відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався. Судове засідання для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 призначено апеляційним судом на 17 лютого 2026 року о 15 год. 30 хв. 16 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідачки адвокат Ковтун Н.В. звернулася з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з її неможливістю бути присутньою у судовому засіданні через хворобу (т. 2 а.с. 184). Проте, жодних доказів на підтвердження причин неможливості явки представником не надано, про наступне подання таких доказів суду не зазначено, отже, апеляційний суд позбавлений можливості дійти висновку про поважність причин неявки сторони відповідача та задовольнити заявлене клопотання. Апеляційний суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи та їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Ураховуючи те, що доказів на підтвердження причин неможливості бути присутньою у судовому засіданні адвокатом Ковтун Н.В. не надано та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони відповідача, належним чином повідомленої про розгляд справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи клопотання представника позивачки, суд першої інстанції визнав за необхідне призначити комплексну будівельно-технічну, земельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, врахувавши доводи позову, за якими: відповідачка здійснила будівництво без дозвільної документації на земельній ділянці, яка за своїм призначенням не передбачена для такого використання; збудований житловий будинок не є будівлею сільськогосподарського призначення; при розміщенні житлового будинку ОСОБА_2 не дотримано передбачених нормами ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» відстані для нової садибної та дачної забудови від будинку відповідачки до межі земельної ділянки позивачки, а також протипожежних норм, ураховуючи ступені вогнестійкості будинків. Районний суд указав, що призначення експертизи необхідне для з`ясування обставин, що мають значення для справи, для встановлення яких необхідна наявність спеціальних знань у відповідних сферах. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України висновок експерта є одним із доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Проаналізувавши наведені норми та, враховуючи підстави і предмет позову, характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає правильним висновок районного суду про необхідність призначення у справі комплексної будівельно-технічної, земельно-технічної та пожежно-технічної експертизи. Матеріалами справи встановлено, що, звернувшись у липні 2024 року з цим позивом, ОСОБА_1 просила: скасувати рішення державного реєстратора Кезлі В.М. про державну реєстрацію садового будинку за адресою: СК «Мостобудівельник», 16, Остерська територіальна громада, Чернігівського р-ну, Чернігівської області; зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований будинок за указаною адресою, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7422084500:38:148:0003. Обґрунтовуючи вимоги, позивачка стверджувала, що ОСОБА_2 здійснила будівництво житлового будинку на своїй земельній ділянці без дозвільної документації, цей будинок є самочинним будівництвом, оскільки збудований на земельній ділянці з цільовим призначенням індивідуальне садівництво, без відповідних документів на виконання будівельних робіт та затвердження проекту, з істотним порушенням будівельних та санітарно-пожежних норм. У ході підготовчого засідання представником позивачки адвокатом Глухеньким С.О. скеровано до районного суду клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної, земельно-технічної та пожежно-технічної експертизи з переліком питань, які необхідно поставити на вирішення експертів. Представник наголосив, що проведення експертизи необхідно для дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Заперечуючи проти проведення експертизи (т. 2 а.с. 119-120), сторона відповідача стверджувала про недотримання процесуальних норм щодо строків та порядку заявленого клопотання про призначення експертизи у справі, а також поставила під сумнів обґрунтованість та доцільність питань, які сторона позивача запропонувала поставити на вирішення експертів. Статтею 12 ЦПК України гарантовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень У справі «Салов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії»). У справі «Лазаренко та інші проти України» ЄСПЛ нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу («Екбатані проти Швеції») та право на ефективну участь («T. проти Сполученого Королівства»). Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією. З огляду на наведене вище, а також беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку, що питання в тій редакції, які запропоновані стороною позивача на вирішення експертів, спрямовані на встановлення обставин, що входять до предмета доказування у даній справі. Сторона відповідача, хоча й заперечувала проти проведення експертизи, не була позбавлена можливості запропонувати свої питання чи відкоригувати питання, запропоновані позивачкою. Поняття «самочинне будівництво» відноситься до категорії правових, отже наявність чи відсутність у об`єкту нерухомості статусу самочинного будівництва визначається судом під час вирішення спору по суті. Відтак апеляційний суд відхиляє доводи відповідачки про відсутність підстав для призначення експертизи через введення нею об`єкта будівництва в експлуатацію та реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нього. Поставлені судом першої інстанції експерту питання охоплюються доводами позову щодо наявності істотних порушень будівельних та санітарно-пожежних норм при будівництві скаржницею спірного будинку, зокрема відстані між будинками, невідповідності статусу об`єкта нерухомості цільовому призначенню земельної ділянки, порушенню правил протипожежної безпеки тощо. Сторона відповідача по суті поставлених судом питань та їх редакції заперечень не висловлює, зазначаючи про відсутність підстав для призначення експертизи загалом. Водночас заперечення ОСОБА_2 проти позову зводяться саме до недоведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що для з`ясування наведених вище питань, які мають значення для вирішення спору по суті, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи, якими обґрунтовуються доводи позову, неможливо. Положення ЦПК України не забороняють призначення у справі декількох експертиз для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза), зважаючи на предмет доказування, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони позивача та призначення комплексної будівельно-технічної, земельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, оскільки для вирішення зазначених судом в ухвалі питань необхідні спеціальні знання у сферах інших, ніж право. Апеляційний суд відхиляє доводи скаржниці про порушення стороною позивача процесуальних норм щодо звернення з клопотанням про призначення експертизи. Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Частиною 4 ст. 19 ЦПК України визначений перелік справ, для розгляду яких призначено спрощене позовне провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, у тому числі, зазначає, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 196 ЦПК України). Повноваження суду у підготовчому засіданні передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України). Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованого будинку, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, проведення підготовчого засідання призначено на 11 вересня 2024 року об 11 год. (т. 1 а.с. 22-23) Надалі проведення підготовчого засідання декілька разів відкладалося: на 30 вересня 2024 року (т. 1 а.с. 69-71), на 29 жовтня 2024 року (т. 1 а.с. 89-91), на 12 листопада 2024 року (т. 1 а.с. 103-104), на 13 січня 2025 року (т. 1 а.с. 157-158), на 07 лютого 2025 року (т. 1 а.с. 166-169), на 10 березня 2025 року (т. 1 а.с. 206, 207), на 09 квітня 2025 року (т. 1 а.с. 211), на 05 травня 2025 року, на 14 липня 2025 року (т. 2 а.с. 18, 19), на 22 серпня 2025 року (т. 2 а.с. 31), на 26 вересня 2025 року (т. 2 а.с. 41, 42), на 29 вересня 2025 року (т. 2 а.с. 51), на 21 жовтня 2025 року (т. 2 а.с. 52-53), на 11 листопада 2025 року (т. 2 а.с. 108-110). З клопотанням про призначення у справі експертизи адвокат Глухенький С.О. звернувся через систему «Електронний суд» 21 жовтня 2025 року, тобто під час проведення підготовчого засідання, що відповідає положенням ЦПК України щодо завдань суду першої інстанції на цій стадії судового процесу. Отже, твердження скаржниці про необхідність подачі клопотання про призначення експертизи разом з позовом або повідомлення про намір заявити таке клопотання колегією суддів відхиляються, оскільки ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні скаржником положень процесуальних норм. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, що б могло бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2025 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року. Головуюча: Н.В. Шитченко Судді: Н.В. Висоцька О.Є. Мамонова