Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/11453/25
від 05.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/783/26 Справа № 199/11453/25 Суддя у 1-й інстанції - СЕНЧИШИН Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бойко Т.В. на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП встановити не видалося за можливе, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 серпня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та визначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копійок. Не погодившись із вказаною постановою, адвокат Бойко Т.В. подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати. Перевіривши апеляційну скаргу, суд приходить до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Як передбачено частиною першою статті 271 КУпАП захисником у справі про адміністративне правопорушення може бути адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до частини третьої вищевказаної статті повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Згідно частини першої статті 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини другої статті 271 КУпАП повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»). Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги доданий ордер на надання правової допомоги, однак в порушення норм ст. 271 КУпАП до ордеру не додано ані договір або доручення про надання правової допомоги, ані витяг з нього. Отже, матеріали справи не містять необхідних документів, відповідно до вимог закону, які б підтверджували повноваження Бойко Т.В. на складання та подання апеляційної скарги. Відсутність вищевказаних документів ставить під сумнів дійсне волевиявлення особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на представлення Бойко Т.В. його інтересів та повноваження на складання апеляційної скарги, що є процесуальною перешкодою для подальшого розгляду справи та унеможливлює прийняття вказаної апеляційної скарги до провадження. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі «Станков проти Болгарії»). З огляду на зазначене, у зв`язку з тим, що повноваження Бойко Т.В. не підтверджені у передбачений законом порядок, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із апеляційною скаргою в порядку, визначеному КУпАП. Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, що її подала, разом із усіма додатками. Роз`яснити ОСОБА_2 , що повернення апеляційної скарги не позбавляє її права повторно звернутись з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, в порядку, визначеному КУпАП. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя