Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/30/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/30/26 Провадження № 33/820/228/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. перевірила апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, 17.12.2025 року о 01 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Хмельницькому по вул. Героя України ОСОБА_2 , керував автомобілем Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.з позбавленнямправа керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на оскарження наведеної постанови, скасувати судове рішеннята закрити провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає, що про розгляд справи він не був повідомлений належним чином. Копію оскаржуваної постанови отримав в суді 24 лютого 2026 року. Мотиви суду Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав. Відповідно до статті 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року). Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі статті 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин. За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього можливості реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення. Крім того, нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту ухвалення постанови. Як вбачається з наданих матеріалів справи про адміністративне провадження, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП надійшла до Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницької області 05.01.2025 року та передана на розгляд судді Місінкевичу А.Л. (а/с 8-9). Під час ознайомлення з матеріалами справи та апеляційною скаргою на предмет відповідності її вимогам КУпАП було встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було призначено на 10.00 год. 05.01.2026, про що було повідомлено апелянта працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з бодікамер працівників поліції та його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, та в подальшому на 09.00 год. 09.01.2026, про що ОСОБА_1 було повідомлено шляхом доставки SMS-повідомлення у додаток «Viber» за номером мобільного телефону, який був вказаний ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542810 від 17.12.2025. Згідно довідки про доставку SMS-повідомлення особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання 09.01.2026 у суді першої інстанції був повідомлений належним чином (а/с 11). Розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відбувся 09 січня 2026 року о 09.00 год. у приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про поважні причини неявки суду не повідомив. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. На підставі викладеного, роблю висновок про належне та своєчасне повідомлення судом ОСОБА_1 про судові засідання, однак останній не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді. Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до суду апеляційної інстанції 26 лютого 2026 рокузі значним пропуском встановленого законом строку на оскарження (останнім днем апеляційного оскарження було 19 січня 2026 року) (а/с 14-26). На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження. Разом з тим, матеріалами справи про адміністративне правопорушення спростовуються такі твердження апелянта та вбачається, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, а також шляхом доставки SMS-повідомлення у додаток «Viber»,а тому вважаю, що у нього була можливість зверненням до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. Крім того, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542810 від 17.12.2025 містить особистий підпис ОСОБА_3 , зокрема під п.13, згідно якого особі роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи. Згідно п.18 вказаного протоколу, ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу, внесені про нього дані у протоколі правильні, а також він отримав копію складеного щодо нього протоколу. Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у суді, відтаквін не був обмежений у своїх конституційних правах, мав об`єктивну можливість та навіть обов`язок цікавитися станом розгляду судового провадження щодо нього. До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Натомість, така доволі пасивна та байдужа поведінка ОСОБА_1 по відношенню до цього адміністративного провадження, яка зокрема проявилась у його ставленні до результату судового розгляду, призвела до суттєвого пропуску строку апеляційного оскарження, без наявності поважних причин. Отже, установивши наведені вище обставини, доходжу висновку, що зазначена в скарзі підстава пропуску строку апеляційного оскарження, як неналежне повідомлення апелянта про дату, час та місце розгляду справи, є не обґрунтованою та спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. У зв`язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, оскільки хоча ОСОБА_1 і не був присутнім в судовому засіданні 09 січня 2026 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, однак він був обізнаний про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, був повідомлений про усі дати судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, та не був обмежений у конституційних правах, апеляційна скарга подана ним до суду апеляційної інстанції 26 лютого 2026 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, в апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Таким чином, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року, апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Враховуючи викладене та керуючись вимогамистатей 289, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарженняпостановисудді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційну скаргу на постанову суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 повернути апелянту. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя