Постанова Львівський апеляційний суд № 446/2016/22

Справа №446/2016/22 Головуючий у 1 інстанції:Котормус Т. І. Провадження №22-ц/811/1476/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., розглянувши у порядку письмово провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області в складі судді Котормуса Т.І. від 27 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, - в с т а н о в и л а : рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у сумі 65877,01 грн. Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року. Зазначає, що суд помилково прийняв як належні докази позивача, які на думку останнього є розрахунками заборгованості. Повідомляє, що в приміщеннях відповідача є опломбовані представниками позивача лічильники гарячої та холодної води, а отже і водовідведення, однак позивач відмовлявся укладати договори про надання комунальних послуг і про умови використання власних мереж відповідача та надавати послуги відповідачу на законних підставах. Також, звертає увагу на те, що суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, її розгляд у суді першої інстанції тривав майже три роки. Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, додаткових письмових пояснень позивача щодо предмету спору, заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.322, 360, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1, 5, 7, 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виходив з того, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 і вбудованих нежитлових приміщень, що зокрема підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.11.2008 та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10, 100). З матеріалів справи, судом також було встановлено, що ДТЕК "Добротвірська ТЕС" надає послуги з постачання теплової енергії у нежитлові приміщення №28, 29 по АДРЕСА_1 , особові рахунки оформлені на ім`я відповідача ОСОБА_1 , що зокрема підтверджується актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 45-52). Рішенням Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області №97/02-02/21 від 07.09.2021 про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги постачання теплової енергії, послуги постачання гарячої води АТ «ДТЕК Західенерго» (для споживачів відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція»), у такому вирішено встановити тарифи на теплову енергію, її транспортування, постачання, послуги постачання теплової енергії і послуги постачання гарячої води (а.с.39-40). Як було вказано в позовній заяві, оплати споживачем, відповідачем у справі ОСОБА_1 проводилися несвоєчасно, що привело до утворення заборгованості, яка станом на 30.09.2023 становить 65877,01 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи взаєморозрахунками з абонентом, розрахунком заборгованості, викладеним у заяві про збільшення позовних вимог та окремим документом (а.с. 13, 32-33). 02.11.2022 АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» звернулось до відповідача ОСОБА_1 з претензією щодо погашення наявної заборгованості за надані комунальні послуги (а.с.5). Однак, відповідач ОСОБА_1 будь-якої відповіді на таке попередження не надав та не сплатив заборгованість перед позивачем. Доказів суду такої оплати також не надав. В ході судового розгляду судом було встановлено, що позивач АТ "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" здійснює обслуговування житлового фонду та належними до нього нежитловими приміщеннями смт. Добротвір та надає комунальні послуги населенню (централізоване опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення). Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 і вбудованих нежитлових приміщень, зокрема і АДРЕСА_2 та є споживачем послуг, які надаються ДТЕК "Добротвірська теплова електрична станція". Як видно із взаєморозрахунків з абонентом по нежитлових приміщеннях АДРЕСА_3 та розрахунку заборгованості, викладеному позивачем, що станом на 30.09.2023, у відповідача наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг з постачання холодної води та водовідведення, постачання гарячої води та теплової енергії в гарячій воді у загальній сумі 65877,01 грн., що доводиться розрахунками заборгованості за період з 01.08.2019 по 30.09.2022 (а.с. 12,13), а також за період з 01.08.2022 по 16.10.2023 (а.с.45-52). Заперечень щодо суми таких нарахувань, їх періодів чи підстав відповідач не надав суду, а тому суд взяв до уваги ті, які надані стороною позивача. Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів свого виконання зобов`язання по сплаті коштів за надані комунальні послуги, суд вважав звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таким, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а тому позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення. Колегія суддів перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. У червні 2024 року АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просили: - стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК «Західенерго» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в сумі 65877,01 грн. В обґрунтування позову зазначали, що основним видом діяльності ДТЕК Добротвірська ТЕС є виробництво електричної та теплової енергії, обслуговування житлового фонду селище Добротвір та надання житлово-комунальних послуг населенню, в тому числі надання послуг з постачання теплової енергії, холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідач є власником нежитлових приміщень №28, 29 по АДРЕСА_1 та фактично користувався послугами з постачання теплової енергії, гарячої води, холодної води та водовідведення, водночас своїх обов`язків щодо оплати фактично спожитих комунальних послуг не виконував у зв`язку з чим, станом на 30.09.2023 виникла заборгованість у сумі 65877,01 грн. Тому позивач звернувся із даним позовом і просив стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася. Відповідно до вимог ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Права та обов`язки виконавця комунальної послуги та споживача визначені зазначеним вище Законом. Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктами 6, 9, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Нарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення проводяться виходячи з розміру затверджених тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку, відповідно до кількості осіб проживаючих за вказаною адресою. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. Пунктом 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. За змістом статей 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 67 Житлового кодексу України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відтак судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами виникли фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відтак відсутність належно укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов?язку оплати за надані такі послуги. Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції і сторонами не оспорено та не спростовано, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 і вбудованих нежитлових приміщень №28 і № 29 та є споживачем послуг, які надаються ДТЕК "Добротвірська теплова електрична станція", на останнього оформлені особові рахунки, що зокрема підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.11.2008 та витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно, а також актами звірки взаєморозрахунків (а.с.10, 45-52, 100). З згаданих доказів, також, вбачається, що АТ "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" здійснює обслуговування житлового фонду та належними до нього нежитловими приміщеннями смт. Добротвір та надає комунальні послуги населенню (централізоване опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення), зокрема і будинку, що на АДРЕСА_1 . Вказаного відповідач не спростував. Будь-яких доказів на спростування не надав ні в суді першої, ані апеляційної інстанції. 07.09.2021, Добротвірською селищною радою Червоноградського району Львівської області прийнято рішення №97/02-02/21, яким встановлено АТ «ДТЕК Західенерго» (для споживачів відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція»), тарифи на теплову енергію, її транспортування, постачання, послуги постачання теплової енергії і послуги постачання гарячої води (а.с.39-40). ОСОБА_1 , як споживач, оплату комунальних послуг з постачання холодної води та водовідведення, постачання гарячої води та теплової енергії в гарячій воді проводив несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 30.09.2023 становить 65877,01 грн., що підтверджується взаєморозрахунками з абонентом за період з 01.08.2019 по 30.09.2022 та з 01.08.2022 по 16.10.2023 (а.с. 12,13, 45-52). Вказані розрахунки відповідач не спростував, свого контррозрахунку не надав, клопотань про витребування доказів на його спростування не заявив ні в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції. 02.11.2022 АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» зверталось до відповідача ОСОБА_1 з претензією щодо погашення наявної заборгованості за надані комунальні послуги, однак на таку претензію відповідач не зреагував та заборгованості не погасив (а.с.5). Установивши, що відповідач є споживачем послуг, які надає АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція», суд першої інстанції визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню із останнього за вказаний період на користь позивача, давши належну оцінку відповідним розрахункам, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що відповідач має зобов`язання перед позивачем по оплаті отриманих комунальних послуг і зазначене ним не спростовано. Доводи апелянта щодо відсутності письмових договірних відносин між сторонами спору не слід вважати обґрунтованими, оскільки відповідачем не спростовано факту підключення належного йому на праві власності будинку та вбудованих нежитлових приміщень, що на АДРЕСА_1 до мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання), водопостачання, як і не спростовано факту користування ним протягом вищевказаного періоду наданими позивачем комунальними послугами, відтак, з огляду на ст.7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст.24, 25 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21 серпня 2019 року, факт відсутності належного письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, сам по собі не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг. Матеріали справи також не містять доказів та таких не надано і апелянтом на підтвердження того, що були складені Акти-претензії щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості позивачем комунальних послуг з централізованого опалення чи постачання гарячої та холодної води, водовідведення води у відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. Питання оформлення належним чином договірних відносин між сторонами щодо використання комунікацій, мереж, надання послуг, тощо входить до компетенції та волі обох сторін справи та, по суті, при встановленні факту надання позивачем та отримання відповідачем спірних комунальних послуг, не є таким, що впливає на законність та обґрунтованість рішення суду та при волі та бажанні обох сторін може бути вирішене у передбачений законом спосіб в подальшому. Керуючись ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 05 березня 2026 року. Судді: Я.А. Левик Н.П. Крайник М.М. Шандра