Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 523/27202/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 523/27202/25 Суддя першої інстанції - Аліна С.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Дегтярьової С.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2026 року у справі №523/27202/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеські області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №6316677 від 10 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2026 року позов залишено без задоволення. Обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення про відмову в задоволенні позову прийняте суддею заздалегідь, виключно на емоційному рівні. Суддя підмінила норми КУпАП власними соціальними стереотипами. В її парадигмі водій Tesla у 19 років є винним "автоматично" тому, що "студенти мають їздити на трамваї". Це є проявом упередженості, що несумісно зі здійсненням правосуддя. Крім того, на думку апелянта, суддя не розглядала справу по суті в нарадчій кімнаті. Рішення було заготовлене заздалегідь або ухвалене формально, без жодного правового аналізу. Це є порушенням ст. 243 КАС України (Таємниця нарадчої кімнати). Також, ОСОБА_1 вважає, що у відповідача немає жодного юридичного підтвердження технічної можливості використання приладу в ручному режимі. 02 березня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що суд першої інстанції вірно дослідив обставини справи, висновки суду є обґрунтованими та законними. Рух справи Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрите апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. 02 березня 2026 року надійшов відзив по справі. 03 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 04 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що 10 грудня 2025 року інспектором взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Зверяковим Олександром Сергійовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №6316677. Згідно з постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень за те, що 10 грудня 2025 року о 13:29:06 год у м. Одеса, по вул. Чорноморського козацтва, 80, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Tesla Model Y, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год, чим перевищив встановлене обмеження на 28 км/год. Вищезазначене адміністративне правопорушення зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ТС000752 та підтверджується відеозаписом та роздруківками із вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху, а також відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських №№471212 та 474527 (вказані відеозаписи, засвідчені електронним цифровим підписом, відповідно до вимог ст. 99 КАС України). На роздруківці з файлу лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM ТС000752 чітко зазначено: дату, час та місце здійснення фіксації, дозволена швидкість, з якою може рухатися транспортний засіб 50 км/год; швидкість, з якою рухався транспортний засіб під керуванням позивача 78 км/год; серійний номер лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів ТС000752; номерний знак транспортного засобу, а також інша інформація. Відтак, відповідно до покладених на поліцію завдань, поліцейський відреагував на виявлене ним порушення правил дорожнього руху та, відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», зупинив транспортний засіб «TESLA MODEL Y», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи позивача ознайомлено з його правами згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспекторам письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення. За результатами розгляду адміністративної справи, поліцейським, в порядку ст.ст. 268, 283-284 КУпАП прийняте рішення (постанову) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6316677 від 10 грудня 2025 року, якою прийняв рішення про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 (нуль) копійок. Нормативно-правове обґрунтування Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України). Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП). Положеннями статті 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Частиною першою статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно зі ст.31 Закону України Про "Національну поліцію" поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, зокрема, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису. Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, у тому числі, зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством України. За нормами ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193. Мотиви суду апеляційної інстанції Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що ним при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні. Стосовно доводів апелянта про те, що суддя прийняла рішення виключно на емоційному стані суд зазначає, що у постанові викладені встановлені судом фактичні обставини, наведені посилання на норми матеріального права та докази, зазначено, з яких мотивів суд відхилив доводи позивача. Запитання до позивача по суті скоєння адміністративного правопорушення в залі судового засідання не є підставою для скасування судового рішення. За наявності у позивача сумнівів в дотриманні правил ведення судового засідання, він не позбавлений був можливості відреагувати у встановлений процесуальним законом спосіб. Окрім цього, апелянт вказує, що суддя перебувала у нарадчій кімнаті 39 секунд, а тому, на його думку, суддя не розглядала справу по суті в нарадчій кімнаті. Колегія суддів вважає цей довід необґрунтованим з огляду на те, що закон не встановлює мінімальної тривалості перебування судді в нарадчій кімнаті, а також не пов`язує законність постанови з терміном її ухвалення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що процес вивчення матеріалів, правової оцінки та формування внутрішнього переконання судді відбувається протягом усього судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, заслуховування пояснень та правових позицій сторін. Твердження апелянта про те, що прилад, яким була виміряна швидкість, не можна використовувати у ручному режимі колегія суддів теж відхиляє, оскільки чинне законодавство не містить заборони такого використання. Прилад мав чинну повірку, застосування здійснювалось уповноваженою особою, дані вимірювання зафіксовані належним чином, відсутні докази технічної несправності або порушення порядку використання. Тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» отримав сертифікат відповідності. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/33717, прилад TruCam LTI 20/20 серійний №ТС000752 є придатним до застосування і відповідає необхідним вимогам. Дане свідоцтво чинне до 14 квітня 2026 року. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складений 05.03.2026. Суддя доповідач С.В. Дегтярьова Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв