Постанова 4854 № 420/38127/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38127/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, прийняте у складі суду судді Дубровної В.А. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії № 156050013563 від 21.10.2024 р. з урахуванням довідки про заробітну плату від 27.01.2022 р. № 21 за період роботи з 01.04.1987 р. по 31.08.1991 р., яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування довідок № 20 та № 21 від 16.01.2024 р., виданих Головним управлінням реструктуризації шахт Державного унітарного підприємства донецької народної республіки при розрахунку ОСОБА_1 пенсії. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 07.04.2022 р. із врахуванням заробітної плати згідно довідки про заробітну плату від 27.01.2022 р. № 21 за період роботи з 01.04.1987 р. по 31.08.1991 р., яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», довідок № 20 та № 21 від 16.01.2024 р., виданих Головним управлінням реструктуризації шахт Державного унітарного підприємства донецької народної республіки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050013563 від 21.10.2024 р. про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з підстав не врахування довідки про заробітну плату від 27.01.2022 р. № 21 за період роботи з 01.04.1987 р. по 31.08.1991 р., яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.10.2024 пенсію за віком, з урахуванням довідки про заробітну плазу від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" від 16.01.2024 року № 20 про заробітну плату для здійснення перерахунку його пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" від 16.01.2024 року № 20 про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті неправильно застосував норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підставою для відмови у врахуванні довідки № 21 від 27.01.2022, виданої ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, стало те, що відомості, зазначені у такій довідці, не можуть бути підтверджені первинними документами, оскільки м. Вугледар Донецької області є непідконтрольною територією з 02 жовтня 2024 року, тому відповідач з об`єктивних причин не може здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких видана довідка. В обґрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2019 року по справі №752/21038/16-а. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером з 07.04.2022 р. та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV. 15.10.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії: вид перерахунку "зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000", до якої додав, у т.ч. Довідку від 27.01.2022 № 21 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське №1" 21.10.2024 р. рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050013563 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з огляду на положення ст. 40, пункту 5 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ( далі - Закон), пунктів 2.1., 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі- Порядок № 22-1) та неврахуванням довідки про заробітну плату від 27.01.2022 № 21 за період роботи з 01.04.1987 по 31.08.1991, яка видана ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське №1", оскільки перевірка відповідності заробітної плати, зазначених в довідках, здійснюється на підставі первинних документі (особові рахунки), які не були надані заявником. У змісті позову позивач вказує, що через особистий кабінет веб порталу електронних послуг звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою, в якій просив перерахувати пенсію з урахуванням довідки від 16.01.2024 р. № 20, виданою Головним управлінням реструктуризації шахт (колишня назва: шахта «Мушкетівська»). 28.10.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 29225-27976/Т-02/8-1500/24 повідомило позивача, що пунктом 2.10 Порядку №22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи чи організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Довідки від 16.01.2024 №20, №21, які долучені до звернення, видані підприємством розташованим на території тимчасово непідконтрольній Україні, тому врахувати їх для обчислення пенсії не можливо. Вважаючи рішення відповідача та його бездіяльність у неврахуванні вищевказаних довідок при обчисленні пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату. Крім того, за висновками суду, видача довідки підприємством, розташованим не території тимчасово непідконтрольній Україні не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення/перерахунок пенсії. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-ІV). Частиною 1 статті 8 Закону № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абз. 1 та 5 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Порядок подання та перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватися довідка про заробітну плату до 01 липня 2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідно до п. 2.10 вищевказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, то єдиною підставою для відмови позивачу в перерахунку його пенсії є не врахування відповідачем наданої позивачем довідки про заробітну плату від 27.01.2022 р. № 21 за період роботи з 01.04.1987 р. по 31.08.1991 р., яка видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» у зв`язку з відсутністю первинних документів (особових рахунків) та неможливістю їх перевірки через їх знаходження на непідконтрольній Україні території. Відповідно до наявної у справі копії Довідки від 27.01.2022 № 21 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське №1", то сума заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.1987 по 31.08.1991 становить 0,38239 грн. При цьому, в даній довідці вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок), довідка видана на підставі первинних документів - особових рахунків за 1987-1991 роки, які знаходять за адресою АДРЕСА_1 . ( а.с. 12). При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься у вказаних довідках, матеріали справи не містять. Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Крім того, у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №127/8001/17, від 24.03.2021 року у справі №233/179/17. Щодо посилань апелянта на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року по справі №752/21038/16-а, колегія суддів зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Крім того, підтвердження достовірності даних довідки здійснюється, шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів. Відтак, неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату. При цьому, суд звертає увагу, що відмовляючи позивачу у врахуванні вказаної довідки, відповідач не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідки, тощо. На переконання колегії суддів, той факт, що пенсійний орган не зміг перевірити первинні документи, у зв`язку з відсутністю доступу до архівних документів підприємства на тимчасово окупованій території України, не може бути безумовною підставою для відмови у призначенні/перерахунку пенсії, за умови відсутності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної в довідці. Крім того, як вбачається з листа відповідача від 20.10.2024 за № 29255-27976/Т-02/8-1500/24 на звернення позивача, розміщеного на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, то долучені ним до звернення Довідки від 16.01.2024 № 20, № 21 неможливо врахувати для обчислення пенсії, оскільки видані підприємством, розташованим не території тимчасово непідконтрольній Україні. Відповідно до наявної у справі довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" № 20 від 16.01.2024 року, то дана довідка видана ОСОБА_1 про те, що його заробітна плата для обчислення пенсії за період з серпня 1983 року по березень 1987 року становить 0,00556 грн. Довідка видана на підставі первинних документів особового рахунку № 4349 з 1983 р. по 1987 р, які знаходять в архіві СП « ВВК ЛШ імені Максима Горького», який розташований за адресою Донецьк, вул. Стадіонна б.1. При цьому, довідка Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" № 21 від 16.01.2024 року видана по перейменування підприємства, а саме шахти «Мушкетівська» Донецького виробничого об`єднання з видобутку вугілля, після численних перейменувань та реорганізацій, створено структурний підрозділ «Водовідливний комплекс шахти, що ліквідується Імені Максима Горького» ДУП ДНР «ГУРШ» (СП «ВВК ЛШ імені Максима Горького»). Крім того, довідка Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" від 16.01.2024 № 20 про заробітну плату для обчислення пенсії, видана на підставі первинних документів - особового рахунку № 4349 з 1983 п 1987 роки. Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 4 Закону України від 15.04.2014 р. № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Частиною першою статті 17 вказаного Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна. Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (ч.1 ст. 18 Закону № 1207-VII). Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003 року). Колегія суддів дійшла висновку, що в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, подавши відповідно до законодавства необхідні документи на отримання пенсії за віком, має законні сподівання на своєчасне отримання належно нарахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі. Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2022 року у справі №243/4336/17 зазначив: «Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів". Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать". При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Те, що Пенсійний орган через проведення АТО (антитерористичної операції) позбавлений можливості провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки містять усі необхідні реквізити та відомості». Отже, суд першої інстанції, враховуючи право позивача на соціальний захист, дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо неврахування довідки Державного унітарного підприємства донецької народної республіки "Головне управління реструктуризації шахт" від 16.01.2024 року № 20 про заробітну плату для здійснення перерахунку пенсії позивача. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О.В. Джабурія Суддя: Н.В. Вербицька