Постанова Київський апеляційний суд № 357/3886/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 357/3886/25 Головуючий у суді першої інстанції - Озадовський Р.Ю. Номер провадження № 33/824/1723/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Коваленко Юлією Вікторівною, та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року у справі № 357/3886/25 щодо притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, за нововиявленими обставинами,- ВСТАНОВИВ: Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. 28 листопада 2025 року на адресу районного суду надійшла заява від захисника ОСОБА_2 - Коваленко Ю.О. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року у справі № 357/3886/25. Заява мотивована тим, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП була прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №274722 від 18 березня 2025 року та постанови про закриття кримінального провадження №12025111030000120 від 28 лютого 2025 року. Враховуючи, що постанова про закриття кримінального провадження №12025111030000120 від 28 лютого 2025 року була скасована 25 листопада 2025 року Білоцерківською окружною прокуратурою як незаконна, тому ОСОБА_1 вважав, що виникли нові обставини для перегляду судового рішення у справі №357/3886/25 та просив скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року у справі №357/3886/25 за нововиявленими обставинами - відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_2 - Коваленко Ю.О. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав відсутності порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення районний суд не давав оцінки факту існування самих нововиявлених обставин. Разом з тим, вважає, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області прийшов до помилкового висновку про неможливість застосування норм КПК України за аналогією закону та про відсутність повноважень у місцевого суду переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у даній категорії справ. 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року. Доводи вказаної апеляційної скарги тотожні до доводів, викладених у апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 - Коваленко Ю.О. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційних скаргах, суд вважає, що такі апеляційні скарги не підлягають розгляду і повертаються особам, які їх подали, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів. У зв`язку з цим, главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників провадження. Статтею 294 КУпАП передбачена можливість перегляду постанови суду у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку. Главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Кодекс України про адміністративні правопорушення не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає процедуру оскарження судових рішень. Встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні Коваленко Юлія Вікторівна не скористалися правом на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року. Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Виходячи зі змісту зазначеної статті, в апеляційному порядку може бути оскаржена лише постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене цією нормою. Постанова суду про залишення без задоволення заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами у справах про адміністративні правопорушення не входить до переліку таких постанов. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015, положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 цього Кодексу, про закриття справи. Вказаним рішенням Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 наведений перелік постанов у справі про адміністративне правопорушення, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. В той же час, ОСОБА_1 та його захисник Коваленко Ю.О. оскаржують постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року, якою було залишено без задоволення заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду першої інстанції, яка оскарженню не підлягає. У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру. Слід зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У рішенні по справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (заява № 23436/03), ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Коваленко Ю.О. подано на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2025 року, яка не може бути предметом апеляційного оскарження, її прийняття до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому вказані апеляційні скарги підлягають поверненню особам, які їх подали. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Коваленко Юлією Вікторівною, та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2026 року повернути особам, які їх подали. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський