Постанова 4857 № 307/4225/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 307/4225/25 пров. № А/857/1255/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Пліша М.А., за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року, прийняте суддею Ніточко В.В. о 16 годині 03 хвилині, у м. Тячів, у справі № 307/4225/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, в с т а н о в и в : 29.10.2025, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК та СП, відповідач) про скасування постанови № 2440 від 25 червня 2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на нього накладено штраф в розмірі 17 000 гривень. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 поновлено позивачу строк звернення до суду. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп., як помилково сплачений, повернуто позивачу. Суд виходив з того, що ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 560 від 16 травня 2024 та абз.3 пп.10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (в редакції станом на 17 липня 2024), визначено способи, якими військовозобов`язані зобов`язані уточнити протягом встановленого строку свої персональні дані, а саме, через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу. Згідно ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином правопорушення, вчинене позивачем за ч.3 ст. 210 КУпАП виявлено 25 червня 2025, тобто адміністративне стягнення накладено в строки, визначені ст. 38 КУпАП, а тому, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з якої, із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить таке скасувати та задовільнити позовні вимоги. Обґрунтування вимог полягає в тому, що суд помилково прийшов до висновку, що оспорена постанова винесена в межах строків, передбачених ч.7 ст.38 КУпАП. Є помилковими висновки суду, що вказана постанова є законною без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також, розгляд справи проведено без позивача та за відсутності його належного повідомлення. При розгляді справи судом не забезпечено виконання вимог ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП та не застосував ст. 247 КУпАП для закриття провадження. Відзиву стороною відповідача на апеляційну скаргу подано не було, однак подібне не позбавляє можливості розглянути справу по суті. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно протоколу № 2440 від 25 червня 2025 про адміністративне правопорушення, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25 червня 2025 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов`язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.1 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та п.22 постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, вчинено в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривен. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024, дата виявлення 25 червня 2025. Даний протокол підписаний позивачем, та у ньому міститься прохання позивача розглянути справу без нього. Із оспореної постанови за № 2440 від 25 червня 2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відомо, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов`язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.1 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та п.22 постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024, дата виявлення 25 червня 2025. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства. Із постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 14 жовтня 2025 відомо, що головним державним виконавцем Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 при примусовому виконанні постановим № 2440 від 25 червня 2025. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступної законодавчої бази. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі як і раніше - КУпАП). В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах. Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених, зокрема, у ст. 234-2 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Згідно Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 воєнний стан, який триває і по теперішній час. Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Згідно пп. 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: - у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, тобто протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11 квітня 2024. Це правопорушення вчинене позивачем після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, при цьому саме з вказаної дати у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. Приміткою у статті 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Суд враховує, що примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку на що покликається апелянт, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач. Отже, позивач, проігнорував виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним з визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим порушив норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Колегія суддів зазначає, що розглядаючи скаргу (позов) на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити, серед іншого, чи не сплив строк давності для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так, законодавчо встановлені строки накладення адміністративного стягнення в силу ст. 38 КУпАП підлягають обчисленню з дати його безпосереднього виявлення (при триваючому правопорушенні). Згідно ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. З матеріалів справи вбачається, що вчинене позивачем адмінправопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП виявлено 25 червня 2025 та цим же числом датована оспорена постанова, відповідно адміністративне стягнення накладено в строки, визначені ст. 38 КУпАП. Не знайшли свого підтвердження покликання апелянта про відсутність протоколу та належного виклику на розгляд адміністративних матеріалів, позаяк протокол за №2440 від 25 червня 2025 наявний у матеріалах справи (а.с. 47-48), а також у протоколі значиться прохання розглянути справу без позивача, що підтверджено підписом останнього та в ході судового розгляду не спростовано. Інші доводи наведені у апеляційній скарзі на правильність висновків суду не впливають тому суд детального аналізу таким не надає. Отже, спірну постанову прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позову, тому апеляційна скаргу позитивному вирішенню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року у справі № 307/4225/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук М.А. Пліш Повне судове рішення складено 03.03.26