Постанова 4857 № 380/28883/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/28883/23 пров. № А/857/2855/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., за участю секретаря Єршової Ю.С., представника апелянта Павліш О.Р., представників позивача Недашківська М.В., Бражник Ж.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Грень Н.М.) у справі № 380/28883/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТРОНІКС ТзОВ» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової перевірки Товариства з питань дотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій з контрагентами нерезидентами Fiextronics International Kft (Республіка Угорщина) та Express Cargo Forwarding Limitet (Велика Британія) за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 складено акт №691/33-00-23-01/32221224 від 13.10.2023, на підставі висновків якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стверджує про дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України під час відбору зіставних юридичних осіб для розрахунку діапазонів рентабельності та встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Посилаючись на пункт 52-2 підрозділу 1- розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вказує про протиправність видання наказу та проведення перевірки під час дії мораторію, наслідком чого є незаконність такої перевірки і прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується усталеною судовою практику і правовою позицією Верховного Суду з цього питання. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 позов задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 рішення Львівського кружного адміністративного суду від 16.05.2024 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 30.04.2025 рішення Львівського кружного адміністративного суду від 16.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції виснував, що ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам контролюючого органу щодо наявності правових підстав для проведення перевірки платника податків. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що призначена та проведена податковим органом на підставі Постанови від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» документальна позапланова перевірка, за наслідком якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01, відбулася з порушенням вимог Податкового кодексу, що, за послідовно сформованою позицією Верховного Суду, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування такого податкового повідомлення-рішення. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що правова позиція суду у оскаржуваному судовому рішенні сформована всупереч правовій позиції Верховного Суду у даній справі, побудована знову виключно на компіляції аргументів позивача, що свідчить про поверхневий, однобічний підхід до справи. Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представники позивача, заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали пояснення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що Господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флекстронікс ТзОВ» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням коду ЄДРПОУ 32221224. Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків видано наказ від 29.06.2021 №75 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Завод «Флекстронікс ТзОВ» код ЄДРПОУ 32221224», направлено запит про надання інформації від 26.06.2021 вих. №2031/6/33-00-25, видано направлення від 31.06.2021 №128/33-00-25 та №129/33-00-25. Копію наказу від 29.06.2021 №75 вручено головному бухгалтеру заводу та ознайомлено з направленнями на проведення перевірки під розписку. Перевірку було зупинено на підставі наказу від 24.02.2022 та поновлено на підставі відповідного наказу від 14.12.2022 №146. Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків з 30.06.2021 по 13.10.2023 була проведена документальна позапланова перевірка з питань дотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій з контрагентами нерезидентами Fiextronics International Kft (Республіка Угорщина) та Express Cargo Forwarding Limitet (Велика Британія) за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 24.07.2023 №494/33-00-07-01/00382154. Як слідує з акту, проведеною перевіркою встановлено порушення ГТ ТзОВ «Флекстронікс ТзОВ» вимог п.п.39.1.1 та п.п. 39.1.3 п.39.1, п.п. 39.2.2.2 п.п. 39.2.2 п.39.2, п.п. 39.3.2.3 та п.п.39.3.2.9 п.39.3.2 п.39.3 ст.39, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134,п.п.140.4.2 п.140.4, п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України в редакції, що діяла під час здійснення контрольованих операцій у 2017-2018 роках), в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 70 510 236 грн та за 2018 рік на суму 150 805 352 грн ( в тому числі від`ємне значення об`єкта оподаткування 2017 року - 70 510 236 грн). На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017-2018 роки в сумі 150 805 353,00 грн. Вважаючи протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 статті 86 ПК України). Так, як зазначив суд першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01 є предметом оскарження у справі з підстав протиправності, зокрема з підстав невиконання податковим органом вимог Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки та її призначення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» №89 від 03.02.2021 всупереч чинному мораторію на проведення перевірок. Суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання. Таким чином зміст окреслених висновків дає суду підстави вважати, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. Відтак, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу. За таких обставин, враховуючи посилання позивача на протиправне проведення контролюючим органом перевірки позивача, а саме у період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд переходить до встановлення обставин чи належить проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 року № 89 до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень у відповідній частині, прийнятих згідно із такими висновками. 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим. 29.05.2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відтак, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними. Разом з цим, 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Су першої інстанції правильно зауважив, що Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 Верховний Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. У постанові від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням. Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28.12.2022 року у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 року у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Відтак,

позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України є сформованою та усталеною. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що мораторій на проведення перевірок на підставі п.п.78.1.16 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу діяв з 18.03.2020 по 25.11.2022, тобто у зв`язку із набранням чинності Законом України від 03.11.2022 №2719-ІХ, яким було внесено зміни до п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу та дозволено проведення перевірок з підстав трансферного ціноутворення у зв`язку з отриманням звіту про контрольовані операції. Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку Господарського товариства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флекстронікс ТзОВ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України. Оскільки, призначена та проведена податковим органом на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» №89 від 03.02.2021 документальна позапланова перевірка, за наслідком якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2023 №942/33-00-23-01, відбулася з порушенням вимог Податкового кодексу, то за послідовно сформованою позицією Верховного Суду, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Крім цього, потрібно зазначити, що суд першої інстанції не тільки не проігнорував вказівки Верховного Суду, як зазначає апелянт, а навпаки ретельно їх проаналізував та застосував у своєму рішенні. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 380/28883/23 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 04 березня 2026 року