Постанова 4856 № 560/20820/25
від 04.03.2026 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/20820/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 04 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №71989042 від 18.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18 грудня 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справи №560/11156/22 позов ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсії з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Хмельницький окружний адміністративний суд 29.05.2023 видав виконавчий лист у справі № 560/11156/22. Так, 09.06.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мігдальським П.П. відкрито виконавче провадження та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом 30.07.2025 винесена вимога державного виконавця в якій зобов`язано пенсійний орган до 11.08.2025 виконати рішення суду у справі №560/11156/22 від 29.05.2023 в порядок та у в спосіб, що визначений виконавчим документом. 30.07.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мігдальським П.П. винесено акт в якому зазначено, що рішення суду №560/11156/22 станом на 12.08.2025 не виконано, будь-яких документів які б свідчили про повне виконання рішення суду не надходило. Крім того, пенсійним органом зазначено, що рішенням суду від 01.12.2022 у справі №560/11156/22 не покладено зобов`язань щодо проведення в подальшому перахунку пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром. У зв`язку із невиконанням рішення суду боржником, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальським П.П. 12.08.2025 винесено постанову ВП № 71989042 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. 25.09.2025 рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/14927/25 у задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за №71989042 від 12.08.2025 відмовлено. 30.09.2025 головним державним виконавцем направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11156/22 з наданням підтверджуючих документів. 29.10.2025 на адресу відділу надійшла відповідь боржника на вимогу державного виконавця від 30.09.2025 згідно якої встановлено те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11156/22 не виконано. Станом на 18.11.2025 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду за №560/11156/22 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про, що складено акт. 18.11.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Мігдальським П.П. винесено постанову про накладення штрафу від 18.11.2025 у розмірі 10200,00 грн. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404). При цьому, ст. 75 Закону №1404 передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404). Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2025 по справі №560/14927/25 встановлена правомірність постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/111562/22. У подальшому будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11156/22 ГУ ПФУ в Хмельницькій області не надано. За таких обставин, державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на ГУ ПФУ в Хмельницькій області штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв в межах та на підставі закону, а відтак відсутні підстави для її скасування. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. . Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.