Постанова 4854 № 513/891/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 513/891/25 Головуючий в 1 інстанції: Миргород В.С. Дата і місце ухвалення 12.11.2025р., м. Сарата П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Тарновецького І.І., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 12 листопада 2025 р. у справі №513/891/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив, визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1254/3663 від 10.06.2025р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України та закриття провадження у справі. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 12 листопада 2025 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами відповідача щодо неоновлення ним облікових даних, не надав належної оцінки наявним у справі доказам та поклав в основу рішення неналежні та недопустимі докази. Крім того, на його думку, судом не враховано обставини щодо дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності. Також апелянт зазначає про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема щодо належного повідомлення про дату та час розгляду справи та забезпечення права на захист, що, на його переконання, є підставою для скасування оскаржуваного рішення. ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІ категорії рядового складу, військове звання солдат, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 09 червня 2025 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №1946, відповідно до якого військовозобов`язаний в умовах особливого періоду у передбачений законом строк, не уточнив облікові дані протягом 60 днів з дня набрання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», чим порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 10 червня 2025 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову № 1254/3663 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн. Не погодившись із правомірністю зазначеної вище постанови, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи військовозобов`язаним, у встановлений законом строк не уточнив свої облікові дані, а належних і допустимих доказів їх оновлення суду не надав, у зв`язку з чим дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята уповноваженою особою в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у діях позивача наявний, а підстави для задоволення позову відсутні. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП. Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до частини 1 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 210-1 КУпАП). Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію». 24.02.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час. Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 інкримінують порушення вимог військового законодавства за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). З цього приводу колегія суддів виходить з такого. 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (далі - Закон №3633-IX), згідно якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: - у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); - у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). З наявної у справі копії облікової картки з АІТС ЄДРПВР «Оберіг» вбачається, що 24.03.2025р. ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сарата), з 09.06.2025 р. перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 13.06.2025р. перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сарата). Судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Водночас, у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає, що уточнював відповідні дані 23.08.2024р. проте не може надати відповідні докази, оскільки така інформація перебуває у володінні відповідача як суб`єкта владних повноважень. При цьому обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. Разом з цим, відповідно до примітки статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Тобто, законодавець чітко визначив умову, за якої, зокрема, положення статті 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме: за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Отже, накладення штрафу без перевірки можливості отримання відповідних відомостей шляхом електронної інформаційної взаємодії суперечить принципу законності та не відповідає вимогам статті 19 Конституції України. На думку колегії суддів, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно суб`єктом владних повноважень шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими органами. З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку примітки до статті 210 КУпАП та дійшов помилкового висновку про законність спірної постанови. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (у розумінні примітки до статті 210 КУпАП). Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, згідно зі статтею 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки: "Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення". Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи, про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: "Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу". Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні у справі матеріали не містять доказів сповіщення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. За правилами пункту 3 частини 1 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Отже, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування постанови №1254/3663 від 10.06.2025р. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення. Щодо розподілу судових витрат, слід указати таке. Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як свідчать обставини справи, позивачем за подання позову та апеляційної скарги сплачено судовий збір на загальну суму 1514 грн (605,60 грн - 1 інстанція та 908,40 грн - 2 інстанція). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути суму судового збору на користь позивача за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1514 грн. Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Саратського районного суду Одеської області від 12 листопада 2025 р. - скасувати, та хвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити. Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1254/3663 від 10.06.2025р. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1514 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та є остаточною. Головуючий: І.І. Тарновецький Судді: А.В. Бойко О.А. Шевчук