LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824367/2716/21

від 25.02.2026 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/2716/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2224/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ішуніної Л.М.,- встановив: Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 4 000 грн 00 коп. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 14 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 290 грн 56 коп. Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року змінено в частині розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме: зменшено тверду грошову суму з 4 000 грн 00 коп. до 2 000 грн 00 коп. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 7 000 грн 00 коп. Здійснено перерозподіл судових витрат, змінивши рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині судових витрат, які підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь держави шляхом зменшення судового збору з 290 грн 56 коп. до 145 грн 28 коп. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поворот виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року в частині стягнення із заявника на користь ОСОБА_2 понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп. та стягнути із ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 000 грн 00 коп. в порядку повороту виконання додаткової постанови суду. Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 вказувала на те, що постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року скасовано, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року залишено в силі. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року названу заяву задоволено. Допущено поворот виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 367/2716/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 7 000 грн 00 коп. В порядку повороту виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 367/2716/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000 грн 00 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 28 липня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу суду, якою відмовити у задоволенні вимог заяви про поворот виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечив щодо доводів апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із обґрунтованості її вимог, враховуючи винесення 27 листопада 2024 року Верховним Судом постанови про скасування додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Встановлено, що Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 4 000 грн 00 коп. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 14 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 290 грн 56 коп. Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року змінено в частині розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зменшено тверду грошову суму з 4 000 грн 00 коп. до 2 000 грн 00 коп. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 7 000 грн 00 коп. Здійснено перерозподіл судових витрат, змінивши рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині судових витрат, які підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь держави шляхом зменшення судового збору з 290 грн 56 коп. до 145 грн 28 коп. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поворот виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року в частині стягнення із заявника на користь ОСОБА_2 понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп. та стягнути із ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 000 грн 00 коп. в порядку повороту виконання додаткової постанови суду. ОСОБА_1 вказувала на те, що вона добровільно виконала вимоги додаткової постанови Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року, що підтверджується банківською квитанцією № М5К9-АВКР-9В5Р-СН41 від 16 серпня 2024 року. Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року скасовано, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року залишено в силі. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила допустити поворот виконання додаткової постанови суду від 07 серпня 2024 року. Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення. Так,поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Враховуючи, що додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року (на підставі якої стягнуто із заявника витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.) скасованопостановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року, відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимог заяви про поворот виконання рішення суду. З метою поновлення порушених майнових прав ОСОБА_1 , які виникли внаслідок виконання скасованої додаткової постанови суду та враховуючи імперативні приписи процесуального закону щодо необхідності повороту виконання у подібних випадках, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 7 000 грн 00 коп. Доводи апеляційної скарги про те, що згідно долученої до матеріалів справи копії квитанції про сплату грошових коштів у розмірі 7 000 грн 00 коп. платником зазначено третю особу, колегія суддів відхиляє, оскільки у призначенні платежу зазначено: «оплата за ОСОБА_1 , згідно постанови суду від 07 серпня 2024 року, справа № 367/2716/21, судові витрати ОСОБА_2 ». Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 не заперечував факту отримання вказаних грошових коштів. ОСОБА_2 необґрунтовано вважає, що долучена до матеріалів справи копія квитанції не підтверджує виконання боржником додаткової постанови суду через зазначення платником іншої особи, оскільки у даному випадку вирішальним є встановлення факту надходження грошових коштів на рахунок стягувача та дослідження призначення такого платежу. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 28 липня 2025 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 02 березня 2026 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»