Постанова Київський апеляційний суд № 754/19459/25

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2026 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткаленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Коркмазової В.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 04.11.2025 року о 19 год 37 хв по вул. Братиславського, 12 в м. Києві керував автомобілем марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосування спеціального приладу «Drager Alkotest 6820», за результатами якого вміст алкоголю у повітрі, яке видихав ОСОБА_1 , становив 2,13 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 (а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, 04.11.2025 року о 19 год 37 хв по вул. Братиславського, 12 в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в другій смузі попутного напрямку руху, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коркмазова В.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року - скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказала, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, в повній мірі не вивчивши матеріали та її обставини. Зазначає, що під час оголошення підозри щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння патрульними поліцейськими взагалі не роз`яснено його прав, тобто працівником поліції на виконано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не запропоновано пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я. Щодо порушення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння вказує, що інспектором не було проведено контрольну перевірку роботи спеціального технічного приладу, а також не знаходить свого відображення у відеозаписі з бодікамери інспектора. Звертає увагу суду, що не відповідають вимогам об`єктивності, а отже не можуть вважатися доказами наявні у матеріалах справи пояснення потерпілої сторони ОСОБА_2 , залученого його, як свідка у даній справі. Однак незалежного (другого) свідка у дану справу інспектором залучено не було. Також наголошує на тому, що відеозапис з бодікамери патрульного не можна вважати належним допустимим доказом, оскільки він не є безперервним, що суперечить вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 року. Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткаленко А.В., яка підтримала апеляційну скаргу, її пояснення та відповіді на запитання суду, з урахуванням думки захисника частково передослідивши письмові матеріали справи та відеозапис який стосувався обставин вчинення адміністративного правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав. Насамперед, суд з`ясував питання у захисника щодо участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на що адвокат Ткаленко А.В. повідомила, що ОСОБА_1 обізнаний про день, час і місце розгляду його апеляційної скарги і не бажає безпосередньо приймати участь в судовому засіданні довіряючи права захисту адвокату. Щодо виклику у судове засідання прокурора, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, він не збирає нових доказів, а лише частково, з урахуванням думки захисника, передосліджує вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, і відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Захисник Ткаленко А.В. вважала за можливе розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні і клопотань про виклик прокурора до судового засідання не заявляла. До Київського апеляційного суду у даній справі надійшов лист Деснянської окружної прокуратури міста Києва за вх. № 15222 від 09.02.2026 року (а.с.49-51), в якому прокуратура зазначила, що відсутність законодавчого регулювання унеможливлює участь прокурора у розгляді даної справи. Крім того, у аналогічних справах Київська міська прокуратура направляла ряд листів з ідентичним змістом, зокрема лист № 23-153вих-22 від 17.11.2022 року, у яких вказувала, що законодавством України прокуратуру не наділено повноваженнями щодо підтримання обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, таким чином участь прокурора у розгляді такої категорії справ законом не передбачена та буде виходити за межі повноважень органів прокуратури. Вказану позицію Київська міська прокуратура просить враховувати при розгляді аналогічних справ (а. с. 52-53). З апеляційної скарги встановлено, що сторона захисту оскаржує постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року, лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновки суду першої інстанції про винуватість останнього за ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються. Незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503509 від 04.11.2025 (а.с. 2-3), підтверджуються також наявними у справі та передослідженими, з урахуванням думки захисника під час розгляду апеляційної скарги, доказами, а саме: карткою обліку адміністративного правопорушення від 04.11.2025 (а.с. 4); роздруківкою з приладу "Drager Alcotest 6820" результат якого показав 2,13 проміле (а.с.8), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 9) направленням на огляд водія транспортного засобу від 04.11.2025 (а.с. 10), поясненнями (а.с. 13), долученим до протоколу диском з відеозаписом на якому зафіксовані обставини по справі (а.с. 17). Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками судді, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Приписами ст. 245 КУпАП вказано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Посилання в апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння є безпідставними та повністю спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 було продемонстровано упакований мундштук та надано йому на перевірку його герметичності. Також, не відповідають дійсності і твердження, що поліцейський не проводив контрольний забір повітря (20:50 година на відеозаписі). Відтак, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 під час огляду за допомогою технічного приладу «Drager» 6820 своїх заперечень проти умов експлуатації зазначеного приладу, не висловлював. За таких обставин, суд відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині порушення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема, про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у відповідному медичному закладі охорони здоров`я, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» та не заперечував щодо результатів проведеного поліцейським огляду, що додатково підтверджується підписами ОСОБА_1 про згоду з результатами огляду у роздрукованому чеку та акті огляду на стан сп`яніння. Крім того, доводи апелянта про недотримання працівниками патрульної поліції вимог ст. 266 КУпАП та п. 9 Інструкції № 1452/735, оскільки йому не були роз`яснені його права - не заслуговують на увагу. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503509 від 04 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснені права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення. Між тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Враховуючи вищевикладене, постанова Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коркмазової Вікторії Артуровни - залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов Справа № 754/19459/25 Апеляційне провадження № 33/824/845/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Суддя у першій інстанції - Шмигельський Д.І. Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.