Постанова Одеський апеляційний суд № 521/15696/25

Номер провадження: 33/813/2048/25 Номер справи місцевого суду: 521/15696/25 Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.11.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Стецюка Сергія Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського (Малиновського) районного суду м. Одеси від 22.09.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №431231 від 22 серпня 2025 рокувстановлено, що 22 серпня 2025 року о 21 годині 37 хвилин у м. Одесі по вул. Генерала Цветаєва, 22 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою Drager Alkotest ARLM 0410, тест 2263, результат позитивний 1,18% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Стецюк С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хаджибейського (Малиновського) районного суду м. Одеси від 22.09.2025 року, прийняти провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 є незаконним, без повного з`ясування обставин вказаної події, а дії працівників поліції є упередженими, обставини по факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння не підтверджені належними та допустимими доказами. Посилаючись на наявний відеозапис в матеріалах справи вважали: - що не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 22.08.2025 року, о 21-37 години у м.Одесі, вул. Геннадія Афанасьєва, 22; - поліцейськими не складено адміністративний протокол за зазначене адміністративне порушення за першопричину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , як не працююча лампочка номерного знаку транспортного засобу, - не зазначена у адміністративному протоколі та на відео записі марка та державний номерний знак транспортного засобу, у якому перебував під час його перевірки ОСОБА_1 ; - при перевірці на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 сім разів дув у трубку Алкотест Драгера 7510, що вважали порушеннями з боку поліцейських під час обстеження ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння; - при перевірці на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не було пред`явлено показання Алкотест Драгер 7510, що зафіксовано на відео записі; - поліцейські попередили ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом проте не дочекалися приїзду тверезого водія та їхали з місця складання протоколу; - у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, без зазначення ознак цього сп`яніння, які мають шість загальновідомих ознак; - другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поліцейським не був вручений; - акт огляду на алкогольне сп`яніння та направлення до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не зафіксовано на відео записі, у зв`язку з чим повинні були бути складені у присутності двох свідків, що не було поліцейськими зроблено. Крім того, вважали, що судом першої інстанції помилково не прийнята до уваги постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N? 536/1703/17, яким зроблено правовий висновок, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Явка в судове засідання Сторона захисту була повідомлена про час, дату та місце судового засідання належним чином, в судове засідання ніхто не з`явився, що не заважає апеляційному перегляду справи, у зв`зку з чим апеляційний суд вирішив розглянути апеляційну скаргу без участі сторін. Позиція апеляційного суду Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно результату газоаналізатору «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410» вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 1,18 проміле. У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410», з якої вбачається, що останнє калібрування було 10.07.2025 року. Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 .. Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння позитивний 1,18 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Як слідує з матеріалів справи, зокрема відеозапису з відеокамери поліцейського, незгоду з результатами огляду, проведеного поліцейським, та вимоги провести огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не заявляв. Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №431231 від 22 серпня 2025 року; - відеозаписами з портативного відеореєстратора №453746 та 471491; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410», тест 2263, результат позитивний 1,18 проміле. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2025 року о 21 годині 37 хвилин у м. Одесі по вул. Генерала Цветаєва, 22 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою Drager Alkotest ARLM 0410, тест 2263, результат позитивний 1,18% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510 ARLM 0410» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний 1,18 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими з підстав керування останнім автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з порушенням ПДР України, а саме останній керуючи автомобілем з технічною несправністю у вигляді непрацюючої лампочки освітлення номерного знаку, що відображається за сукупністю наявних фактів: вищевказаний автомобіль припаркований уздовж правого краю узбіччя, двигун вищевказаного автомобілю знаходиться увімкненому стані, крім ОСОБА_1 у вищевказаному транспортному засобі немає, а також ОСОБА_1 на запитання поліцейського, куди він їхав, відповів, що їхав у магазин, після чого між ним та поліцейськими триває спілкування, в ході якого поліцейськими було з`ясовано, що в останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння через, що поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, під час огляду пакування мундштука заперечень від ОСОБА_1 не надійшло, надалі ОСОБА_1 , мав сім спроб проходження такого тесту, через те, що не дотримувався рекомендацій поліцейських, щодо правильності задувки та пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння, на місці його зупинки, за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510ARLM 0410» та виявлено позитивний результат 1,18 проміле, про що поліцейськими було повідомлено останньому, що такий результат вважається як перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 жодних заперечень з результатом тесту газоаналізатора Драгер не висував, про проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі жодних клопотань не заявляв . Після чого ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, ознайомлено ОСОБА_1 з матеріалами адміністративної справи , повідомлено про дату судового розгляду в Хаджибейському районному суді м. Одеси , про що ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис без зауважень. Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 є незаконним, без повного з`ясування обставин вказаної події, а дії працівників поліції є упередженими, обставини по факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння не підтверджені належними та допустимими доказами, апеляційний суд вважає не слушними так як з встановлених судом першої інстанції скаржником обставин та наявних доказів в обґрунтування вини ОСОБА_1 не спростовано належними та допустимими доказами, зокрема доказами оскарження дій поліцейських у встановленому законом порядку. Стосовно доводів апеляційної скарги, що не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважає необґрунтованим та таким, що суперечить зафіксованим на боді-камери поліцейських обставин адміністративного правопорушення, а саме з відеозапису чітко вбачається що ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими з підстав керування останнім автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з порушенням ПДР України, а саме останній керуючи автомобілем з технічною несправністю у вигляді непрацюючої лампочки освітлення номерного знаку, що відображається за сукупністю наявних фактів: вищевказаний автомобіль припаркований уздовж правого краю узбіччя, двигун вищевказаного автомобілю знаходиться увімкненому стані, крім ОСОБА_1 у вищевказаному транспортному засобі немає, а також ОСОБА_1 на запитання поліцейського, куди він їхав, відповів, що їхав у магазин, що не спростовано стороною захисту належним чином. Щодо доводів апеляційної скарги, що у адміністративному протоколі та на відеозаписі не зазначено марку та державний номерний знак транспортного засобу, у якому перебував під час його ОСОБА_3 , спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, так як в порядковій графі під номером 6 «Транспортний засіб (марка, модель, номерний знак належність) зазначено «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належність ОСОБА_4 , з огляду на таке доводи в цій частині не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги , стосовно дій/бездіяльності поліцейських, а саме: - поліцейськими не складено адміністративний протокол за зазначене адміністративне порушення за першопричину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , як не працююча лампочка номерного знаку транспортного засобу; - при перевірці на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 сім разів дув у трубку Алкотест Драгера 7510, що вважали порушеннями з боку поліцейських під час обстеження ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння; - при перевірці на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не було пред`явлено показання Алкотест Драгер 7510, що зафіксовано на відео записі; - поліцейські попередили ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом проте не дочекалися приїзду тверезого водія та їхали з місця складання протоколу; - у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, без зазначення ознак цього сп`яніння, які мають шість загальновідомих ознак; - другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поліцейським не був вручений; - акт огляду на алкогольне сп`яніння та направлення до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не зафіксовано на відео записі, у зв`язку з чим повинні були бути складені у присутності двох свідків, що не було поліцейськими зроблено, є необґрунтованими з огляду на наступне. Стороною захисту не долучено до матеріалів справи доказів оскарження дій поліцейських у встановленому законом порядку, що позбавляє можливості апеляційному суду надати належної правової оцінки зазначеним твердженням скаржника, а тому їх слід залишити без задоволення. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції помилково не прийнята до уваги постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17, за результатом апеляційного перегляду не встановлено обставин, які б дали змогу застосувати її, та на даній стадії, з урахуванням наявних доказів у справі така практика не є релевантною. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає що доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, не встановлено належних та допустимих доказів у справі, що як наслідок призвело до ухвалення незаконного рішення є необґрунтованими належними та допустимими доказами, наявних у справі доказів не спростовано належним чином. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Стецюка Сергія Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Хаджибейського (Малиновського) районного суду м. Одеси від 22.09.2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький