Постанова Київський апеляційний суд № 759/23654/20

справа № 759/23654/20 головуючий у суді І інстанції П`ятничук І.В. провадження № 22-ц/824/6095/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 25 лютого 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Надточий К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року про призначення експертизи, постановлену під головуванням судді П`ятничук І.В. у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Рогізнянська сільська рада Володарського району, про визнання заповіту недійсним,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Рогізнянська сільська рада Володарського району, про визнання заповіту недійсним призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: - Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 у графі для підпису на заповіті від 22 листопада 2001 року, посвідчений Рогізнянською сільською радою Володарського району за номером в реєстрі нотаріальних дій № 70 номер у спадковому реєстрі 40097077 ОСОБА_5 чи іншою особою ? В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив в чому полягає необґрунтованість висновку експерта, або те, яким чином висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі порушив положення статей 103, 109, 110, 113 ЦПК України та при вирішенні питання про призначення повторної експертизи не надав рівної можливості учасникам справи запропонувати експертну установу, надати суду питання та надати власні пояснення щодо необхідності призначення повторної експертизи у справі, чим порушив ст. 2, 12 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права на які вказує відповідач, повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва призначено судову почеркознавчу експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз відповідно до ухвали від 01 лютого 2024 року. 30 жовтня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва було повернуто вищезазначену цивільну справу разом з висновком за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 17 жовтня 2025 року № 5158/25-32. Згідно цього висновку експерта: 1.Вирішити питання «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 у графі для підпису на заповіті від 22.11.2001 року, посвідчений Рогізнянською сільською радою Володарського району за номером в реєстрі нотаріальних дій № 70 номер у спадковому реєстрі 40097077 ОСОБА_5 чи іншою особою ?» не виявилось можливим з причин викладених у пункті 2 дослідницької частини. Не погодившись з таким висновком, представником позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення по даній справі комісійної судової почеркознавчої експертизи проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, оскільки у висновку № 5158/25-32 від 17 жовтня 2025 року містяться суперечності, що унеможливлює прийняття судом рішення. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року призначено у справі комісійну судову почеркознавчо-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено теж саме питання. Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що є доцільним призначення по справі комісійної судової почеркознавчої експертизи для вирішення питань, які мають істотне значення для вирішення даного позову по суті. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Відповідно до частини першої стаття 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України). Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц). Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14). Як вбачається з висновку експерта, встановити походження вказаних розбіжностей ознак (чи є вони варіантами підписного почерку ОСОБА_5 , що не проявилися у наданих зразках, або чи з`явилися внаслідок виконання цього почеркового об`єкта не ОСОБА_5 , а іншою особою) експерт не зміг через відсутність в розпорядженні експерта достатньої кількості достовірних вільних зразків почерку ОСОБА_5 , зокрема наближених за часом виконання до досліджуваного документа. Щодо виявлених збіжностей ознак, то вони не утворюють сукупності, що індивідуалізує підписний почерк певної особи, та за наявності вказаних розбіжностей ознак не є достатніми не тільки для категоричного, а й навіть для ймовірного позитивного висновку про тотожність. По вказаним причинам встановити, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 у заповіті від 22.11.2001, посвідченому Рогізнянською сільською радою Володарського району Київської області, зареєстрованому в реєстрі за №70, ОСОБА_5 чи іншою особою, не виявилося можливим. Отже, вищевказаний висновок експерта не містить відповіді на поставлене судом питання щодо предмету дослідження, на що обґрунтовано посилається позивач. Вважаючи, що підпис в заповіті виконаний не ОСОБА_5 позивач просив суд призначити комісійну судово почеркознавчу експертизу, яка є необхідною для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскільки учасник справи, який заявив клопотання про призначення у справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи, вважає, що проведення такої експертизи необхідне для підтвердження обставин на які він посилається у своєму позові, враховуючи принцип змагальності сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно положень ст. 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. З огляду на викладене, наведені вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду не мотивована не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність призначення у справі комісійної судової почеркознавчої експертизи з огляду на неповноту висновку експерта від 17 жовтня 2025 року. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 27 лютого 2026 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.