Постанова 4856 № 560/12514/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/12514/24 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 02 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.07.2023 по 18.08.2023 та з 28.08.2023 року по 08.09.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 25.07.2023 по 18.08.2023 та з 28.08.2023 року по 08.09.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішення набрало законної сили. Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив постановити ухвалу, якою зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення по справі №560/12514/24. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №560/12514/24 - відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення по справі №560/12514/24. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.1,3 ч.1 ст.311 КАС України. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Приписами ч.ч.1-2 ст.382 КАС України, визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів зазначає, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, ст.382 КАС України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Аналіз зазначених положень свідчить, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача, з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, у даній категорії справ встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в заяві та навести достатні підстави відмови в її задоволенні. Як встановлено з матеріалів справи, що відповідачем більше року не виконується судове рішення по справі № 560/12514/24, яке набрало законної сили. Знаходження зазначеного рішення на примусовому виконання у виконавчій службі до належним чином повного його виконання - не привело. Тому, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції викладені в ухвалі є необґрунтованими, адже, за вказаних обставин, відмовою, нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при тому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводить певні доводи та аргументи, що вказують на не належне виконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили. На переконання колегії суддів, належної оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було. За змістом ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Крім того, з набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості встановлення судового контролю у даній справі не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали. В силу п.2 ч.1 ст. 315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити заяву про встановлення судового контролю. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати впродовж тридцяти календарних днів, з дати отримання ухвали суду, до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року по справі №560/12514/24. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.