Постанова 4856 № 560/8541/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8541/24 Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 06 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в червні 2024 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023. Також, позивач просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2024, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 16 квітня 2022 року № 86 ОСОБА_1 залучено до складу сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань. 08 червня 2022 року позивача виключено зі складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації, з 09 червня 2022 року. Вказані обставини також підтверджуються Посвідченням про відрядження ОСОБА_1 .. Згідно Посвідчення про відрядження від 15 червня 2022 року № 963, ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т. У відрядженні ОСОБА_1 перебував до 07.09.2022, що підтверджується відміткою про вибуття у згаданому Посвідченні про відрядження. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2022 року № 299, капітана ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (для виконання завдань в складі оперативної групи Сил спеціальних операцій), з 14 листопада 2022, на підставі, бойового наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т, розпорядження Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України від 14.06.2022 №116/1229. Наказом командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 14.04.2023 № 125, ОСОБА_1 залучено до оперативного складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якому він перебував до 26 квітня 2023 року. Згідно Довідки від 03.05.2023 № 202з, виданої ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 з 14.04.2023 по 26.04.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей в/ч НОМЕР_2 №№ 232, 313, 415, 525, 616, 714, 847, 926, 9, 67, 113, 279, 439 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн., витягу з розрахунково-платіжних відомостей № 632/20/675 від 12.03.2024 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за березень 2022 року нараховано та проведено виплату з урахуванням податків та обов`язкових платежів відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 на картковий рахунок 5719,35 грн., за квітень-грудень 2022 року виплачено щомісячно по 29550 грн., у січні 2023 року виплачено 54016,13 грн, у квітні 2023 року - 21341,67 грн, в липні 2023 року - 4893,22 грн. Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за періоди з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023 з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у заходах, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 16 квітня 2022 року № 86 ОСОБА_1 залучено до складу сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань. 08 червня 2022 року позивача виключено зі складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації, з 09 червня 2022 року. Вказані обставини також підтверджуються Посвідченням про відрядження ОСОБА_1 .. Згідно Посвідчення про відрядження від 15 червня 2022 року № 963, ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т. У відрядженні ОСОБА_1 перебував до 07.09.2022, що підтверджується відміткою про вибуття у згаданому Посвідченні про відрядження. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2022 року № 299, капітана ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (для виконання завдань в складі оперативної групи Сил спеціальних операцій), з 14 листопада 2022, на підставі, бойового наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т, розпорядження Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України від 14.06.2022 №116/1229. Наказом командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 14.04.2023 №125, ОСОБА_1 залучено до оперативного складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якому він перебував до 26 квітня 2023 року. Згідно Довідки від 03.05.2023 № 202з, виданої ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 з 14.04.2023 по 26.04.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Також, безпосередня участь позивача у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії) підтверджується виданою військовою частиною НОМЕР_3 довідкою від 13.01.2023 №313/ОСУВ/8/2д, згідно якої позивач в період з 05.12.2022 по 09.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії), підставою видачі довідки слугували: бойові розпорядження Командувача ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 №313/1823/1632т ОКП - КИЇВ від 04.12.2022, №313/1823/1816т ОКП - КИЇВ від 25.12.2022 рапорт старшого оперативної групи ССпО ОКП ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.01.2023 (вх.№ 24/осув/нт) про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 05 по 09 грудня 2022 року та з 26 по 31 грудня 2022 року; довідкою виданою ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №202д/ОСУВ/Тавр від 03.05.2023, згідно якої позивач в період з 14.04.2023 по 26.04.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ ІНФОРМАЦІЯ_2 (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, підставою видачі довідки слугували: рішення Головнокомандувача ЗС України від 25.04.2022 №944/С/дск; оперативна директива Головнокомандувача ЗС України від 14.11.2022 №8557 ЗПУ 2; бойове розпорядження Головнокомандувача ЗС України від 13.04.2023 №13388; накази командувача оперативно-стратегічного угруповання військ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2023 №125; від 26.04.2023 №143, журнал ведення оперативної обстановки (бойових дій) ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.2023 №38т, від 25.04.2023 №47т, рапорт начальника оперативної групи ССпО ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_2 про безпосередню участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі підрозділу, перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України від 02.05.2023 16529дск/П. Суд першої інстанції зауважив, що довідки ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 313/ОСУВ/8/2д від 13.01.2023 та ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 202д/ОСУВ/Тавр від 03.05.2023 чинні, не відкликані та не скасовані, а тому є допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди. З урахуванням наведеного суд першої інстанції вважає, що позивач має право на додаткову винагороду встановлену пунктом 1 Постанови № 168 за періоди з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції для ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в межах ч.1 ст.308 КАС України, з огляду на наступне. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з ч.1 ст.1-1 та ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Пунктом 5 постанови № 168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Разом з цим, пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Пунктом 2 телеграми від 25.03.2022 № 248/1298 передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби). Пунктами 5, 6 вказаної Телеграми передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. За змістом пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022, яке почало діяти з 01.06.2022 під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях необхідно розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій, бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100000 гривень, встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких визначені у Телеграмі міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29. Передбачений цією Телеграмою перелік видів бойових дій і заходів, які вважаються безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є вичерпним. Відповідно до пункту 3 Телеграми міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення. У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення. У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення. Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022. Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29). З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справах №560/3159/23 та № 560/3141/23, а також від 11 квітня 2024 року у справі №560/3153/23. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, дійсно підтверджується безпосередня участь позивача у бойових діях або заходах лише за період з 05.12.2022 по 09.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022 (довідка військової частини НОМЕР_3 від 13.01.2023 №313/ОСУВ/8/2д видана на підставі бойових розпоряджень Командувача ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 №313/1823/1632т ОКП - КИЇВ від 04.12.2022, №313/1823/1816т ОКП - КИЇВ від 25.12.2022, рапорту старшого оперативної групи ССпО ОКП ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.01.2023 (вх.№ 24/осув/нт) про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 05 по 09 грудня 2022 року та з 26 по 31 грудня 2022 року) та з 14.04.2023 по 26.04.2023 (довідка ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №202д/ОСУВ/Тавр від 03.05.2023 видана на підставі рішення Головнокомандувача ЗС України від 25.04.2022 №944/С/дск; оперативної директиви Головнокомандувача ЗС України від 14.11.2022 №8557 ЗПУ 2; бойового розпорядження Головнокомандувача ЗС України від 13.04.2023 №13388; наказів командувача оперативно-стратегічного угруповання військ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2023 №125; від 26.04.2023 №143, журналу ведення оперативної обстановки (бойових дій) ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.2023 №38т, від 25.04.2023 №47т, рапорту начальника оперативної групи ССпО ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_2 про безпосередню участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі підрозділу, перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України від 02.05.2023 16529дск/П). Щодо інших документів на які посилається суд першої інстанції та позивач, а саме (витяг з наказу Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 16 квітня 2022 року № 86 за яким ОСОБА_1 залучено до складу сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань; витяг з наказу Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 08 червня 2022 року №139 за яким ОСОБА_1 виключено зі складу оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в умовах збройної агресії Російської Федерації, з 09 червня 2022 року; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2022 року № 299, яким капітана ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (для виконання завдань в складі оперативної групи Сил спеціальних операцій), з 14 листопада 2022, на підставі, бойового наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т, розпорядження Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України від 14.06.2022 №116/1229, колегія суддів дійшла висновку, що дані накази не підтверджуються безпосередню участь позивача саме в бойових діях, а свідчать лише про його відрядження. А тому, з урахуванням тієї обставини, що інших доказів матеріали справи не містять, а сторонами надано не було, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 05.12.2022, з 10.12.2022 по 26.12.2022 задоволенню не підлягає. Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на посвідчення про відрядження від 15 червня 2022 року №963, яким ОСОБА_1 направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2022 № 171т є недоречним, оскільки таке посвідчення в матеріалах справи відсутнє. Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за період з 13.04.2022 по 09.06.2022, з 16.06.2022 по 07.09.2022, з 11.11.2022 по 05.12.2022, з 10.12.2022 по 26.12.2022, а також зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної додаткової винагороди встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за вказані дні, з урахуванням проведених виплат. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з урахуванням встановлених судом обставин підтверджується безпосередня участь позивача у бойових діях або заходах за період з 05.12.2022 по 09.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023. Крім того, щодо періоду з 14.04.2023 по 26.04.2023, колегія суддів зазначає, що довідка ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №202д/ОСУВ/Тавр від 03.05.2023 передбачає, що ОСОБА_1 виконував бойове завдання у складі пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Разом з цим, абз.3 п.1 та абз.3 п.1-1 Постанови КМ України №168 від 28.02.2022 в редакції станом на квітень 2024 року передбачено, що особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони. Тобто, з урахуванням вказаного, позивачу у період з 14.04.2023 по 26.04.2023 має бути виплачено додаткову винагороду у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони. Також, колегія суддів враховує ту обставину, що за періоди з 05.12.2022 по 09.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023, позивачу було здійснено виплату пропорційно часу виконання таких завдань, що вбачається з наданого позивачем витягу з розрахунково-платіжних відомостей (а.с.26-27) та відомостей нарахування, розрахунково-платіжних відомостей №279, №113 наданих відповідачем (а.с.89-92). Отже, з урахуванням вказаного, адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 05.12.2022 по 09.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 14.04.2023 по 26.04.2023 також задоволенню не підлягає. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення без урахування усіх обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.