LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Окрема ухвала ККС ВС757/62404/25-к

від 26.02.2026 · Кримінальна

УХВАЛА 26 лютого 2026 року м. Київ справа № 757/62404/25-к провадження № 51- 637 впс 26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 757/62404/25-к) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого, встановив: До Касаційного кримінального суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищевказане подання Київського апеляційного суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою останньому. Подання мотивоване тим, що у Київському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що 9 суддів судової палати з розгляду кримінальних справ були відведені від розгляду цієї апеляційної скарги, а ще 15 суддів цієї палати відповідно до спеціалізації визначеної рішенням зборів суддів № 8 від 24 листопада 2025 року, не уповноважені здійснювати розгляд апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. З огляду на викладене, у поданні ставилося питання про передачу вказаного провадження на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції. Ухвалою колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 лютого 2026 року вказане подання залишено без задоволення, оскільки Київським апеляційним судом не вичерпано всіх процесуальних можливостей по формуванню колегії суддів для апеляційного розгляду вказаного провадження. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідно постановити окрему ухвалу, виходячи з наступного. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 14 червня 2021 року (справа № 686/9636/18, провадження № 51-6276кмо19) зазначила, що Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані з суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України. Як убачається з наданих стороною захисту матеріалів, пунктом 7 рішення зборів суддів Київського апеляційного суду № 8 від 24 листопада 2025 року «Про затвердження кількісного та персонального складу судових палат, визначення спеціалізації суддів щодо розгляду конкретних категорій справ, затвердження постійно діючих колегій суддів та вирішення інших питань внутрішньої діяльності суду» (далі - Рішення) визначено спеціалізацію дев`яти суддів по розгляду апеляційних скарг (апеляцій), зокрема, на ухвали слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування на підставі ч. 1 ст. 309 КПК. Далі цим пунктом Рішення передбачено, що у випадку неможливості автоматизованого розподілу таких апеляційних скарг, заяв/клопотань між суддями цієї спеціалізації, за умови, що ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду відмовлено у задоволенні подання голови Київського апеляційного суду про направлення судового провадження за такими апеляційними скаргами, заявами/клопотаннями до іншого апеляційного суду, розподіл таких апеляційних скарг, заяв/клопотань здійснюється між суддями, визначеними у пункті 9 цього Рішення. Натомість пунктом 9 Рішення визначено 5 постійно діючих складів колегій суддів по розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування на підставі ч. 2 ст. 309 КПК 2012 року (крім оскарження ухвал слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру) та на інші ухвали слідчих суддів, крім тих, які визначені в пункті 7 цього Рішення. Таким чином, інші судді Київського апеляційного суду за Рішенням зборів не уповноважені розглядати апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, зокрема, на підставі ч. 1 ст. 309 КПК. Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ. Водночас, на переконання колегії суддів, надане право зборів відповідного суду на запровадження спеціалізації суддів на розгляд конкретних категорій справ (у даному випадку - на розгляд апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою) не може стати на заваді реалізації конституційних та кримінальних процесуальних основних засад здійснення судочинства. Так, стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи та розумні строки розгляду справи судом (пункти 7, 8). Відповідно до частини 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (частина 1 статті 28 КПК). Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що це завдання національних судів в організації проведення провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним (див., наприклад, рішення "Сілін проти України" (п. 34), «Іванов проти України» (п. 75)). З огляду на викладене та наявні матеріали, які є у розпорядженні Суду, а також кількість суддів кримінальної спеціалізації, колегія суддів звертає увагу на неналежну організацію розгляду у Київському апеляційному суді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою у цьому провадженні. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ визначають збори суддів. Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду (частина 2 статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Керуючись ст. 372, 441 КПК, Верховний Суд постановив: Довести до відома голови Київського апеляційного суду висновки Верховного Суду щодо неналежної організації розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2025 року. Рекомендувати у найкоротші терміни скликати збори суддів Київського апеляційного суду з метою забезпечення реалізації права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів про продовження строків тримання під вартою, зокрема у спосіб, передбачений пунктами 7, 9 рішення зборів суддів Київського апеляційного суду № 8 від 24 листопада 2025 року «Про затвердження кількісного та персонального складу судових палат, визначення спеціалізації суддів щодо розгляду конкретних категорій справ, затвердження постійно діючих колегій суддів та вирішення інших питань внутрішньої діяльності суду», або в інший дієвий спосіб. Ухвалу направити голові Київського апеляційного суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»