Постанова 4874 № 906/691/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2026 року Справа № 906/691/25 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б. секретар судового засідання Новак С.Я. за участю представників сторін: позивача: Волкович Н.В. відповідача: Бузівська Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Сервіс» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.12.25р. у справі №906/691/25, ухвалену суддею Сікорською Н.А., повна ухвала складена 18.12.25р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Сервіс» про стягнення 4 185 584,43 грн. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.25р - відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025р. у справі №906/691/25. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти її до розгляду. Ухвалу Господарського суду Житомирської області по справі №906/691/25 від 16.12.2025 скасувати, постановити нову ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/691/25 від 17.09.2025 про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3539994,00 грн. основного боргу, 165 365,07 грн. інфляційні, 43 928,07 грн. - 3% річні, 435095,19 грн. пеня на 10 місяців. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс на ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.12.25р. у справі №906/691/25 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" або доказ надсилання апеляційної скарги до його електронного кабінету. 06.01.2026р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025р. у справі №906/691/25. 20.01.2026 р. до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «Юні Сервіс» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року у справі №906/691/25 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року у справі №906/691/25 без змін. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "19" лютого 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. 02.02.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/691/25 - задоволено. 06.02.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/691/25- задоволено. В судовому засіданні 19.02.2026, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати за наведених в скарзі підстав та відстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025 року у справі №906/691/25. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 16.12.2025 року залишити без змін, а скаргу без задоволення. Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст ухвали суду першої інстанції. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені боржником обставини, зокрема посилання на скрутний фінансовий стан та припинення господарської діяльності, не є винятковими та не можуть вважатися такими, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс наголошує, що відповідач не згоден з ухвалою суду про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання, вважає, її прийнятою господарським судом в порушення норм процесуального права та неправильного застосування судом норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; без з`ясування всіх обставин справи, належної оцінки доводів відповідача, що підтверджується наступним. 26.11.2025р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" подано заяву про відстрочення виконання судового рішення на десять місяців. Підставами надання відстрочки зазначались такі обставини. Відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у межах кримінальних проваджень на майно та корпоративні права пов`язаних юридичних осіб накладено арешт, у тому числі із забороною відчуження, користування та розпорядження майном, а також передано окремі активи в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що унеможливлює використання майна та корпоративних прав у господарській діяльності та позбавляє відповідача можливості отримувати прибуток. У зв`язку з повним зупиненням господарської діяльності відповідач щоденно несе збитки та не має реальної можливості здійснювати розрахунки з кредиторами. Відповідач вважає, що ним було надано належні докази та доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін. Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ст.236 ГПК України, не надав належну правовому оцінку зазначеним доказам по справі, що в свою чергу, призвело до винесення передчасної ухвали про відмову від відстрочення виконання рішення від 16.12.2025 по справі №906/691/25, що в свою чергу, є правовою підставою для скасування ухвали по справі на підставі вимог ст. 277 ГПК України. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" у відзиві вказує на те, що наведені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, зокрема посилання на скрутний фінансовий стан та припинення господарської діяльності, самі по собі не є винятковими обставинами та не можуть вважатися такими, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України та не звільняють Відповідача від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили. Безпідставне надання відстрочки відповідачу порушить баланс інтересів сторін та позбавить Позивача можливості своєчасно реалізувати своє право на судовий захист. В апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року у справі №906/691/25 відповідачем не доведено наявності об`єктивних, непереборних та надзвичайних обставин, які б унеможливлювали виконання рішення суду у встановлений строк. Таким чином, судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно встановлено всі обставини справи, надано належну правову оцінку зібраним доказам, у результаті чого було прийнято законне та обґрунтоване рішення. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025р., яке залишено в без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гранрозробка 3539994,00 грн. боргу; 165365,07 грн. інфляційних нарахувань; 43928,07 грн. 3% річних; 435095,19 грн. пені; 50212,59 грн. витрат зі сплати судового збору. 26.11.2025р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" подано заяву про відстрочення виконання судового рішення на десять місяців. Боржник в обґрунтування поданої заяви вказав, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі та фактично не здійснює господарську діяльність, що підтверджується відповідними наказами та матеріалами справи. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у межах кримінальних проваджень на майно та корпоративні права пов`язаних юридичних осіб накладено арешт, у тому числі із забороною відчуження, користування та розпорядження майном, а також передано окремі активи в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що унеможливлює використання майна та корпоративних прав у господарській діяльності та позбавляє відповідача можливості отримувати прибуток. У зв`язку з повним зупиненням господарської діяльності відповідач щоденно несе збитки та не має реальної можливості здійснювати розрахунки з кредиторами. 08.12.2025р. матеріали справи №906/691/25 повернулися з Північно-західного апеляційного господарського суду до Господарського суду Житомирської області. 09.12.2025р. Господарський суд Житомирської області видав наказ №906/691/25 на примусове виконання рішення від 17.09.2025р. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.12.2025р. прийнято до розгляду заяву ТОВ "Юні Сервіс" від 26.11.2025р. та призначено судове засідання на 16.12.2025р. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025р - відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025р. у справі №906/691/25.

4. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин. Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. У відповідності до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Згідно абз.1 ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012). У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України"). Відповідно до п.4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. З аналізу вказаних вище норм права вбачається, що відстрочення виконання рішення судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Тобто, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів. Для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи. Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду в постанові 18.09.2024 у справі №905/271/24, в якій також зазначено, що на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші, ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). З матеріалів справи вбачається, що боржник в обґрунтування поданої заяви вказав, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі та фактично не здійснює господарську діяльність, що підтверджується відповідними наказами та матеріалами справи. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у межах кримінальних проваджень на майно та корпоративні права пов`язаних юридичних осіб накладено арешт, у тому числі із забороною відчуження, користування та розпорядження майном, а також передано окремі активи в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що унеможливлює використання майна та корпоративних прав у господарській діяльності та позбавляє відповідача можливості отримувати прибуток. У зв`язку з повним зупиненням господарської діяльності відповідач щоденно несе збитки та не має реальної можливості здійснювати розрахунки з кредиторами. Колегія суддів відзначає, що спір в даній справі відбувався тривалий час починаючи з моменту порушення провадження у справі 02.06.2025 р. по 25.11.2025 р. коли ухвалено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду, якою рішення Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025 у справі №906/691/25 залишено без змін. Отже, враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"). Апеляційний суд також наголошує, що скаржником жодним чином не обґрунтовується 10-місячний строк відстрочення виконання, тобто не наведено доводів, на підставі яких суд міг би прийти до висновку про об`єктивну потребу відстрочення на саме цей термін, після спливу якого виконання рішення буде можливим. Аргументів, які б заслуговували на увагу, в заяві та апеляційній скарзі не міститься. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточний стан господарської діяльності відповідача, що не є обставиною, з якою закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Одночасно з цим ті обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс, виключного характеру не мають, відтак не вбачається підстав для застосування ст. 331 ГПК України. Дійшовши цього висновку, апеляційний суд звертався до правових висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2025р. у справі № 917/1131/24, де Верховним Судом указано, що, ураховуючи положення ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України, суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. На переконання колегії суддів, клопотання боржника про надання відстрочки виконання рішення не містить належного обґрунтування конкретних обставин, які б зумовлювали необхідність відстрочення саме на строк 10 місяців, а також не доводить, яким чином після спливу зазначеного строку фінансове чи майнове становище боржника зміниться настільки, що виконання судового рішення стане можливим. Саме по собі посилання на складне матеріальне становище без подання переконливих доказів його тимчасового характеру та реальної перспективи виконання рішення у майбутньому не може вважатися достатньою підставою для надання відстрочки. Відтак надання відстрочки виконання рішення на строк 10 місяців, за відсутності належного обґрунтування, на думку колегії суддів, суперечило б принципу правової визначеності та остаточності судового рішення, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права та передбачає обов`язковість і своєчасність виконання судових рішень. Надання відстрочки без указівки на конкретні обставини і без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника позбавляє кредитора можливості захистити свої права, яке він беззаперечно має, виходячи з основоположного права на справедливе судочинство. Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання судового рішення у повному обсязі. Так само не надано доказів вжиття реальних заходів, спрямованих на добровільне та повне виконання рішення суду. За таких обставин підстав для надання відстрочки виконання судового рішення суд не вбачає. Відтак, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс в межах заявлених вимог підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на правильній оцінці фактичних обставин та прийнята відповідно до норм господарського процесуального законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю Юні Сервіс на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025р. у справі №906/691/25 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін. Керуючись ст. ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Сервіс» на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025р. у справі №906/691/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України. Матеріали оскарження ухвали від 16.12.2025 р. у справі №906/691/25 повернути Господарському суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "27" лютого 2026 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р. Суддя Бучинська Г.Б.